on-line с 20.02.06

Арт-блог

13.05.2015, 09:45

May

Random photo

Voting

???

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Calendar

 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   

News

01.08.2015, 13:17

Crazzzy Days

13.05.2015, 09:52

den-evropyi-v-hersone---2015

> News > Як Гекаті наснився ГогольDream, або Олена Афанасьєва про візуальну програму Dream ГогольFest
All news

21.09.2020 13:38


Як Гекаті наснився ГогольDream, або Олена Афанасьєва про візуальну програму Dream ГогольFest


Фото взяте зі сторінки у Фейсбук Олени Афанасьєвої
Кураторка візуальної програми Dream ГогольFest Олена Афанасьєва.

Є привід пишатися! Візуальну програму Dream ГогольFest ораганізатори визнали кращою. Взагалі кращою  в рамках ГогольFestу. Може, хто і здивується, але ж насправді художній «цех» у Херсоні дуже сильний і дав класний результат. Тож є про що поспілкуватися з кураторкою візуальної програми Dream ГогольFest Оленою Афанасьєвою.

«Усе було не так, як оповідають легенди», - ствреджує пані Олена - і розпочинає свою історію про ліс Гілея, святилище або печеру Гекати, Геракла, Скіфа... І всі ці грецькі міфи, виявляється, ми можемо «приміряти» на себе. Так програма отримала назву «Сни Гекати»...

Отак всі одразу і вирішили: тут будуть «Сни Гекати»?..

Концепція візуальної програми змінювалася протягом підготовки, а ми готувалися рік. Звичайно, це було пов'язано і з карантином, і з тим, що ГогольFest шукав нові локації по місту. Спочатку була ідея зробити інсталяції на локаціях, які будуть обрані для фестивалю. Але потім ГогольFest вирішив зробити нам такий подарунок і всю візуальну програму сконцентрувати в Урбан Саду і в нашому цеху. І це дійсно для нас подарунок. Якщо на мосту шоу пройшло і закінчилося - залишилися тільки наші враження і фотографії, - то в Урбан Саду все, що було зроблено в рамках візуальної програми, залишилося Херсону, воно у нас працюватиме. Спочатку ми говорили тільки про Урбан Сад, потім зрозуміли, що ГогольFest буде і в будівлі, нам сказали, що на першому поверсі ми можемо зробити якусь виставку — цю локацію ми назвали «Печера Гекати». Виставка у нас не зовсім вийшла —   вийшло те, що ми називаємо «тотальна інсталяція». І ось ми зайшли всередину будівлі, на наш перший поверх, і зрозуміло, що треба зробити підхід до неї.


Фото Ігоря Бойченка

Тож ідемо до Печери Гекати через Урбан Сад...

Коли приїхав Максим Демський (директор фестивалю ГогольFest), ми з ним обговорювали, як нам вибудувати цей підхід до Печери. Є таке поняття «біхевіоральний дизайн». Він визначає, як людина себе почуває, як поводиться в просторі. Максиму не вистачало якихось фішок, які б вели глядача через Урбан Сад у цю Печеру Гекати. Він запропонував зробити щось схоже на диско-кулю, але його ідея здалася нам банальною - в результаті у нас вийшла така гігантська дзеркальна креветка, яка зараз дуже красиво виглядає ввечері, розширює світловими зайчиками простір і веде нас всередину.

Далі на стіні самого цеху у нас виставка фотографій Станіслава Остроуса, присвячена темі снів і відчуттю літнього спекотного дня, такого характерного для Херсона. Фотограф спеціально брав плівковий фотоапарат, браковану плівку, робив нечіткі розмиті кадри... Ця серія фотографій, яка висить на вікнах ззовні будівлі, передчуває виставку і занурює в стан літньої сієсти в Херсоні. Було дуже забавно, коли люди фотографувалися на мобілки на фоні цих нерізких фото.

