"Безсмертний відбиток": харківський фотограф знімає херсонців на камеру, якій понад 120 років
24.08.2026 23:07
Станіслав Остроусов двічі на рік приїжджає до Херсона з Харкова і фотографує місто на камеру, якій понад 120 років. Працює у техніці амбротипія, коли зображення проявляється не на папері, а на склі й не вицвітає з часом.
Зараз Станіслав працює над серією портретів херсонців, які залишились у прифронтовому місті. За два тижні відзняв 20 робіт — з діячами культури, волонтерами, лікарями. Планує фотографувати й військових.
"Я приїхав зі старою камерою для того, щоб знімати портрети херсонців, які тут залишилися для того, щоб працювати. Не через те, що в них безвихідь, а саме для того, щоб працювати в цьому місті," — розповідає він.
Назву серії ще не вигадав, але підхід до неї простий.
"Може, це буде «Обличчя Херсона». Я назви намагаюся давати дуже прості, тому що вони повинні відповідати суті проєкту," — каже фотограф.
Амбротипія — це техніка, яка перекладається як "безсмертний відбиток", де зображення фіксується на скляній пластині. Жодної цифри, жодного штучного інтелекту.
"Це справжня фотографічна техніка, яка дає мені можливість повністю контролювати процес. На виході отримую матеріальний об'єкт у вигляді скла, на якому є зображення. Тут нема жодного втручання штучного інтелекту чи цифровізації — це все чисто ручна робота. Тому, звісно, мене це надихає," — пояснює Станіслав.
Працювати з такою камерою непросто, — каже Станіслав, — фотограф носить із собою цілу лабораторію.
"Дуже важко, особливо зараз влітку. Треба десь закриватись, нема чим дихати — хімікати випаровуються. І важко бігати по вулицях, тому що в мене рюкзак і велика сумка. Я ношу з собою не тільки техніку, але й лабораторію — мінімум 10 скляних пластин на один вихід, касети, хімікати, кювети," — розповідає він.
Це вже другий проєкт Станіслава з Херсона. Навесні 2026 року він знімав пам'ятні місця та зруйновані будівлі у серії "Укриття. Червона зона". Тоді теж працював в амбротипії — і використовував міські укриття як темні кімнати, адже техніка вимагає проявляти пластину одразу на місці.
"Техніка «мокрої колодії» вимагає від фотографа одночасно підготувати, зняти і обробити скляну пластину — не можна взяти додому. Тому мені обов'язково потрібна темна кімната, і я використовував укриття," — каже він.
Фотографією Станіслав зацікавився у 2012 році, коли жив у Херсоні. Був членом фотоклубу "Свіжий погляд" при обласній науковій бібліотеці імені Олеся Гончара. Тут відбулись перші презентації його робіт. З 2015 року перейшов на чорно-білу плівку, ще за два роки — захопився фотографією на склі.
Презентувати нову серію портретів фотограф планує у Херсоні на День міста.
23.07.2026
