У заповіднику Асканія-Нова – скандал
Частина жителів селища Асканія-Нова оголосила війну директору місцевого заповідника Віктору Гавриленко: на адресу Верховної Ради, Кабінету міністрів та Міністерства з надзвичайних ситуацій ступили гнівні листи від асканійців, яких директор заповідника названо "тираном", "повітовим князем" і "гадом" доводить людей". У відповідь на образу Віктор Гавриленко звернувся до прокуратури з метою захистити своє добре ім'я. А також вирішив з'ясувати стосунки з ворогами у присутності журналістів херсонських ЗМІ.
Замість передмови
Можливо, предметом конфлікту стала територія знаменитого весь світ природного об'єкта. Деякі місцеві жителі вважають землю своєю в усіх відношеннях. І не розуміють, чому їм вказують, де можна пасти худобу, а де не можна, де можна продавати туристам сувеніри, а куди населенню заборонено вхід. Проте Віктор Гавриленко, який за своєю посадою є ще й начальником служби охорони заповідника, поводиться як суворий господар: витоптувати заповідний степ і смітити не дає, розміщувати торговельні намети на охоронній території забороняє. Порушників неодноразово ловили за руку і їм доводилося платити штраф: скривджені на Гавриленка у селищі, зрозуміло, є.
Хоча, вважає Віктор Семенович, розпалили конфлікт саме особисті рахунки. Минулої весни директор звільнив за профнепридатність молодого юриста, а його дід пригрозив великими неприємностями. Після цього пенсіонер справді почав збирати навколо себе народ, налаштовувати людей проти Гавриленка. А ще - писати скарги в різні структури, повідомляючи про те, що в заповіднику гинуть тварини і засихають дерева, а директор Асканії-Нова роз'їжджає «за кордоном» за бюджетні кошти. «Ентузіаст» також звернувся до телевізійників: він знайшов кількох місцевих жителів, які не посоромилися на камеру розповісти про «тиранію» Гавриленка. Мовляв, жити неможливо стало через огорожі, що зводяться всюди: вхід на цвинтар - і той обнесений колючим дротом. Чи то ще буде!
Реакція на сюжет, показаний по одному з українських телеканалів, виявилася дуже бурхливою: у свою чергу обурилися вже співробітники заповідника, серед яких Віктор Гавриленко користується великою повагою за порядок на території, що охороняється. «Ви зганьбили і нас усіх, - виступив проти призвідника колектив заповідника. - А ну публічно вибачтеся за сказане з екрану!»
«Наїзди» один за одним
Щоб спробувати висвітлити ситуацію такою, як вона є, минулої п'ятниці, 15 жовтня, до селища Асканія-Нова запросили представників херсонських ЗМІ. І, схоже, тут мало не доходило до бійки. Група місцевих жителів, побачивши журналістів, пішла в атаку:
- Ви приїхали правду писати чи як завжди? Ну звичайно: зараз вас там нагодують шашликом з оленини і ви захищатимете Гавриленка!
Ще раз вислухати про причини конфлікту довелося у залі адміністративної будівлі заповідника, де крім співробітників, науковців, представників місцевої влади перебували принаймні двоє незадоволених позицією Гавриленка. Представники скривдженої сторони мали намір оприлюднити «гірку правду» про директора заповідника. Однак на правах господаря перше слово взяв Віктор Семенович. Він підкреслив, що, згідно з Положенням про дендрологічний парк, на території парку заборонено випас худоби, вигул собак, проїзд і прохід газонами, організація стоянок транспорту та інші заходи, які можуть завдати шкоди унікальному природному об'єкту.
Таким чином, він не завдає ніяких незручностей місцевому населенню, а лише відповідає за те, щоб усі ці норми виконувались. І саме на користь заповідника адміністрація унікального природного комплексу не погодила підприємців місце для торгівлі перед виходом із зоопарку. Як пояснив глава заповідника, намети загороджують відвідувачам вихід, після торговців завжди залишається сміття. До того ж, підприємці нерідко нецензурно спілкуються між собою, що ніяк не підвищує імідж знаменитої на весь світ Асканії.
– І тут невелика група людей пише до Верховної Ради листи абсолютно обурливого змісту – з неперевіреними фактами та образами на мою адресу, – зазначив Гавриленко. - У них розповідається, що в мене мруть тварини, що я відбудував собі будинок у Києві, агітував підлеглих голосувати за певні політичні сили, постійно приймав тут державних діячів, тому мені все сходить з рук... Вибачте, але це вже наклеп, злочин. Це я так не лишу!
А судді хто?
Відповідь опонентів Віктора Гавриленка була негайно: пенсійного вигляду громадянин піднявся і попросив директора розповісти не лише про те, як він шанує порядок, а й те, чому в заповіднику голодують тварини, а директорією більше їздить у відрядження. Його підтримав однодумець-підприємець, який хотів торгувати сувенірами біля зоопарку, але нажив собі супротивника в особі Гавриленка. Мовляв, далеко не все так добре у селищі: Гавриленко влаштував диктатуру, користується тим, що в нього є охорона, застосовує силу.
Втім, супротивникам суворого директора не вдалося сказати й кількох пропозицій – їх буквально «заклювали» співробітники заповідника, обурені такими промовами на адресу Віктора Гавриленка. Мовляв, все це повна нісенітниця, причому люди, які наводять клепи, не мають належної освіти і не володіють інформацією про стан флори та фауни видів. А саме за Віктора Гавриленка не тільки вдалося зберегти всі види тварин і птахів, а й прославити заповідник на весь світ, домогтися визнання та державних нагород. Сили виявилися нерівними, призвідникам конфлікту не залишалося нічого іншого, як залишити зал. Але чи запанує в селищі світ? На жаль, усі конфлікти відбиваються на іміджі перлини Херсонщини, як іноді слушно називають заповідник Асканія-Нова. Постійні перевірки у відповідь на скарги до Києва заважають колективу природного парку працювати, відволікають від наукових проектів. А з огляду на те, що місцевий народ живе багато в чому за рахунок туристичного бізнесу, у результаті програють усі.
Ірина Павлова
Телекомпас "Гривна".- №43 (824).- 21-28.10.2010.- стор. 6-7
