on-line с 20.02.06

Арт-блог

13.05.2015, 09:45

May

Random photo

Voting

???

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Calendar

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

News

01.08.2015, 13:17

Crazzzy Days

13.05.2015, 09:52

den-evropyi-v-hersone---2015

> People > Visual art > Chuprina Vladimir Grigor`evich > Володимир Чуприна: «Будуть кращі часи!»

 

Володимир Чуприна: «Будуть кращі часи!»

23.08.2001

Чи можливо уявити світ без... художників? Він був би холодним, буденним, техногенним - і більше нічого. Це вони, художники, бачать життя глибоким і красивим, таким, яким воно може бути насправді. Ось чому, незважаючи ні на які випробування, серед нас мають бути майстри пензля. І вони є. Щоправда, сьогодні їхній світ і світ більшості співгромадян якось мало перетинаються: така особливість часу. Хто від цього втрачає більше?
Сьогодні гість «НА» - народний художник України, голова обласної організації Національної спілки художників України, професор, завідувач кафедри образотворчого мистецтва ХАЩ Володимир ЧУПРИНА.

- Спасибі, Володимире Григоровичу, що завітали до редакції. Та й привід для зустрічі є - цього року відзначається 30-річчя обласної організації Спілки художників. Скажіть, що для Вас ця дата?
- Художник - то завжди людина, котра живе у своєму світі. Та водночас це буття неможливе без традицій, без товаришів по цеху. Наша земля має неабиякі традиції: ще на межі XIX-XX століть у Херсоні як губернському центрі створили товариство красних мистецтв, до якого ввійшли такі пізніше відомі художники, як Георгій Курнаков, Леонід Брюммер, Олексій Шовкуненко. В 20-ті роки XX століття у Херсоні працювала асоціація художників Червоної України, яка займалася оздобленням міста, відкриттям нових студій для молоді...

Фундатором Херсонської художньої школи вважається Георгій Курнаков - це йому ми завдячуємо початком творчого розвитку. А вже після Великої Вітчизняної війни з'явилася така тенденція, що організація художників має бути у кожному обласному центрі. У Миколаєві, наприклад, пішли простішим шляхом - збудували житловий будинок і запросили на постійне проживання членів Спілки художників з усієї України. Херсон же сам вирощував кадри. Багато років ми були «прикріплені» до Кримської організації, отож, коли ЗО років тому була створена самостійна обласна організація, це стало неабиякою подією. Особливість Херсона в тому, що з відкриттям бавовняного комбінату сюди приїхали художники з текстилю: сформувалася потужна і цікава група однодумців. Саме з неї виросла творча сім'я, якою ми сьогодні пишаємося, - це Марія Шнайдер-Сенюк, її чоловік Борис та сини Андрій і Юрій. Усі вони відомі художники з текстилю, члени НСХУ. Для півдня України декоративно-ужиткове мистецтво не є типовим, але Херсонщина впевнено представляє цей напрям нарівні зі Львовом, Тернополем...

Тож 30 років - це розвиток, розвиток, розвиток. Ось що для мене ця дата.

- Нечасто обласні організації художників звітують у Києві. Але на 7 вересня у Центральному виставковому залі НСХУ столиці заплановане відкриття виставки художників Херсонщини. Як буде організована ця подія?
- Справді, виставка для всіх нас дуже важлива. Адже це мить, до якої художник готується багато років. Та не тільки кожний особисто представлятиме свою творчість - ми маємо показати, чим жив, живе і житиме наш край. Плануємо повезти до столиці понад 300 різних робіт. Будуть представлені полотна художників, яких сьогодні з нами вже немає, - Георгія Курнакова, Івана Ботька, Валерія Машницького. Адже творчий процес безперервний, тож творче життя митця не закінчується разом з фізичним. У роботі виставки візьмуть участь такі відомі представники творчої еліти, як Костянтин Московченко, Дмитро Катинін, Георгій Петров, Венера Такаєва, Федір Загороднюк, Анатолій Платонов. Обов'язково плануємо представити і роботи художників середнього покоління - Фелікса Кідера, Єгора Толкунова, Віктора Тропінка, Юрія Степаняна, Андрія Ковача та інших. Упевнений, що приверне до себе пильну увагу і доробок Ксенії Стеценко, котра стала членом НСХУ цього літа: її картини надзвичайно жіночні, гармонійні, тож попереду у цієї художниці неабияке творче майбутнє.

- Чи побачать цю виставку херсонці?
- Так. 14 жовтня, у День художника, ця експозиція буде відкрита у залах Херсонського обласного художнього музею ім. Олексія Шовкуненка. Таким чином ми зможемо творчо поспілкуватися і з нашими земляками.

- Скажіть, Володимире Григоровичу, що є особливістю сьогодення з точки зору художника?
- На сьогодні Херсон є містом, де дуже активно розвивається художній процес, на противагу минулим уявленням про периферійність. Лише погляньте: відкрита кафедра образотворчого мистецтва в ХДПУ, кафедра дизайну в ХДТУ, працюють ліцей мистецтва, художня школа, в училищі культури - відділення образотворчого мистецтва... Цей процес триває не на порожньому місці: підвалини його були закладені тими людьми і традиціями, про яких я вже говорив, а розвивають його сучасні художники.

- Як у цьому ракурсі оцінювати розмови про загальний занепад і неувагу до митців?
- Занепаду немає - навпаки, є справжні художники, котрим належить майбутнє. Незалежно від фізичного віку, ці люди своєю працею стверджують гармонію життя і його красу. Підростають зовсім молоді художники, талант яких дуже високого ґатунку. Серед студентів є такі, до зустрічей з котрими треба серйозно готуватися, незважаючи на багаж знань і досвіду. Це дуже стимулює! І водночас, є зворотний бік медалі: суспільство знаходиться у такому стані, коли художник потрібен йому етично і зовсім не потрібен практично. Настали часи, коли про творчу особистість ніхто особливо не піклується, не вникає у її проблеми. У розвинутих країнах світу (знаю це з власного досвіду) зовсім по-іншому: там оригінальні художні роботи високо цінуються, їх купують для музеїв, галерей, офісів.

Заможні люди в Україні поки надають перевагу дорогим репродукціям, копіям. Часом вони готові ледь не «зважити» картину на кілограми. Коли чуєш питання, мовляв, скільки ти працював над цією картиною, хочеться відповісти: одну ніч - і усе життя. Але це ще належить зрозуміти й оцінити тим, хто житиме в завтрашній Україні. Ось чому так важливо художньо розвивати сучасних дітей.

- І чим же можна підтримати молодих художників?
- Я часто їм повторюю: у нас все буде краще, ви тільки вчіться і працюйте.

Бесіду вела Тетяна СКОРОХОД

Джерело: "Новый день" 23 серпня 2001 р.
 

Leave a reply

Enter the number you see to the right.
If you don't see the image with the number, change the browser settings and reload the page