on-line с 20.02.06

Арт-блог

13.05.2015, 09:45

May

Random photo

Voting

???

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Calendar

1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    

News

01.08.2015, 13:17

Crazzzy Days

13.05.2015, 09:52

den-evropyi-v-hersone---2015

> People > Cinema > Bondarchuk Romanl > «Таксист» поїде в Москву і в Європу

«Таксист» поїде в Москву і в Європу

11.10.2007

«Вгору» вже розповідала про те, що в Анапі завершився XVI Відкритий
кінофестиваль країн СНД, Латвії, Литви та Естонії - "Кіношок", на якому картина "Таксист" молодого режисера Романа Бондарчука здобула Головний приз Журі російських продюсерів - "За найкращий короткометражний фільм".

Коли його автор піднявся на сцену отримувати нагороду, зал аплодував і кричав: "Браво!". Свою відзнаку - "Слон" - Гільдія кінознавців та кінокритиків теж вручила Бондарчуку з формулюванням "За правильно обраний шлях у кінематографі". Старожили "Кіношоку" дивувалися: вже давно не було такої одностайності в оцінці кінокритиків, продюсерів і фестивальної публіки, як це сталося з "Таксистом", який, до речі, знімався в Херсоні.

Відомий кінокритик і професор Московського ВДІКу Ірина Шилова не втрималася від компліментів на адресу режисера:
- У фільмі я побачила Херсон, почула голос цього міста. Ви створили вишуканий образ міста, тримаючись на грані жанру комедійного, але водночас реалістичного.
На прохання читачів „Вгору" ми попросили Романа Бондарчука детальніше розповісти про фільм, про те, як він знімався в Херсоні.

- Традиційне запитання: про що розповідає фільм "Таксист"?
- В основі фільму - невигадана історія, яку розповіла мені одного разу Алла Миколаївна Тютюнник, письменник і кінодраматург. Таксист закохується у молоденьку пасажирку, яка приїхала з Берислава вступати до технікуму, заманює її додому, де живе з матір'ю та сестрою, замикає у ванній і починає готуватися до весілля... Він щиро намагається вберегти юну дівчинку з провінції від жорстокого світу: "Из тебя там через три дня шлюху сделают". Але й він сам - продукт цього світу, досвід якого не підказує йому інших методів, окрім насильства: "Стерпится - слюбится, и еще как счастлива будет. Я ж ее люблю!", - говорить він матері.


- Тож фільм про любов, чи про насильство?
- Таксист не усвідомлює свій вчинок як насильство. У цьому проблема багатьох сучасних людей. Він любить і переконаний, що поводиться з дівчиною благородно — не ґвалтує фізично: "Если б я хотел чего плохого, разве б я сидел тут за дверью?". Він наполегливо пропонує їй свою модель щастя: "Ни дня работать не будешь. На руках носить буду. В ресторан ходить будем". При цьому йому не спадає на думку поцікавитися, чого хоче вона. Такий світ нашого Херсона, де люди діють згідно з власними фантазіями про щастя і про мораль.


- "Таксист" - дипломна робота випускника майстерні Юрія Ілленка у Київському університеті театру, кіно й телебачення. Але знімався він у Херсоні - чому?
- Я знімав історію про місто, в якому сам народився, виріс. Знімав місто з уповільненим "південним" відчуттям часу і заплутаним простором. Це фільм про Херсон і про життя людей в ньому, яке не схоже на життя в жодному іншому місті. І я свідомо залучив до зйомок своїх земляків. І вони грають самих себе у певних обставинах, які трапляються з ними в реальному житті. Тут грали люди різних професій, соціальних статусів, і всі виявилися надзвичайно талановитими акторами.


- Зйомки „Таксиста" розпочалися в 2004році, а сам 19-хвилинний фільм побачив світ тільки в 2007-му...
- Дивно не те, що фільм робився так довго, а те, що він взагалі вийшов. Фінансування не було ніякого, нам дали в інституті трохи плівки, камеру і - все. Та коли ми приїхали в Херсон, було відчуття, що місто, всі люди в ньому допомагають відбутися фільму. Знайомі і напівзнайомі люди давали нам транспорт, реквізит. І погода була, ніби замовлена за сценарієм, і вся група працювала, як одне ціле... Мене не дивувало, що Ігор Горін (поет і музикант, який нині успішно працює в Києві), і поет Євген Яненко, і радіоведучий Олександр Суворов грають блискуче. А дивувало, що не менш блискуче підприємець Валерій Кривобок грав у фільмі Чорта, а науковий працівник Краєзнавчого музею Сергій Дяченко - сантехніка. І героїня фільму - випускниця ліцею Маша Жукова, була дуже переконлива. Я вже не кажу про нашого лінійного продюсера Андрія Матросова (до речі, працівника газети "Вгору"), який робив просто фантастичні речі - добував для нас понтони, буксири, транспорт, всілякі дозволи на зйомки там, де це здавалося неможливим. .. Думаю, дух міста нам теж допомагав. Це першими помітили якраз кияни - оператор Андрій Лисецький і звукорежисер Борис Петер. Хлопці зараз успішні в своїх галузях, їх запрошують працювати в дорогі іноземні проекти. А тоді в "Таксисті" ми всі працювали без грошей, навіть витрачали свої -для нас то була дипломна робота.


- "Таксист", як і картина режисера Тараса Томенка "Тир" (приз на Берлінале), і стрічки Олександра Шапіро — всі ці роботи спочатку відзначають за кордоном, а вже потім до них ніби приглядаються вдома... Чому так?
- У нас чомусь давно сформувався дивний міф: "Кіно в Україні немає!" Можливо, його справді певний час і не було, але ж тепер почали з'являтися нові роботи, якими захоплюються... за кордоном. Я, наприклад, був вражений, коли після показу мого фільму в Анапі, навіть не дочекавшись рішення журі, до мене почали підходити російські продюсери з конкретними пропозиціями долучитися до їх проектів, виявили безпосередню цікавість і селекціонери деяких європейських фестивалів... У нас, на жаль, такого немає. Сподіваюся - поки що.

- І куди далі поїде ваш "Таксист"?
- Тепер - на фестиваль ВДІКу в Москві. А далі, сподіваюсь, - західний напрямок...
Анапа – Київ

Дар'я Аверченко
Вгору.-11.10.2007

Leave a reply

Enter the number you see to the right.
If you don't see the image with the number, change the browser settings and reload the page