on-line с 20.02.06

Арт-блог

13.05.2015, 09:45

May

Random photo

Voting

???

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Calendar

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

News

01.08.2015, 13:17

Crazzzy Days

13.05.2015, 09:52

den-evropyi-v-hersone---2015

> Topics > Music > From musical history of Kherson > Творча молодь: яка перспектива?


Творча молодь: яка перспектива?

Херсонцеві Сашку Грицаєнку пощастило не лише на батьків, від яких він успадкував музичні здібності, а й на педа­гога - Наталю Сергіївну Лисенко, /ДМШ № 3/, яка допомог­ла хлоп'яті у розкритті талан­ту, пощастило на те, що облас­не відділення Фонду культури України послало його до столиці на конкурс "Нові імена". Сашко увійшов до числа пере­можців, став стипендіатом цього конкурсу, і це дало йому можливість у числі найталановитіших дітей України поман­друвати з концертами спочат­ку по країнах східної, а затим і Західної Європи. Світ побачи­ти і себе показати - то велике діло для становлення митця. Пам'ятаю захоплені розповіді Сашка про міста, в яких жили й творили геніальні композито­ри І музиканти, про побутову культуру, яка панує там, а над­то - про художню, яка сприяє розвою творчості.

А торік юний скрипаль вдало виступив у Харкові на кон­курсі, влаштованому Богодаром Которовичем, і Маестро запросив його на навчання до Київської школи-інтернату для обдарованих дітей. Сподіває­мося, що подальша доля Саш­ка Грицаєнка складеться щас­ливо, і херсонська "зірочка" з роками все яскравіше сяятиме на мистецькому небосхилі Ук­раїни, та й не лише її.

Але чи з'являться нато­мість на Херсонщині нові юні таланти? Нещодавно прове­дені обласні конкурси учнів музичних шкіл засвідчили: об­дарувань у нас чимало. Та щоб вони сповна розкрилися, з ними треба наполегливо працювати. Це й робиться. Проте лиш на голому ентузіазмі - пе­дагоги музичних шкіл області упродовж кількох місяців не от­римують зарплати, що змушує багатьох залишати улюблене заняття, своїх вихованців і шу­кати інших шляхів добування хліба насущного.

Ледь знайшлися гроші на перереєстрацію в цьому році обласного відділення Фонду -яке вже там опікування нови­ми іменами?
Чимало талановитих юнаків і дівчат навчається в музично­му училищі. Серед них - четвертокурсник акордеоніст Пет­ро Сокор - лауреат Всеукра­їнського конкурсу; другокурс­ник саксофоніст Олег Найман, котрому під силу твори, вико­нувані випускниками консерва­торії; третьокурсниця скрипалька Людмила Бочарова; 15-річний третьокурсник піаніст Олексій Кириченко - дипло­мант конкурсу імені Горовиця в Києві, піаністка Катерина Полюх - лауреат премії "Де­бют" Асоціації творчих спілок Херсонщини (ця громадська організація нині не діє).

- Усі вони - яскраві творчі особистості, надзвичайно працьовиті, прагнуть доскона­ло оволодіти інструментом, - розповідає завідуюча денним відділом училища Катерина Федорченко. - Ми, педагоги, стараємося якнайбільше допо­могти їм у цьому на заняттях, поза ними, залучаючи до кон­цертної діяльності - щосереди своєрідні огляди творчих сил влаштовуються у нашому ве­ликому залі; влітку студентські концертні бригади вирушають по області з профорієнтацій­ною метою. Завдяки колегам-ентузіастам з Франції групи на­ших студентів їздили до Пари­жа та Руана, де з успіхом вис­тупали. Однак, на жаль, через хворобу головного організато­ра творчих обмінів - професо­ра Руанської консерваторії пані Фраксуази - цьогорічної весни планована чергова поїздка не відбулася. Училище ж не має коштів самостійно вирішувати подібні питання, хоча запрошення пред­ставити музичну Ук­раїну маємо і з Кана­ди, і з Сполучених Штатів.

Дуже прикро, але майбутні музиканти мають не лише обмежеиня у творчому спілкуванні, що знач­но звужує їх світог­ляд, а, отже, й галь­мує мистецький ро­звиток. Діти дуже терплять у соціально­му відношенні. На­ймання житла обхо­диться щонайменше 1,2-1,5 мільйона кар­бованців плюс витра­ти на харчування, транспорт. Інструмен­ти дуже дорогі. Зокре­ма, скрипка коштує - 2000 доларів, смичок 200 доларів. Учили­ще старається допомогти, як може, додаючи до стипендії /а вона й найвища, іменна - всього 2,5 мільйона карбованців/ дещицю - мате­ріальну допомогу, премію чи дотацію на житло. Однак і ра­зом узяте - усе це мізер. Хоті­лося б, аби місцева влада, ді­лові люди звернули увагу на юні обдарування, допомогли їм - адже це завтрашній цвіт нації, її мистецька еліта, без якої годі й думати про духовність сус­пільства.

