on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

22.03.2024, 13:15

Книга історій "Плач Херсонщини". Художниця створила ілюстрації використовуючи старослов'янські символи

  Художниця з Херсона Валерія Гуран працювала в Естонії та ...
20.03.2024, 23:16

Сквер на проспекті Незалежності в Херсоні назвали на честь Джона Говарда

  У Херсоні завершилось громадське голосування щодо перейменування ...
20.03.2024, 22:51

Присвятила 50 років свого життя театру. Історія Заслуженої артистки України з Херсона Олександри Тарновської

Заслужена артистка України Олександра Тарновська присвятила 50 років ...
> Персоналії > Візуальне мистецтво > Тепляков Олександр > У Херсонському планетарії з’явилося своє власне небо

У Херсонському планетарії з’явилося своє власне небо — з сяючими зірками, з космічним кораблем. Небо - на стелі. У світлі ультрафіолетових ламп зорі справді сяють — бо намальовані флуоресцентними фарбами. Таке от маленьке диво. Презентували його херсонцям 2 листопада.

Презентація стала гарним приводом поспілкуватися з Ольгою Храмцовою, директоркою Херсонського планетарію ім. Ю.О. Гагаріна — розмовляли і про новий елемент інтер'єру і про життя-буття нашого храму зірок та науки.

Пані Ольго, розкажете, як і чому стеля зараз має саме такий вигляд?

Через пожежну безпеку стало необхідним замінити дерев'яні частини стелі. Коли я поїздила по європейських планетаріях, то побачила там багато елементів, які мені хотілося б втілити у нас, але виявилося, що з нашими матеріалами ми не можемо це зробити. Сертифікат протипожежної безпеки має тільки гіпсокартон. Він начебто і непоганий матеріал, але нудний. От прийде дитина в зал із нудною офісною стелею - але ж вона не створює атмосфери казковості, загадковості, таємничості... Тому коли нам сказали, що ми не зможемо зробити прозору підвісну стелю, ми думали-думали... і згадали: є ж наш Саша Тепляков! Наш - тому що в 2002 році він у холі планетарію розписував туманності - ми хотіли вхід зробити теж «планетарським», а не якимось звичайним. І він запропонував розписати стелю незвичайними фарбами, які можна використовувати у великих приміщеннях. Але робота тривала майже рік...

Так довго!

Тому що планетарій в цей час працював, не закривався, у нас були лекції. Та й Саша теж не завжди міг приходити. А гроші на розпис ми збирали всім містом: дали оголошення, щоб до нас приходили на суботні сеанси, кошти з яких підуть на фарби, на оплату роботи. Вважайте, що наша оновлена стеля - це колективна участь усіх жителів міста Херсона. А коли розпис був уже зроблений, Олександр став наполягати, щоб я знайшла можливість його підсвітити (бо зірки сяють в ультрафіолеті). Підсвічування - це вже участь однієї людини. Я звернулася за фінансовою допомогою до Юрія Геннадійовича Рожкова - і він не відмовив. Дуже дякуємо йому за це і, звичайно, спасибі художнику, який зміг усе це витримати цілий рік. Зараз новим лекторам ми представляємо Олександра Теплякова дуже просто: це наш художник. Бо він уже наче член нашої родини - планетарію.

Нові лектори — це якість нові види роботи?

Зараз ми тихесенько повертаємося до традицій товариства «Знання» і запрошуємо лекторів, які будуть читати лекції. Ми дійшли висновку, що люди хочуть просто почути живу людину. Виявляється, сучасній людині дуже не вистачає живого спілкування. Тож зараз у нас запускається мистецтвознавчий проект, можна навіть сказати світоглядний - у нас буде читати цикл лекцій з мистецтва та інтеграції мистецтва в людське життя, куди вплетена буде ще й астрономія, кандидат мистецтвознавства Анна Анатоліївна Білик. Перша лекція запланована на 14 листопада, тема - «Смерть у культурі народів світу» (тут ми трошки не встигли до Хелловіну). Буде цікава лекція про мат у культурі, про постмодернізм (я сама була здивована, коли мені в двох словах пояснили, що таке постмодернізм). Думаю, що все це буде дуже цікаво. Лекторів такого високого рівня дуже важко заманити в Херсон, їм потрібно платити гідний гонорар, їх потрібно привезти, потрібно поселити. А Анна Анатоліївна херсонка, і зараз повернулася до Херсона. Це надзвичайно ерудована людина, і мені дуже хотілося б, щоб херсонці  її почули.

Лекції розраховані на дорослих?

Ми туди і діток запрошуємо, років з 13-14, які вже розуміють - будь ласка. Мені здається, зараз дуже важливо, щоб діти разом із батьками, з бабусями-дідусями спілкувалися, разом ходили на заходи. Поділ на дорослу і дитячу аудиторії  не завжди є правильним. Ми хочемо, щоб були сімейні вечори, програми, які можуть послухати діти разом із батьками - це завжди було в традиціях планетарію. І це дуже важливо.

А нові технології?

Планетарій повинен рухатися в ногу з розвитком технологій - повнокупольні проектори, повнокупольні програми, 3-D технології. Ми їх використовуємо, вони у нас наші, не європейського рівня. Але програми ми дивимося європейські, які є в безкоштовному прокаті. Зараз дуже складно мати контент - продукт, який можна показати. Він став дуже технологічно складним у створенні. Якщо раніше досить було підготувати лекцію, знайти слайди і показати на проекторі, то зараз потрібно складне програмування. В Україні такий контент створюють у Донецькому планетарії, але він залишився на окупованій території, там наші колеги, і все це дуже складно.

Але хтось обов’язково скаже: навіщо ходити на лекції, адже все є в Інтернеті?

В Інтернеті дійсно багато  інформації, але не завжди вона правдива. Я сама, коли готуюся до програми «Мовою зірок», яка йде на ВТВ, стикаюся з тим, що часто інформація просто не відповідає дійсності. За підтвердженням або спростуванням навіть звертаюся до тих науковців, які займаються саме цими проблемами. Планетарії завжди були оплотом популяризації знань, і мені хочеться цю традицію зберегти. Водночас ми намагаємося бути ближчими до людей: ми в планетарії і дні народження проводимо, і квести робимо, у нас освідчуються в коханні - навіть весілля було під зоряним небом! Шкода лише, що немає ніякого зворотного зв'язку, мені завжди дуже цікаво, як склалося життя закоханих, які освідчувалися під нашими зорями...

Джерело

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.