Далі над входом ми вирішили зробити мурал, який безпосередньо стосується Гекати, присвячений, як завжди, переосмисленню історії. Для мене був цікавий експеримент - поєднати непоєднуване: класик-академіст Олександр Танасюк і графік, художник коміксів Володимир Рейнхарт.

А далі ми потрапляємо в тотальну інсталяцію. Ми вирішили не підписувати кожну роботу, щоб не створювати відчуття виставки - ми підписали всіх авторів на одній стіні, і глядач, потрапляючи всередину, дійсно потрапляє в таку печеру, у промисловий ліс, ліс бетонних колон, і, власне кажучи, ця печера наповнюється різними смислами, алюзіями, історіями, які створюють художники.

Скільки взагалі людей працювало над проектом?

Двадцять шість. Переважно херсонці, плюс Катерина Білєтіна з Одеси і Світлана Михайлова з Києва.

Які твори, на ваш погляд як організатора процесу, найбільш цінні?

Ой, насправді все добре, тому що вийшло те, що ми любимо - вийшов сайт-специфік, тобто, мистецтво, яке адаптоване до простору, яке працює з цим простором. Художники приходили, обирали своє місце і своєю роботою доповнювали це простір. Тому все разом там добре, усе було дуже цікаво. Світлана Юр'єва малює сни вже дуже багато років, і у неї більше 250 робіт зі снами. Але виставка художника - це не зовсім формат ГогольFestу. Ми шукали, як подати її роботи по-новому. І у неї самої виникла ця ідея: зробити з власної роботи витинанку - це модна зараз в Україні тема. І ця робота через витинанку проектується світлом на стіну. Для неї це був перший досвід, і ця інсталяція дуже добре вписалася.


«Света рисует светом», - каже про свою інсталяцію Світлана Юр’єва. Фото: фейсбук Олени Афанасьєвої

Наш прекрасний Олександр Тепляков довго-довго думав над ескізом, бо завдання реально було складним. Він одразу сказав, що буде робити картину фарбами, що світяться в ультрафіолетовому світлі, але дуже довго не міг знайти свою тему. І вже  наприкінці він таки знайшов і зробив, і я вважаю, що це дуже вдала робота, тому що він, по-перше, розламав простір, продовжив його за рамки приміщення, він зробив місяць у вигляді мозку, і цей мозок ще й відбивається сам у собі. У цій роботі можна знайти багато смислів, це абсолютно сайт-специфік, для цієї теми, для цього фестивалю, і дуже органічно вписалася.


Фото: фейсбук Олени Афанасьєвої

Чудово вписався Андрій Бейко, якого ми знаємо як одного з найвідоміших тату-майстрів Херсона. У нього є хобі - він робить маски, і для ГогольFestу він зробив величезну маску і, напевно, найбільшу подушку в Херсоні. І крім цього він ще зробив мобіль - карусельку з іграшками, що крутиться. Тільки там крутяться носи, і до тебе під цією штукою приходять гоголівські сни.


Інсталяція Андрія Бейка. Фото Ігоря Бойченка

А який прекрасний Костянтин Терещенко! Він прийшов і одразу обрав собі місце - там, де через вікна падає світло, зробив там два малюнки - це серафими, які складаються зі світла, вони виконані хвилястою лінією, тому що світло - це частинка і хвиля одночасно, у нього своя історія про це місце, і він ідеально доповнив простір.

Кожну кураторську екскурсію я закінчую біля стіни зі змієподібною стрілочкою. Це забавна історія. Я дуже хотіла подивитися хоч щось на ГогольFestі і, коли поїхала на кораблику на міст, попросила нашого електрика викласти по периметру стрічку, яка світиться - у мене тут мала висіти кураторська концепція і список усіх авторів. І ось я вранці приходжу, вмикаю світло - і замість периметра бачу ось цю стрілочку. Я розумію, що мені нема куди вішати кураторську концепцію і нема куди писати імена авторів. Природно, я все придумала, все зробила, імена авторів вписані, але останній автор - це Володимир Верещака, наш електрик, і ця його робота називається «Периметр очима електрика». І це теж тепер частина історії, частина екскурсії, це теж арт-об'єкт.


