on-line с 20.02.06

Арт-блог

13.05.2015, 09:45

May

Random photo

Voting

???

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Calendar

 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   

News

01.08.2015, 13:17

Crazzzy Days

13.05.2015, 09:52

den-evropyi-v-hersone---2015

> Topics > Visual art > Art of Tavriya > Життя на альбомному аркуші: до 130-річчя з дня народження Олексія Шовкуненка

Життя на альбомному аркуші: до 130-річчя з дня народження Олексія Шовкуненка

Олексій Шовкуненко - людина цікавої долі та непересічного таланту: відомий український маляр, майстер акварелі. Народний художник Радянського Союзу.

Від самого народження Олексій Олексійович був нерозривно пов'язаний з Херсоном, любив його і часто повертався до батьківського дому.
Майбутній пейзажист народився 21 березня 1884 року в місті Херсоні. Син маляра-покрівельника вправно дерся на дахи херсонських будівель, щоб разом зі старшим братом, майстром альфрейних робіт, допомогти батькові вчасно впоратися із замовленнями городян, а ще помилуватися з висоти на панораму міста, Дніпра.

Антон - старший брат Олексія,  який  добре  малював  і компонував орнаменти для трафаретів, щоб розфарбовувати пароплави, навчав хлопчину азів художньої грамоти.
Проте першим істинним наставником Олексія став вихованець майстерні Києво-Печерської Лаври, іконописець Семен Семенко, який працював у відомій на той час у Херсоні іконописній майстерні Івана Клименка. До цієї майстерні, розташованої неподалік Панкратівського мосту, 1899 року і був відданий у підмайстри майбутній художник. Семенко керував його вправами в малюнку, постачав своєму захопленому учневі «зразки» для копіювання, розповідав про Петербурзьку академію мистецтв. Саме Семенко порадив батькові Олексія продовжити навчання сина в Одеському художньому училищі. Досить підготовленого юного херсонця зарахували одразу на другий курс. Так Шовкуненко залишив рідні пенати. Але не назавжди.

Мистецьку освіту він здобував в Одеському художньому училищі та Петербурзькій академії мистецтв.
1917 року помирає батько Олексія, і він повертається до рідного міста. Тут він живе в будинку своєї дружини - М.М.Фадєєвої, з особливим задоволенням пише її портрети, виконує замовлення шанувальників живопису, створюючи портрети, пейзажі, етюди. Згодом молодий художник очолив одну з трьох майстерень у херсонській Пролетарській художній студії, пізніше - Одеському політехнікумі образотворчих мистецтв, Київському державному художньому інституті.
Навіть після переїзду до Одеси Олексій Шовкуненко, щороку навідуючись до брата на вулицю Декабристів у Херсоні, поспішав на Карантинний острів, щоб попрацювати там. Спогади дитинства і юності, херсонські мотиви спостерігаються у творчих пошуках художника упродовж усього життєвого шляху.

Нині Шовкуненко вважається одним із найвидатніших художників та педагогів України. Реалістичні портрети героїв партизанського руху, передовиків виробництва та діячів культури і мистецтва, а також індустріальні пейзажі принесли йому популярність не тільки в Україні, але й за її межами.
Художник однаково успішно працював у техніці олійного живопису, акварелі, а останні роки - пастелі. Його малюнки невеличкі - не більше альбомного аркуша. Тут мудрість і висока простота, підвладні тільки майстрові, який десятиліттями вів задушевну бесіду з природою, осягаючи таємниці й чари її поезії. Любов Олексія Шовкуненка до життя, до різнобарв'я та розмаїття в природі виливається в роботі над квітковими натюрмортами і пейзажами Одеси, Києва, Уфи, Москви, створеними художником у різні роки. Він, як правило, не писав краєвидів (виняток становлять деякі індустріальні пейзажі), але в його творах завжди незмінно присутня людина, безмежно закохана в рідну землю. Саме її думки й почуття, її творче ставлення до природи передає художник.

Шовкуненко до кінця свого життя послідовно утверджував активне ставлення до природи. Вона для нього не лише невичерпне джерело естетичної насолоди, а й могутній чинник очищення людського характеру. Ось чому він був завжди вірний своїй любові до пейзажу.
Митець удостоєний звання Народного художника СРСР, Державної премії та високих державний нагород. Проте крім цих безперечних символів офіційного визнання, існує ще й феномен творчості Шовкуненка - художника і педагога, значення якого для українського мистецтва стає крізь призму часу все більш очевидним. Помер Олексій Шовкуненко 12 березня 1974 року, похований на Байковому кладовищі в Києві. У 1981 році ім'я художника присвоєно вулиці в рідному місті, художньому музею м. Херсона та річковому пасажирському судну.

Руслана Мітюхіна
«Наддніпрянська правда плюс».- №11 (22).- 27.03.2014.- стр.4

Leave a reply

Enter the number you see to the right.
If you don't see the image with the number, change the browser settings and reload the page