on-line с 20.02.06

Арт-блог

02.01.2019, 11:04

Январь-2019

Дзвенять у відрах крижані кружальця. Село в снігах, і стежка ані руш. Старенька груша дихає на пальці, Їй, певно, сняться повні жмені груш. Їй сняться хмари і липневі грози, Чиясь душа, прозора, при свічі. А вікна сплять, засклив мороз їм сльози. У вирій полетіли рогачі. Дощу і снігу наковтався комин, і тин упав, навіщо городить? Живе в тій хаті сивий-сивий спомин, улітку він під грушею сидить. І хата, й тин, і груша серед двору, і кияшиння чорне де-не-де, Все згадує себе в свою найкращу пору. І стежка, по якій вже тільки сніг іде... (Ліна Костенко)

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   

Новости региона

16.01.2019, 10:38

“Краща книга Херсонщини”

16.01.2019, 10:18

Дом-музей превращается в руины

От одного из самых оригинальных музеев Херсонщины вскоре может остаться... ...
16.01.2019, 10:16

“Кам`яні вишиванки” – у центрі скандалу

ФотоТолерантність

16 листопада в усьому світі відзначали Міжнародний день толерантності. Саме цього дня у 1995 році ЮНЕСКО ухвалила Декларацію принципів терпимості. У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної приналежності чи кольору шкіри. Ці принципи також закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття будь-яких форм дискримінації та недопущення геноциду.
Власне, до відзначення цієї дати ретельно готувалися і херсонці. Зокрема, напередодні Дня толерантності в обласній науковій бібліотеці ім. О. Гончара відкрилися тематичні виставки, присвячені людській рівності та взаєморозумінню.

Наталія Шальнова, координатор Центру європейської інформації ХОУНБ, розповіла, що у бібліотеці відкрилося одразу три експозиції робіт, присвячених толерантному ставленню до оточуючих.
Автором однієї з цих тематичних виставок став київський фотограф Михайло Коришев. Його роботи - це фото людей, які волею долі опинилися за гратами. «Я знімав дітей і підлітків, котрі живуть у виправних закладах. Акцент робив на дітях, котрі народилися у колоніях. Це діти без майбутнього, вони ростуть і пізнають життя за гратами, а коли виходять «у світ», просто не можуть себе знайти. Тому виставка названа «La Dolche Vita», тобто «Щасливе життя» по той бік грат», - зазначив Михайло.
Головні герої фотовиставки - це ті, хто зазвичай і стає жертвами упередженості. Адже в нашому суспільстві надто сильні стереотипи, тому «вихідці» з виправних закладів змушені довіку носити тавро ізгоїв. Тож демонстрація «щасливого життя» ув'язнених створювалася саме для того, аби показати, наскільки важливим є толерантне ставлення до людини, ким би вона не була.

Ще одна добірка фоторобіт під авторством Олексія Голубцова розповідає про життя поза цивілізацією. Фотографії Олексія зроблені в таджицьких горах, вони розповідають про те, чим живе давній гірський народ - ягнобці. Ця невелика етнічна група горців досі не знає того, що ми сприймаємо як належне. Там ніхто не чув про безкоштовну освіту чи медицину, податки чи пенсії. Але ягнобці пронесли крізь віки свою культуру, звичаї і традиції.
Автор фотознімків був присутній на відкритті виставки завдяки відеозв'язку в мережі інтернет. І через екран монітора він ділився спогадами про мандрівку до давнього народу: «Коли я їздив іх знімати, побачив, що в долині Ягноб живуть, наче у позаминулому столітті: кам'яні будинки, елементарне сільське господарство... Сюди не дійшли ніякі технічні досягнення, але від того народ нічого не втратив, а навпаки - тільки підкреслив власну особливість, самобутність».

До чого тут толерантність, спитає хтось. Але перш ніж питати, подумайте: чи багато ми здобули в погоні за прогресом, якщо втратили звичайну людяність? Гірський народ не знайомий з інтернетом, не дивиться ТБ, але при цьому відвертість у стосунках та людські цінності, про які ми забуваємо, для ягнобців залишаються на першому місці.
Рівність у взаємостосунках декларує і авторка ще однієї виставки, полтавська художниця Оксана Бойко. «Я поїздила по світу свого часу, і в мене від кожної мандрівки залишалося чимало вражень. Вони мали кудись вилитися. Так з'явився своєрідний щоденник мандрівника. Але цього було мало, хотілося навчити інших так само переносити власні емоції на полотно. Тому згодом я відкрила школу для усіх бажаючих і тепер вчу людей малювати. Вважаю, що кожен, незалежно від своїх фізичних здібностей, віку чи соціального статусу, має право творити прекрасне. Треба тільки показати, як це робиться», - впевнена Оксана. Сьогодні серед її учнів - діти та люди похилого віку, справжні майстри пензля та просто прихильники творчості. І в кожному художниця знаходить ту іскру, яка згодом стає світочем у мистецтві.

Під час відкриття власної виставки Оксана не тільки розповідала про свої полотна, а ще й давала майстер-класи. Провела навіть міні-лотерею, переможець якої отримав її картину.
Організатори «бібліотечного» Дня толерантності підкреслюють, що для того, аби поважати людину, не треба виділяти окремий день календаря. Толерантність має стати принципом на кожен день, адже терпимість та взаєморозуміння — це головні людські чесноти. Ми бачимо світ по-різному, але живемо в ньому разом, і про це варто пам'ятати завжди.

Маргарита Коваленко
«Новий день».- №49 (5043).- 29.11.2012.- стр.20

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.