> Теми > КУЛЬТУРОЛОГІЯ > Археологія Таврії > Археологічні пам'ятки Херсонської області

Археологічні пам'ятки Херсонської області

Від автора

Як відомо, сумарний обсяг пам'яток археології конкретного регіону є матеріальним відображенням тих історичних процесів, які тут відбувались протягом тривалого періоду його заселення. За півтора століття археологічних досліджень на території Херсонської області відкрито біля 700 стоянок давніх мисливців, стійбищ кочових скотарів, поселень, городищ та безкурганних могильників стаціонарно мешкаючих землеробів та некочових скотарів. Виявлено також понад 7 тисяч давніх курганів. Але за рахунок індустріального та сільсько-господарського розвитку Херсонщини в 20 столітті вже знищено до 80 відсотків житлових пам'яток археології та біля половини похо¬вальних археологічних об'єктів, якими для цього степового краю є, в абсолютній більшості, кургани.

У каталог-довідник включено тільки ті пам 'ятки археології, які хоч частково збереглися. Станом на 1 січня 2004 року на державному обліку знаходиться 3418 археологічних об'єктів, серед яких 3319 курганів. Біля двох десятків пам 'яток, переважно пізньоскіфські городища та античні поселення, а також окремі стоянки періоду давнього кам 'яного віку та поселення доби бронзи, збереглись відносно непогано. Вони складають, у прямому та переносному сенсі, золотий фонд історико-культурної спадщини Херсонщини. Адже є не тільки цінними науковими та пізнавальними об'єктами, а й реальною базою для активного використання у туристичній сфері.

Історія заселення Херсонщини, підтверджена археологічними пам 'ятками, сягає ЗО тисяч років. Це засвідчується кількома стоянками доби пізнього палеоліту. З того часу життя людей на території Херсонської області майже не переривалось, хоч населення ніколи не було дуже численним та активним, що пояснюється природоресурсною бідністю регіону (степовий характер та ущербність розвитку гідрологічної структури). Однак, з точки зору використання у туристичній галузі, найбільш готовими зараз є тільки кілька античних та пізньоскіфських городищ. До десятка поселень та стоянок можуть стати привабливими туристичними об'єктами тільки після спеціально проведених для цього археологічних розкопок, з підготовкою виявлених залишків для демонстрування.

Микола Оленковський

Джерело: Оленковський М. Археологічні пам’ятки Херсонської області. Каталог-довідник. Херсон, 2004. – с.; іл.

	Речі часу кам'яного віку та енеоліту: крем'яні знаряддя пізнього палеоліту зі стоянки Перемога І (28-25 тисяч років тому), посудина та статуетка трипільскої культури (кінець 4 тисячоліття до н.е.), скульптури кочовиків ямної культури (3 тисячоліття до н.е.)	Посудини часу ранньої бронзи з курганних поховань ямної та катакомбної культури (3 - початок 2 тис. до н.е.)
Посудини часу ранньої бронзи з курганних поховань ямної та катакомбної культури (3 - початок 2 тис. до н.е.)	Речі доби бронзи катакомбної та сабатинівської культури з курганних поховань та скарбів (2 тис. до н.е.)	Речі доби бронзи катакомбної та сабатинівської культури з курганних поховань та скарбів (2 тис. до н.е.)
Прикраси скіфів з курганних поховань: навершя шийної гривні, нашивні бляшки (5-4 ст. до н.е.)	Прикраси скіфів з курганних поховань: нашивні бляшки (5-4 ст. до н.е.)	Речі кіммерійців: казан (10-8 ст. до н.е.) та скіфів: нашивні бляшки, кольє, шийна гривня, меч-акінак, шолом (5-4 ст. до н.е.)
Речі скіфів з курганних поховань: ліпний горшик (7-4 ст. до н.е.)	Речі скіфів з курганних поховань: антична червонофігурна посудина-скіфос, ліпний горшик, бронзовий казан (7-4 ст. до н.е.)	Античні речі: чернолакова посудина-канфар, амфора, декрет на фрагменті мармурової колони (5-3 ст. до н.е.)
Пізньоантичні червонолакові фігурні посудини з Широкобалківського могильника (1 ст. до н.е. - 2 ст. н.е.)	Прикраси та посуд сарматів (1 ст. до н.е. - 2 ст. н.е.)	Посуд сарматів (1 ст. до н.е. - 2 ст. н.е.), сіролощений кухоль черняхівської культури (3-4 ст. н.е.)
Прикраси гунів або аварів (4-5 ст. н.е.), речі Київської Русі з міста Олешшя (11-13 століття)	Прикраси, зброя та посуд пізнього середньовіччя, у т.ч. з фортеці Тягин (14-17 століття)