on-line с 20.02.06

Арт-блог

13.05.2015, 09:45

May

Random photo

Voting

???

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Calendar

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

News

01.08.2015, 13:17

Crazzzy Days

13.05.2015, 09:52

den-evropyi-v-hersone---2015

> People > Literature > Scherba Taisiya Nikolaevna > In search іstini (stattya about Valentina Volkova)

 

У пошуках істини (стаття про Валентину Волкову)

Валентина Костянтинівна Волкова - поетеса, член Міжрегіональної Спілки письменників України, керівник Громадського центру культури ім. Лесі Українки, голова Просвітницького товариства Живої Етики «Полум'я».
Пише російською та українською мовами. Живе і працює в Херсоні.

ЖИТТЄВІ ВІХИ

Народилася Валентина Костянтинівна Волкова 19 лютого 1936 року в місті Житомирі, у родині службовців.
Навчалася у Львівському електромеханічному технікумі. Після одруження (чоловік був військовим) 15 разів переїздили, за його призначеннями, по колишньому Радянському Союзу ( від Карпат до Камчатки, від Карелії до Криму..)

1960 року закінчила Самбірський культосвітній технікум. За фахом - організатор-методист клубної роботи.
1973 року закінчила вечірній університет у системі Вищої школи СРСР при Бікінському ДОСА. За фахом - психолог.
Працювала у Новосибірському театрі юних глядачів, на телебаченні «Високий замок» у Львові, у різних Будинках культури Камчатки, на Далекому Сході – у містах Іман, пгт. Лазо, м. Бікін (завідуючою бібліотеки), організатором культмасової роботи.
1976 року родина переїхала у Херсон. Захоплена ідеєю здорового способу життя, знаючи, що танці –найкращий вид спорту, працює спочатку у клубі Індустріального інституту (нині – технічний університет), де створює перший танцювальний клуб «Вогник», а потім, з підготованим колективом, переходить до Будинку Культури текстильників – організатором і керівником Спортивно-танцювального сімейного клубу «Оптиміст»(без обмеження віку).

1986 року переходить на роботу у Херсонське морехідне училище рибної промисловості ( організовує та керує спортивно - танцювальним клубом «Альтаїр»).
1990 року, у цьому ж училищі, вже відкривши для себе Нові Знання, бо ніколи не перестає вчитися, створює Просвітницьке товариство Живої Етики «ПОЛУМ'Я», пізніше - Народний театр «Голоси», далі - відео клуб «Наука та Жива Етика». Приділяє велику увагу збиранню репродукцій з картин Миколи та Святослава Реріхів, Тараса Шевченка, Архипа Куїнджі, К.Васильєва та інших. Проводить виставки.
В 1985 році стала членом широко відомого у Херсоні Космічного товариства, що виникло відразу після польоту Юрія Гагаріна.
З 2005 року - керівник Громадського Центру культури імені Лесі Українки ХМУ РП, що об,єднав вищеназвані форми під Девізом :
«Нічого немає вище Істини, і Краса - вбрання її».
В цьому училищі вона працює і донині на громадських засадах.

ТВОРЧІ ЗДОБУТКИ
Валентина Волкова - автор просвітницько- поетичних книжок :
1999- « Краплини серця».
1999-«На шляху до істини».
2002 – «Осінні прозріння»
2000-«Валентин и Валентина».
2000Мы - жители сказки, земной и небесной».
2000-«Я вышла, Господи, из дома». 2001- «Майтрейя-Сингха».
2005 – «О Чайке, живущей в каждом из нас!»
2007 – «Лейся в мир, моя любов!»
2009 – «Осознание Красоты спасёт мир!»


Шановне товариство! Рада вітати вас усіх із святом - виходом у світ (10-ої!) просвітницько -поетичної книжки Валентини Волкової «Осознание красоты спасёт мир». Це, дійсно, свято! Провідний мотив цієї книжки - пошук істини, поняття суті життя і призначення людини на Землі і в космічному просторі - Повітряному Океані, яким є Небо над головою. Валентина і її чоловік Валентин пристрасно шукають істину земного буття і намагаються доторкнутися до витоків тієї таємниці, ім'я якій - БОГ.

