У Херсоні – синій кит
26.05.2006
18 травня, у Міжнародний день музеїв, у відділі природи Херсонського краєзнавчого музею відкрилася нова експозиція – «Мешканці світового океану». Її головним експонатом став скелет гігантського ссавця 30-метрового синього кита.
Ірина ПАВЛОВА
Цю реліквію багато років тому привезли херсонські моряки, які працювали на китобійній флотилії. Тоді для унікального експонату не знайшлося відповідного приміщення, тому його передали краєзнавчому музею. Змонтувати подарунок моряків та показати його відвідувачам музею вдалося лише зараз – із фінансових причин. І нехай синій кит не має прямого відношення до Херсонщини, сам по собі експонат дуже цікавий: побачити останки одного з найбільших мешканців океану в Україні можна всього в декількох музеях. У тому числі і в Херсонській.
Цього року Херсонському краєзнавчому музею виповнюється 100 років! Спочатку колекція розташовувалась у спеціально побудованому для музею будинку на вулиці Вітовській (нині - Горького), де зараз знаходиться відділ природи.
Музей з'явився багато в чому завдяки тому, що наприкінці ХІХ століття в Херсонській губернії запровадили нову посаду посади - губернський ентомолог. А ще, мабуть, тому, що її зайняв відомий вчений – біолог польського походження Йосип Пачоський. Ентомолог і натураліст Пачоський збирав відомості про природу краю, проводив наукові дослідження і, звичайно, прагнув створити колекцію природних експонатів.
Спроб було кілька, тому херсонський музей мав три попередники: природно-історичний повітовий музей, створений на основі досліджень місцевого гуртка натуралістів, ентомологічний кабінет, відкритий на кшталт аналогічного в Сімферополі, і музей при громадській бібліотеці міської управи. Але ось на земських зборах у 1902 році було прийнято рішення об'єднати всі три заклади в один спільний музей для вивчення флори та фауни степу.
Спочатку для природно-історичного музею спроектували одноповерхову, але громіздку будівлю на вулиці Вітовській і навіть виділили на це зі скарбниці 13,5 тисяч рублів. Втім, проект не затвердили і взялися до другого. Його й реалізували.
Після завершення будівництва до нового музею привезли колекцію. На той час вона налічувала 1572 експонати і складалася, в тому числі, з 216 пташиних яєць, 76 раковин молюсків, 82 видів риб. А колекція комах займала цілих 7 шаф! Тут розташовувалася бібліотека - майже 1,5 тисячі наукових праць. Майно музею зберігалося у 35 шафах та було застраховано на 18 тисяч рублів.
Відкрився музей у січні 1906 року. Працював три дні на тиждень, причому вхід був безкоштовним. Найчастіше експозицію відвідували учні Херсонського земського сільськогосподарського училища та учні з розташованих неподалік сіл, міст. Керував музеєм особисто Пачоський. За 26 років роботи він зібрав чимало цінностей: унікальний гербарій, чудову колекцію комах, риб, ссавців. Створив рідкісну колекцію опудал птахів.
Музей став широко відомим. Він брав участь у різних виставках, його нагороджували медалями та дипломами. Багато вчених визнавали цінність херсонської колекції та використовували її для своїх робіт. Крім того, Пачоський підтримував тісний зв'язок з Академією наук у Петербурзі, і наш музей поступово зайняв місце авторитетного наукового центру Південної Росії.
На жаль, 1923 року Пачоський змушений був виїхати до Польщі. Неспокійна політична ситуація - війна, у якій Радянська Росія та Польща виявилися супротивниками, - вимагала зробити вибір на користь однієї з країн і визначитися з громадянством. Пачоський вибрав Польщу. Після його від'їзду почалися важкі часи. А потім ще й війна, розруха. Але, на щастя, зібрана колекція вціліла. І дотепер у музеї представлені реліквії, які збирав засновник та перший керівник херсонського музею.
Газета СВ «Гривна», 26 травня 2006
Таня