on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

22.03.2024, 13:15

Книга історій "Плач Херсонщини". Художниця створила ілюстрації використовуючи старослов'янські символи

  Художниця з Херсона Валерія Гуран працювала в Естонії та ...
20.03.2024, 23:16

Сквер на проспекті Незалежності в Херсоні назвали на честь Джона Говарда

  У Херсоні завершилось громадське голосування щодо перейменування ...
20.03.2024, 22:51

Присвятила 50 років свого життя театру. Історія Заслуженої артистки України з Херсона Олександри Тарновської

Заслужена артистка України Олександра Тарновська присвятила 50 років ...

 

Галина Руденко: побачити та зберегти

Цього дня, 12 листопада, було напрочуд тепло. І не лише тому, що зима не поспішає вступати у свої права. Цього дня у Херсонському обласному художньому музеї ім. О. Шовкуненка відкрилася неймовірно тепла виставка «Палітра живої природи» від Галини Руденко, яка подарувала своїм першим глядачам тепло багатої душі та золотих рук
Дивлячись на ці витончені картини, багато хто дивувався: невже все це - соломка, насіння рослин, кора, засушені травинки, квіти і листя, каміння, мох, черепашки, пір'їнки і навіть риб'яча кістка? Хіба з таких простих та доступних матеріалів можна створити такі шедеври?

Виявляється, можна. Своє захоплення автор називає простим словом «флористика» - адже матеріал природний. Але скільки праці та терпіння потрібно, щоб викласти цю природну «мозаїку», нам, глядачам, невтямки. Тонкі лінії, об'ємні елементи, природна кольорова гама... Дивлячись на ці твори, просто не віриш, що все це – «лише» хобі Галини Павлівни, лікаря-цитолога Херсонського обласного онкологічного диспансеру, яким вона займається з 1996 року.

- Галино Павлівно, невже Вам не вистачало турбот і тривог лікаря, чому Ви захопилися ще й флористикою?
- Мені у житті завжди чогось не вистачало. Я з дитинства дуже любила малювати, робила стінгазети, вишивала. Але свою мрію я в життя не реалізувала. Рано одружилася, народилися діти. А руки постійно хотіли щось робити. Якось я прочитала в журналі невелику замітку про те, як із природного матеріалу роблять картини – це мене настільки вразило, що я сама вирішила спробувати. Тоді ніде не було жодної літератури, і я шукала, як кажуть, «методом тику».

- Які матеріали Ви використовуєте у роботах та що любите більше?
– Тут йде кілька ліній. Природний матеріал рослинного походження: насіння, рослинність, яку можна знайти буквально під ногами, засушити та зберігати – це перше. Черепашки, перламутр – це друга лінія. І риб'яча кістка – третя. Усі три напрямки – мої улюблені. Щоправда, картин із риб'ячої кістки тут мало – вони у мене практично не залишаються. Варто мені тільки зробити таку, вона одразу відлітає: якесь торжество, якийсь ювілей. Повинна сказати, що багато хто вважає за краще отримати в подарунок картини саме з риб'ячої кістки.

- Чи часто даруйте свої картини?
- Часто.

- А друзі Вам – матеріал для роботи?
- Матеріал привозять не лише друзі, а й просто знайомі. Якось приходжу на роботу, а в мене стоїть скринька: "Вам передали якісь люди". Виявляється, люди поїхали до Криму та привезли мені каміння. Іноді навіть не знаю хто. А друзі – так постійно, куди б хто не їхав. Моя подруга навіть із Тунісу привезла 10 кілограмів черепашок! Обійшла все узбережжя!

– Матеріалів накопичили багато?
– На сьогоднішній день у мене їх стільки, що вистачить на велику школу флористики. І зупинитися я не можу: знаю, що в мене є таке насіння, і все одно його запасаю, кістки збираю, мох, лишайник... Все, що лежить, все, що побачив око, має бути в мене вдома. У мене вже велика майстерня, де є все, і матеріали повністю систематизовані. Зупинитись тепер просто нереально, тому що зібраний матеріал потрібно вкласти, з нього потрібно щось зробити.