ЛЮДИНІ
В горнилі Вічного Життя
Тебе виліплює Природа,
Виварюючи все сміття,
Плекаючи лиш те Зерно,
Яке Майбутньому потрібне,
Як частка Всесвіту живого,
Щоб в душах визріло воно,
Як Вічний Невмирущий Розум,
Щоб сіяти Нове Життя
Десь у безмежних Всесвіту Просторах.
Ти поки спиш, земне
Та Вільний Час ніколи не дрімає!
Він- Вічна Праця, що усе творить,
Він добре Силу свою знає,
Що може все Буття змінить
Тобі ж потрібно тільки знати:
Він і тебе навчить літати,
Бо Світ і Бог - Єдина Іпостась!
І довго ниточка життя плелась,
Щоб Єдність цю ти зміг пізнати.
Крізь гіркоту страждань і втрати,
Крізь сльози й біль, які в душі ятрять
Ти йдеш вперед, щоб виростить такую,
Яка за всі свої надії
За помилки й страждання,
За всі свої земні блукання
Прийме від Вічності,
Як вищую красу,
Своє Безсмертя!
І ти полинеш в синь небес,
Як вільний птах, як Промінь Сонця,
Що темряви не знає й смерті,
Як Мрія, що Світи творить.
Ти в Світ прийшов,
Щоб Вічно в ньому жить!
Тож кожну мить
Твори своє Безсмертя!

Впродовж усього свідомого життя поетеса вчиться і поглиблює власні знання, впевнена, що Бібліотека – це власний для кожного і найкращий університет. Її захоплює Вчення Живої Етики («Зов», «Озарение», «Община», «Знаки Агни Йоги», «Беспредельность», «Иерархия», «Сердце», «Мир Огненный», «Надземное») Її творчість окрилюється. Вона пише своє автобіографічне:
Босонога дівчинка мріяла про зорі.
Мрію цю велику понесла в життя.
І «Чумацьким Шляхом» вийшла в неозорі,
В ті світи далекі, звідки до нас лине
Таємниця Вічного Буття…

Це вчення є синтезом вчень Сходу і Заходу, тобто, поєднання етичних Вчень Христа і Будди, це вчення про небесність людського життя, бо людство входить до Ери Єдності усіх народів, усіх знань, що накопичило людство за час свого існування – воно дає усвідомлення, що ми – жителі Неба! У Книзі Книг - «Біблії» - написано: «Настав час збирати каміння», бо Ера «розкидання закінчилася». Нова Ера мала стати Ерою інтеграції(єдності), і прийшла на зміну Ері диференціації, коли людство було роз'єднане націями, кольором шкіри, мови, віросповіданнями, що й створювало усі нещастя людей.
Нове Вчення закликає єднатися, дружити, допомагати одне одному, тобто, виконувати біблійний заклик «Станьте досконалими, як Батько ваш Небесний!». Валентина Волкова переконана, що « треба самовіддано виконувати Заповіти Христа, а не базікати про них; вчитися дійсно «возлюбити ближнього свого, як самого себе»; власною працею досягати власної досконалості, бо «тільки свідома людина може будувати життя прекрасним!».
Читаємо у її книзі:
...Я вірю: колись по землі
ходитиме світла людина
Не кольором шкіри, волосся, очей,
Вона буде світла душею –
І щастя прийде до людей...

Валентина Волкова присвятила багато часу вивченню ідей, які передали людству науковці та просвітники Святої Русі, як у Х1Х, так і у першій половині ХХ століття – це Олена Блаватська (1831-1891), продовжувачі її справи – подружжя Миколи та Олени Реріхів, що визнані геніальними послідовниками Леонардо да Вінчі. Праці Костянтина Ціолковського, як «батька Космічної ери», Володимира Вернадського – адже відкриття ним Ноосфери - це ж відкриття Вищого Розуму, як розуміння існування на планеті Вищих Вчителів – Геніїв людства, про що мала сповістити нас і Олена Блаватська. Волкова присвятила багато часу, щоб осягнути основні положення творчості, як вищезазначених вчених, так і їх учнів та послідовників: «Грані Агні – Йоги» (14 томов) Б.Абрамова, « Размышления над Беспредельностью» (8 томів) та велику кількість інших творів Миколи Уранова, О.Клізовського –«Основы миропонимания Новой Эпохи», С. Стульгінського, Альфреда Хейдока, відомого американського дослідника Менлі П. Холла (із 150 творів якого вона змогла ознайомитися лише із десятком!), і багатьох інших. Ця плеяда вчених-філософів, користуючись відкриттям «Таємної Доктрини » розвитку великою руською письменницею та філософом - Оленою Блаватською, понесла знання про час переходу до Нової Ери – ери соціальних змін.