Кураторська екскурсія. Фото: фейсбук Олени Афанасьєвої

Чи буде продовження екскурсій цим арт-простором уже поза рамками ГогольFestу?

Було дві кураторські екскурсії, ще одна, бонусна, буде в цю суботу (12 вересня) об 11.00. Хто не встиг (бо багато людей були зайняті, паралельно йшло кілька програм фестивальних - і освітня, і перформативна, і театральна) — ласкаво просимо.

А далі?

А подивимося, як народ прийде. Крім цього я зараз у себе на фейсбуці збираю відгуки і роблю щось на зразок електронного каталогу. Там усі роботи будуть описані, обрані кращі фотографії. А ще скажу вам по секрету: я збираю фотографії людей, які селфілися з цими роботами. Люди дуже креативно селфілися. Коли ти робиш художню роботу, ти не замислюєшся про те, як на цьому тлі фотографуватися - а люди креативні, вони придумують якісь свої варіанти навіть там, де, здається, неможливо заселфітися. Я хочу потім бонусом ще конкурс селфі зробити з цими роботами.


Фото Ігоря Бойченка

А скільки часу зайняло оформлення цього простору?

Тиждень. Це був дуже сильний напряг, тому що буквально за тиждень ми дізналися, що ми робимо інсталяції не тільки в Урбан Саду, але можемо зайти ще на перший поверх. І насправді було приємно, коли Троїцький прийшов, подивився і сказав, що ми великі молодці. І потім самі організатори ГогольFestу, коли побачили, що у нас відбувається на першому поверсі, запитали: «А ви можете зайти на другий?» Я розумію, що другий поверх - це ще тиждень, ми просто фізично б не встигли. Креативного творчого потенціалу в Херсоні вистачить, я пам'ятаю нашу взуттєву фабрику (Терра-футура), там було 4 поверхи і підвал, але там було півтора місяця часу. А тут ми встигли зробити за тиждень. Це подвиг усіх авторів, усіх учасників. Це було дуже круто - те, як усі включилися, те, як усі кайфонули. Ті, хто зловили цю хвилю, зрозуміли, що таке робота з простором - по суті, вийшли на новий рівень. І це круто.


Фото Ігоря Бойченка

Що ще вам і творчій спільноті дав ГогольFest?

Насправді, після ГогольFestу я зрозуміла, що він навчив мене мріяти. У мене з'явилася мрія зварити борщ, бо тиждень моє харчування становили склянка сидру і варене яйце о 12 годині ночі. Це, звичайно, був дуже сильний напряг. ГогольFest був дуже корисний Херсону, тому що учасники, художники, крім виставки побачили інше, наприклад, оперу IYOV - вона дуже сильне справила на всіх враження. Такі речі потрібно в Херсон привозити, вони потрібні творчій тусовці для підзарядки і для того, щоб відчувати себе в контексті сучасного мистецтва - не тільки свого візуального, а й взагалі. Це були дуже корисні штуки.

Тобто потенційно до подвигів далі готові?

У нас усе життя подвиг, усе життя боротьба. Ми все одно будемо робити те, що робимо. В принципі, ми зі свого курсу не зійшли - ми просто тим, що робимо зазвичай, вписалися в ГогольFest. І те, що ми змогли все це зробити за тиждень, свідчить про те, що ми досить «прокачані», щоб тягнути такі масштабні штуки. На знаю як щодо ГогольFestу (я їх розумію: в Україні дуже багато міст, і їм треба всім привезти потрошку), не думаю, що вони найближчим часом до нас повернуться. Але ми наступну виставку, теж в індустріальному просторі, уже готуємо.


Фото Олександра Корнякова


Усі наступні фото Ігоря Бойченка

Лариса Жарких
Джерело інформації: Газета "Вгору", 11.09.2020





Leave a reply

Enter the number you see to the right.
If you don't see the image with the number, change the browser settings and reload the page