- Скільки часу потрібно, щоби зробити одну роботу?
- Дуже по-різному. Найбільша картина на виставці - Флора, її я робила 2 роки. А іноді працюєш на одному подиху. Якось після поїздки до Криму, звідки ми привезли море черепашок, моху та лишайника, я була в такому захваті, що буквально за 3 тижні зробила дві картини.

- Робота, сім'я... Коли Ви встигаєте ще й творити?
- Робиться це все, звісно, у нічний час. У мене дуже багато бажання, і треба знайти час, щоби на все вистачило. І чим більше тобі хочеться, тим більше тобі буде надано можливостей. Щоб не розслаблятись, а весь час бути в тонусі.

- А спати встигаєте?
- Встигаю. Я все встигаю.

– Виставки часто проводите?
- Мабуть, у Херсоні це вже десята. Були виставки і в Миколаєві (рази три в різних музеях експонувалися), і в Миколаївській області (я просто передала довіреним художникам роботи до фонду музею, і вони возили їх до Очакова, Вознесенська і були дуже вдячні, казали, що така виставка не часто потрапляє до рук, тому хотіли показати її якнайбільше). Але далі я ніде не була. Взагалі, я організацією виставок сама не займаюся – не вистачає ні часу, ні навичок. Але якщо ти йдеш правильно, тобі завжди прийде те, що тобі дійсно потрібно. І людина прийде та запропонує організувати виставку, і я дуже вдячна таким людям. Потрібно так треба – роботи я дам.

– Цікаво, а за кордоном Ваші роботи користуються популярністю?
- За кордоном у мене дві подруги, одна мешкає в Німеччині, інша в Ізраїлі. Їм подарунки на ювілеї, на дні народження – лише мої картини. За 10-12 років у них нагромадилися невеликі колекції моїх робіт. А наскільки мої роботи популярні, я ніколи не цікавлюсь, я просто працюю.

- Чи складно навчитися створювати такі незвичайні картини, і чи є у Вас учні?
- Є учень 

У свій час я навіть у нашому педуніверситеті на кафедрі, де готують викладачів праці, вела курс - мене попросив декан, і я після роботи з дівчатками займалася. Вела цей курс два роки. Але не всі залишаються у флористиці. Прийшло на курс 15 людей, залишилося 4. Моя подруга Тетяна дуже захопилася флористикою, у неї й робіт дуже багато, і учні свої є. Дві її учениці, мабуть, найвідданіші. Ми разом робили виставки, часто збираємось, обмінюємося матеріалами, інформацією, книгами. Але все одно нас дуже мало.

- Що найважливіше для флориста – душа, руки, голова?
- Душа, руки та вміння бачити цю красу, не пройти повз, не наступити, не розчавити, а пройти повз, підняти та зберегти.

P.S. Але на цій події дня не закінчились. Під час відкриття виставки стартувала акція «Допоможи врятувати дитину!», ініціатором якої став Херсонський обласний художній музей ім. О. Шовкуненка. Кошти, зібрані під час проведення акції, будуть передані до дитячого відділення гематології Херсонської обласної дитячої лікарні.
Ідея ця зріла давно, але перед виборами акцію вирішили не проводити, щоб не заважати праведному з грішним, а жителі міста не сприйняли її як чергову піар-акцію якогось кандидата на якесь місце. Тому музейники смиренно дочекалися закінчення всіх передвиборних пристрастей та разом із виставкою дали старт збору коштів.

А надихнула їх Галина Руденко - не лише як лікар, який працює з онкохворими дітьми, а й як людина, яка з найдрібніших деталей збирає неймовірні великі композиції. Організатори акції впевнені, що зі світу ниткою вдасться зібрати гідну суму для того, щоб допомогти хоча б одній дитині. «Ми докладатимемо зусиль, щоб зібрати якомога більше коштів і зробити добру справу», - кажуть у музеї. Не пройдіть і Ви повз мене, приходьте до художнього музею, щоб зробити відразу дві добрі справи: отримати незвичайний заряд тепла від виставки Галини Руденко та поділитися своїм теплом з дітьми, яким життєво необхідна ваша допомога.

Лариса Жарких
«Херсон маркет плюс».- №46 (252).- 18-24.11.2010.- стор.19

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.