Саме їхні погляди сприяють людині у розвитку свідомості, дають можливість стати особистістю, зрозуміти основне гасло Великих Учителів, що «Тільки усвідомлення краси врятує світ», бо краса, як духовний орієнтир, як духовна основа, була дана людству Богом - Вищим Вселенським Розумом. Ще будучи дитиною, авторка тягнулася до слова, до книжки, як носія знань, до пізнання світу і себе в ньому. Пізніше її потяг до знань розширювався, ставав всепоглинаючим, а знайомство із працями Реріхів, Блаватської, їхніх послідовників, що передавали Вищі Ідеї Спільного Блага, сформувало її як неординарну особистість, освітлену новими знаннями в сфері гуманізму та виробітки в собі особливої людяності, безкористя та доброзичливості.

І ось - особливе: через Олену Блаватську та Олену Реріх людство дістало попередження про зміну частоти коливань токів земної атмосфери, що викличе великі катаклізми! Вищі Вчителі сповіщали, що тільки від самої людини буде залежати її виживання у Новій Ері, чому, як напрямок діянь, людству і було дане гасло: «Усвідомлення краси врятує світ!» Частота коливань думки, слова та діянь краси абсолютно не співпадає із енергетикою злоби, брутальності думок та слів, звірячим нахилам у діяннях. Але, як вже було сказано, «Ера розкидання каміння», тобто Ера засилля атмосфери енергетикою недосконалих людей, закінчилась! Отже, люди були попереджені, що зло в Нову Еру увійти не зможе – частота токів не впустить, та чи захотіли вони про це дізнатись?! Тому й Сказано, що «Кожен кує свою долю самотужки!»

Уже більше трьох десятиріч Валентина Волкова, разом із своїм чоловіком Валентином, ведуть велику просвітницьку і пропагандистську роботу, пізнавши, що якраз завдяки силі і якості думки в усвідомленні краси духу, людство і суспільство будує здоров'я своє і планети. Ця чудова подружня пара живе і працює пліч о пліч майже 60 років, пристрасно пропагуючи істину земного буття і намагаючись передати людям своє розуміння тієї таємниці, ім'я якій – Бог, бо недарма ж сказано людям, що вони створені «по Образу та Подобі Творця!» .
У наступному вірші ми відчуваємо тривогу авторки за планетарну долю, за долю кожної людини на Землі. Не будьмо байдужими до її слів.

В цій книжці, у віршах моїх, відчуєш
Краплини крові, що спадають з серця,
Коли його стискає біль несамовито.
Земний мій друже, стільки в світі болю
Ми породили, стільки нелюбові,
Що Землю чорним килимом сповито.
І важко стало дихати, і вже несила жити...
То як же може серце не боліти?!!
Земний мій друже! Це ж від нас з тобою Залежить те, що має править світом!

Подружжя Волкових постійно вчиться, удосконалює себе і допомагає іншим, радіє життю і творить прекрасне довкруг себе. А це багато чого варте у такому непевному світі, як сьогодення.
Присвятивши чверть століття роботі над удосконаленням самих себе через праці вищеозначених Мудреців, що зростали на вченнях Орігена, Платона, Піфагора, Кампанелли, Джордано Бруно, Великого Ганді, Свамі Вівєкананди та інших, яких вивчає уся світова спільнота, як Велетів Знань, Валентина Волкова пише:

Я пела песни разные,
пока кружила жизнь.
Была больной, несчастной
и в тьму ввергала мысль...
Как огонек блуждающий,
слонялась по Земле,
И свет, средь туч мерцающий,
всё не давался мне.
Казалось, всё познавшая,
слепой по жизни шла,
И среди дня ярчайшего
не ведала тепла.
А по Земле давно, неотвратимо,
Эпоха новая бродила,
И Светом знаний окрылённых
Прозревшим людям мир несла.
И я тот свет великих знаний
однажды приняла!
И озарённая Душа
в ином ключе заговорила:
Я в ногу с Новою Эпохой,
с Ученьем Этики Живой,

Пошла, чтоб строить мир другой,
Где места нет понятьям «плохо».
И Новая Заря Великой Истины Святой
Мой путь земной, сияя, озарила.


