on-line с 20.02.06

Арт-блог

13.05.2015, 09:45

May

Random photo

Voting

???

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Calendar

 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   

News

01.08.2015, 13:17

Crazzzy Days

13.05.2015, 09:52

den-evropyi-v-hersone---2015

> Organizations > Music > Folklore groups Of khersonshchiny > In love in a song "Slavutyanka"

  Закохана в пісню "Славутянка"

Фестиваль «Молода хвиля», який проходить у Херсонському державному університеті, — це завжди не просто свято, а подія, яка щоразу набуває великого резонансу та культурного значення. Тим вагоміше виглядає успіх, який випав на долю народного фольклорного ансамблю «Славутянка», яким уже багато років незмінно керує Ольга Куракіна.Про «Славутянку» в Херсоні знають давно. Воно й не дивно, адже цьому колективу виповнилося чверть століття.

— Скільки себе пам'ятаю, завжди творила свято для людей, — посміхається Ольга Леонідівна. — Зовсім молодою, після   закінчення   хормейстерського відділення Херсонського музичного училища прийшла на суднобудівний завод. Сталося це випадково. Але саме тут, в цеху № 8, у 1985 році я й створила «Славутянку». Наш творчий колектив не тільки виступав перед працівниками підприємства, брав участь у численних фестивалях всеукраїнського та міжнародного рівня, а й ставав їх лауреатом. Ми дбайливо зберігали і примножували невичерпні скарби народної пісні.

За словами Ольги Куракіної, вона завжди була у вирі подій. Ось і зараз в ХДУ, де зона викладає вокал, насичене творче життя: фестивалі, концерти, виступи... І її улюблена «Славутянка» знову на виду! За минулі 25 років склад колективу тричі змінився. Зараз співає молоде покоління, закохане в українську народну пісню.
— Ганнуся Ткач та Інна Савіна — з музичного училища, Яна Гайдаш та Ірина Сучкова — студентки нашого університету, Ганна Афанасьєва попросилася до нас з технічного університету. Чудові голоси! Яскраві зірочки! А серед них — студент економіко-юридичного університету Владислав Шмагель, — розповідає Ольга Куракіна, — Вісім років працює зі мною концертмейстер Валерій Головецький, артист Херсонської філармонії, композитор, аранжувальник. З ними дуже легко і приємно працювати. Великої душі людина. Професіонал. У цьому плані мені дуже щастить...

У ансамблю — широка географія виступів. Лише цього року він побував у Молдові та Казахстані. «Де з'являється Куракіна, там чекайте і на «Славутянку», — сміється Ольга Леонідівна.
— У вас було багато концертів. А який запам'ятався на все життя?
Якось у 2001 році профспілки  запросили ансамбль на всеукраїнський фольклорний фестиваль до Києва. Нас так тепло приймали глядачі, що після концерту в буквальному смислі слова носили на руках! Голова журі підійшов до мене, взяв на руки і поніс! Ми тоді переспівали представників Західної України, що, здавалось, практично неможливо —дуже добре співають.

Ольга Куракіна не тільки співає, вона пише вірші й видала вже не один збірник.
— Мені подобається те, що я роблю, чим займається заслужений працівник культури України, перший проректор нашого вузу Олег Мішуков, у концертних програмах якого наш ансамбль завжди бере участь. Він вважає, що молода людина за час навчання повинна навчитися не тільки розв'язувати задачі, а й стати особистістю. У нашому вузі — свобода самовираження, яка розповсюджується і на студентів, І на викладачів. Мою творчу свободу тут ніхто не обмежує. Я вільна у виборі репертуару. Мені довіряють, підтримують, цінують. А що може бути важливіше для творчої людини?
Їй пощастило на людей, які її оточують, «Таких чоловіків, як мій, називають ідеальними. Він очолює бригаду столярів на заводі імені Комінтерну. Хоча сам не співає, з великою пошаною ставиться до справи, якою я займаюся все життя. Коли було потрібно, він носив костюми нашого колективу, білив стіни ДКС, якщо треба було».

Її донька Ірина вже більше десяти років живе в Італії, вийшла заміж, має двох дітей. Але духовно вона дуже пов'язана з матір'ю,
— Кілька років я жила у дочки, допомагала виховувати онуків. Але не співати не могла. У мене був навіть контракт з одним місцевим хоровим колективом, — розповідає Ольга Леонідівна. — Якось побувала на фольклорному фестивалі, що проходив високо в горах.  Мої виступи приймали дуже тепло: «Сеньйора Ольго, браво!». На жаль, слов'янську культуру там практично не знають...

З 1 вересня минулого року Ольга Куракіна працює в ХДУ.
— Я просила у Бога можливості передати свій досвід і знання молодим. І він почув мене! Від роботи одержую величезне задоволення. Я не тільки вчу студентів, але й чимало розмовляю з ними на різні теми. Особливо мене непокоїть те, що останнім часом люди багато думають про гроші, а не про Бога, й про те, що відбувається підміна народної пісні її стилізацією. Я скупана в українській народній пісні, як у любистку, і тому замінників не сприймаю. В університеті мене дуже підтримує український культурний центр, який очолює Валентина Усатюк.

...Ольга Куракіна не тільки сама талановита, вона безпомилково шукає і знаходить таланти. Все життя вчиться у кращих, але цього їй замало. Ось чому у своїх віршах вона зізнається:

                                                  І рветься серденько моє,
                                                 Як світлий птах у вирій.
                                                 Жадаю щастя у житті,
                                                 Люблю, надіюсь, вірю...

Анатолій Яїцький
"Новий день № 24".- 12.06.2008

 

Leave a reply

Enter the number you see to the right.
If you don't see the image with the number, change the browser settings and reload the page