Подібна картина І в училищі культури. Тут є й окремі тала­новиті виконавці, є й творчі сту­дентські колективи, які сягли високої майстерності і могли б стати окрасою мистецької Херсонщини, однак невблаганно настає час випускного вечора, і ніким не запитаний колектив розпадається -, його учасники роз'їжджаються по області. Так сталося, зокрема, з ансамб­лем народної пісні Світлани Ходаковської, така доля чекає цього року на ансамбль бан­дуристів Володимира Єпура. Як тут не позаздрити камерно­му оркестрові Миколаївського музучилища, у якого є надійний спонсор - фірма "Крус", його оркестр так і називаєть­ся: "Крус-віртуоз".

Виповнило­ся 25 років об­ласній органі­зації Спілки ху­дожників Украї­ни. Здавалось би, майстри пензля мусили б заздрити мо­лодим живо­писцям, адже вони вільні у творчості, ніхто не ставить їм рамок у самовираженні. Однак ні щастя, ні окриленості на об­личчях НОВОГО ПОКОЛІННЯ ЖИВО­ПИСЦІВ не прочитаєш, хоч та­лантом наділений багато хто з них - про це свідчить участь у виставках у столиці держави, в обласному центрі, в Новій Каховці, Гєнічеську, Скадовську. В чому ж справа?

- Для реалізації своїх твор­чих задумів художникові необ­хідна творча майстерня - така вже специфіка нашого виду мистецтва, - говорить член Спілки художників України, ме­тодист з образотворчого мис­тецтва обласного Центру від­родження національної культу­ри Володимир Гончаренко. Однак, мало того, що молоді херсонці мають за майстерню пристосований барак по вулиці Чапаева, вони і його можуть позбутися через непомірні ціни, які міськвиконком встано­вив за оренду приміщення /як, до речі, й інших художніх май­стерень/. Ніякі докази, що Спілка наша – організація творча, а не комерційна, не допомагають. Прикро й те, що чим далі від обласного центру, там "глухіше" з влаштуванням вис­тавок художників-по­чатківців.

Не перестали на­роджуватися на тав­рійській землі і літе­ратурні таланти. Свіжий інтелектуальний струмінь вносить у доробок красного письменства Ірина Драч, народна осно­ва притаманна Олені Рижковій; мужній, міцно зби­тий поетичний рядок у Павла Галашевського; романтичне начало у Світлани Кисельової; Олег Олексюк залюблений у фольклор, збирає його зраз­ки, пише казки і легенди, очо­лює цюрупинську літературно-музичну лабораторію "Чиста криниця"... Однак нині видан­ня найскромнішої за обсягом книжки обходиться не менш як у 100 мільйонів карбованців.

- До цього часу "Просвіта" видавала книжки місцевих авторів з допомогою спонсорів, але останніх не так рясно, - зауважує відповідальний сек­ретар письменницької органі­зації і голова обласної органі­зації товариства "Просвіта" Микола Братан. - Хоча в інших куточках України обласні і рай­онні адміністрації вишукують можливість і таки виділяють кошти на видання книжок письменників-земляків, підтриму­ють молодь. В нашій області є поки що єдиний такий при­клад, і подала його Бериславська райдержадміністрація, яка видала книжку О.Тимошенка "Вознесені на п'єдестал", яка особливо прислужиться молоді у вивченні історії рідно­го краю.

Обіцяв бути цікавим 1 чер­вня, але не відбувся через за­проваджений Указом Прези­дента мораторій на видовищні заходи заключний концерт огляду-конкурсу естрадної дитячої творчості "Тав­рійські зірки", що прохо­див у рамках обласних ог­лядів сільської та шкільної художньої самодіяльності. Можливо, його вдасться провести восени.

- Буквально в кожному районі є юні зірочки, - розповідає начальник від­ділу культосвітньої роботи управління культури Людмила Сіньченко. - З Генічеського запам'ятався насамперед 13-річний Таїр Курсеїтов, який проникливо виконав пісню Володимира Івасюка "Моя Україно", з Великоолександрівського - гарний читець Вадик Розлог, з Каланчацького - юні співачки Ол Мордусіна та Оксана Смишляєва з Беририславського - Наталка Костенко і Віта Лінинська, з Великолепетиського - колектив естрадного танцю "Робінзони"... Діти щирі, безпосередні у творчості. З ними б попрацювати фахівцям, однак дуже боюся, що перспектива в цьому плані невтішна.

Мало того, що працівники будинків культури і клубів по кілька місяців не отримують зарплати - ще й кадри їх скорочуються, мережа закладів культури з благословення Міністерства культури і при підтримці місцевих властей "удосконалюється", що означає закриття їх певної кількості. Втрачене ж, хоч і захочемо в майбутньому повернути, не повернемо, бо розірветься наступність входження в духовний світ, Хто пройде мимо нього, той і дітей своїх не приведе до Храму.

"Шануймо свої самоцвіти!" - цей заклик незабутньої нашої Дніпрової Чайки сьогодні актуальний як ніколи, особливо стосовно юних обдарувань, молодих талантів. Бо ж саме вони - не десь ген-ген у майбутньому, а вже завтра - мають стати цвітом нації, без якої живитися душі буде нічим.

Олена Скора
Газета «Наддніпрянська правда» 11 червня 1996 року

Leave a reply

Enter the number you see to the right.
If you don't see the image with the number, change the browser settings and reload the page