Остання книга поетеси-просвітника «Осознание красоты спасёт мир» пронизана світлом добра і краси, які важко знайти у такому складному сьогоденні. Своїм поетичним нестандартним словом авторка намагається донести до читача й слухача, заклопотаного повсякденними життєвими проблемами і негараздами, красу ідеї Спільного Блага, в яку сама свято вірить і намагається, щоб кожен із нас теж повірив, тобто, почав жити за законами Правди і Краси, виконуючи Заповіти Христа, стаючи все кращим у нашому світі, яким править Закон вічного вдосконалення усього сущого, як Закон Еволюції:

Чтобы посеять Благодать,
Должны мы сердцем засиять!
И через этот личньй свет
Увидеть, как цветет рассвет,
Окутывая Землю и тебя!
И сердцем пламенним понять,
Что жизнь - сплошная Благодать,
Когда мы в ней живем, любя
Всё сущее! Любя, любя, любя!!! (94).


...Если ты поверил в Бога,
Это значит - стал ты мудрым.
Если ты поверил в Бога,
Значит, в мир добра прозрел,
Значит, полюбить сумел
Жизни путь - Дорогу к Богу,
Что сияет тайной Солнца,
Озаряя наш удел – жизнь творить
красою дел!
В Правды Свет Благих Идей
Ты поистине прозрел!...(П9).

Тому Земля, на думку автора, має бути окроплена світлом Духовної Краси, а не пустим дзвоном балаканини про любов до ближніх, видираючи останній шматок хліба навіть у дітей… До цього вона й закликає:

...Люди, славьте Бога не словами, пустыми, звенящими,
А делами, святое творящими!...
І ще ось якої думки дотримується поетеса!
... Встаёт над миром Солнце каждьій день,
В нем каждьій день сияет Сердце Бога.
А мы? Мы тонем в суете убогой,
Но нам задуматься и глянуть вгору лень.
Бежим и падаем, стеная на ходу...
И что-то ищем под ногами…
И, с сердцем Бога не в ладу,
Других круша, страдаем сами...(121).

Валентина Волкова намагається збагатити свої вірші жанрово і тематично, торкнутися усіх граней сьогоднішнього непростого життя і спілкування між людьми, а особливо - проблем духовності, моралі, доброти, людяності.
Наведу для прикладу ще цікаві, на мій погляд, вірші:

«От того, с кем ты дружишь, зависит и твоё здоровье, и вся жизнь. Избегай потухших сердец!».
(ЖИВАЯ ЭТИКА).
Бывают встречи - откровенье,
Сиянье Радуги! Пожар!
И жизнь опять полна томленья,
Где каждый день, как Божий Дар.
И каждый день, живя любовью
Минувших дней, ушедших лет,
Твоей, Учитель, Высшей Новью
Я слов благословляю Свет.
Бывают встречи - откровенья!
И Радость тем, на чьем Пути
Встает Величественный Гений,
Чтоб к Свету истинных прозрений
Помочь Огонь свой донести.
И Ты, простой и озаренный ,
Мне указал однажды Путь.
Стал мир мой одухотворённым,
Что ни водой , ни тленом черным
Его назад не повернуть! (86).


«Для того, чтобы Блага пожинать, нужно научиться их сеять. А сеем мы все своей Мыслью», - так утверждают ученые, приоткрывшие вуаль Высших Знаний об энергетичности всего сущего.


Значит, какова Мысль, таковы и мы, а каковы мы, таковы и блага. Что сеем, то и пожинаем!.
«Не сей крапиву – и не будет жалить!».
«В Новой Эпохе не будет сознательного зла!» Так Заповедано.
(ЖИВАЯ ЭТИКА)


Не все досконале і вивершене у творчому доробку авторки. Але, є одне безсумнівним і незаперечним - це її світла віра в можливості людини бути доброю, випромінювати радість і дарувати любов іншим. На міжнародному з'їзді у Новосибірському Академмістечку на тему «Наука та Жива Етика», серед науковців, учителів, представників мистецтва, Валентина Волкова прочитала вперше свій вірш у прозі, який назавтра пролунав по радіо. Ось він:

« ...А Мысль, не ведая преград, ни расстояний, ни ненастья,
стрелою огненной летит, творя миры, слагая счастье,
храня огонь незримых тайн и, зримо, чудеса являя:
Мысль - зто огненный титан, она явления слагает!

Из Мысли всё- и дом, и дол, и сад, вершинами шумящий,
нас вечно в небо возносящий поток любви!
Из Мысли всё: она нетленна,она бессмертна, как миры,
ее рожденние огнями, и мы - вершина её тайни!

Мы- Вечной Мыслью роджены, из недр Вселенной ловим Мысли,
и вновь родженньіе миры мы всею сутью своей слышим.
И Мысли пьем, и Мыслью дышим, и если ввысь устремлены,
то озаряем землю взглядом!
Тогда и рушатся прегради для счастья всех!И наш успех
из Мысли нашей витекает!
Кто к Солнцу Мысль свою послал,
Тот, с той минути, созидает...
Кто Мысль познал - тот всё познает!».

Майже усім нам болять серця за тим, як ми живемо, якими проблемами переймаємося, що відчуваємо і в що віримо. Та варто кожному усвідомити головні критерії у житті, які вона відкрила для себе, зрозумівши, що: «Істина - це Світло Краси, Любові, Справедливості, Доброти, Дружелюбності».

О Істино! Світло життя,
Ти сенс всього і зміст буття,
Ти - той чудовий світлий Храм,
Що відкривається навіки
Тільки прозрілим очам:
Очевидне- оком видне,
Істинне- лише серцем!!


Так стверджує поетеса - просвітителька у своїй книзі, і запевняє:

Не в мягких постелях победы куются. Изнеженность Духа – большая беда!
На дерзающих, смелых Силы Неба прольются, Воспевая их Подвиг, гудят провода…

Тільки від знань і сердечного бачення світу буде залежати те, чим наповнимо наші душі, помисли, дії, вчинки; що будемо сповідувати; про що мріяти; яким би хотіли бачити своє майбутнє і майбутнє нащадків - своїх дітей. Це зрозуміло, бо за плечима переважної більшості із нас - прожиті і пережиті роки, зболена пам'ять, рідкісні радісні миті в особистому житті, в родині, у друзів, у державі, бо ми забули, що «Радість є вища мудрість!»

У кожного із нас - своя доля, своє бачення і сприйняття оточуючого світу, дійсності, своє реагування на світ і довкілля. То давайте дозволимо тим, хто взявся за перо, мати свій художній почерк, свою стильову манеру зображуваного. Адже нас має об'єднувати, на думку Валентини Волкової, одне: ЛЮБОВ до життя і Людини, зокрема, любов, як енергія,невмируща сила, якою ми наповнюємо атмосферу, і якою дихаємо всі, без винятку...

Можна з впевненістю стверджувати, що після вдалого дебюту книжки «Осознание Красоты спасёт мир» , як і попередніх, з якими мені пощастило ознайомитися раніше, ідеї Вищих Вчителів планети, які стали рідними для авторки та центру «Полум'я», будуть розвиватися у правильному руслі; набудуть нових прихильників, нових тонів і відтінків. Ще раз ми переконаємося, що з цієї поетеси-просвітянки, вже далеко не юної за віком, але такої жвавої і по -юнацьки енергійної жінки, сформувалася яскрава особистість, неспокійна душею і думками, наповнена любов'ю і добротою. Вона кличе нас, передаючи нам Заклик Вищих Вчителів:

«Проснувшись утром, думай о прекрасном,
И усыпая, думай о прекрасном,
идя по улице иль дело совершая,
ты непрестанно думай о прекрасном!
И если взор твой прояснится,
и жизнь, из тёмной, станет светлой, ясной,
Познай: то сотворила Мысль твоя благая,
что душу сделала прекрасной!»

 

Leave a reply

Enter the number you see to the right.
If you don't see the image with the number, change the browser settings and reload the page