Генічеський меридіан
Повітря тут настояне на пахощах моря і степових трав. Найдовша в Європі піщана коса, унікальний клімат, лікувальні грязі, термальні води, рапа Сиваша притягують до себе тисячі відпочиваючих. Тож не дивно, що місцева влада пріоритетним у своїй роботі визначила розвиток курортно-рекреаційного комплексу. 3 новаціями, що втілюються тут у життя, мали змогу ознайомитися журналісти під час виїзного засідання Херсонського прес-клубу реформ, яке вперше відбулося у Генічеську.
"Гроші з повітря"
Місцевій владі вдалося зробити те, чого ніяк не можуть досягти інші: об'єднати зусилля всіх політичних партій заради одного — благополуччя земляків. Райдержадміністрація і райрада тут не з'ясовують, хто з них головніший, і не протистоять одне одному. Всі працюють єдиною командою.
— Коли буде передвиборна кампанія, люди оцінюватимуть нас не за партійною приналежністю, а за конкретний внесок, зроблений кожним з нас, — вважає Валерій Дронов, голова Генічеської райдержадміністрації. — У роботі я завжди спирався на колективний досвід. Ось чому відразу запровадив гласність і колегіальність.
На своїй посаді він півтора року.
— Нам закидають, що ми «продаємо повітря». Продається не повітря, а право на оренду землі, адже йдеться про величезний резерв поповнення районного бюджету. Ми проводимо конкурси на набуття права оренди земельних ділянок на землях несільсько-господарського призначення. Усе це відбувається прозоро й гласно, за участі депутатів та засобів масової Інформації. Таким методом лише цього року додатково до бюджету вдалося залучити 13 мільйонів гривень, — зазначив голова райдержадміністрації.
Нові фінансові потоки спрямовуються на соціально-культурні потреби: газифікацію, оснащення і ремонт освітянських та лікувально-профілактичних закладів. За десять місяців року на кошти районної та сільських рад побудовано 95 об'єктів соціального призначення.
Цього року, після реконструкції, запрацював рибоконсервний завод «Меотида». Переоснащена і харчосмакова фабрика. Відчуваються позитивні зміни і в сільському господарстві. За площами озимини Генічеський район лідирує в області. Вже посіяно 37тисячга озимих культур, це—102%. Для відновленого сількомунгоспу придбали обмінний фонд глибинних насосів, відновили водопостачання. Знайшлися гроші на зварювальне устаткування, сучасну землерийну техніку. Машина викопує за годину кілометрову траншею! Вперше в області створили районну комунальну рятувальну службу, забезпечивши її фінансами.
Генічани не хочуть повторювати сумний досвід Залізного Порту. Ось чому зараз розробляється планова система забудови Арабатської Стрілки. Проект передбачає обов'язкову 100-метрову водоохоронну зону, в якій не вестиметься капітальне будівництво.
У планах місцевої влади — будівництво аеропорту, під який виділено 200 гектарів, та відкриття найсучаснішого яхт-клубу на базі місцевого морського порту. Тут розуміють, що для амбітних планів з розвитку туризму та рекреаційного комплексу існуючої електрифікованої ділянки залізниці та автомагістралі Москва — Сімферополь замало.
Як на американських "шатлах"
—Наша лікарня—найвіддаленіша від Херсона, але майже всі питання ми вирішуємо самостійно, — стверджує головний лікар Віктор Сидорченко. — Тому до Генічеської центральної районної лікарні тягнуться пацієнти з сусідніх районів. Додайте до цього тисячі відпочиваючих, які в курортний сезон приїжджають на Арабатську Стрілку. Обслуговуємо всіх. На жаль, хворих завжди вистачає.
Місцева влада дуже допомагає медикам. Мабуть, не останню роль в цьому відіграє те, що голова райдержадміністрації Валерій Дронов раніше працював головним санітарним лікарем району.
Нещодавно в райлікарні стали до ладу відразу три газові міні-котельні, якими дистанційно керує лише один оператор. Труби теплотраси утеплення не потребують, бо пофарбовані в чотири шари спеціальною фарбою. До речі, ця технологія використовувалася на американських «шатлах». Втрати тепла — мінімальні. Раніше на опалення витрачали 540 тисяч гривень на рік, газифікація дозволить зекономити 157 тисяч, які будуть використані на утримання хворих. Проте головне — відтепер у палатах та кабінетах тепло!
Конкуренції колгосп не боїться!
Візитною карткою Генічеського району вважають рибний промисел. Історія місцевого рибоколгоспу «Ревхвиля» налічує вже 76 років.
— Звичайно, ця назва звучить тепер дещо дивно, але ми вирішили «не поступатися принципами, дотримуватися традицій, — посміхається голова правління Анатолій Оболєнцев, заслужений працівник сільського господарства України. — Навіщо руйнувати те, що добре працює? Виловлюємо 2,5—3,5 тисячі тонн риби щороку. В основному, бичок і пеленгас. У нашому розпорядженні 14 малих, середніх і великих суден, оснащених сучасною пошуковою апаратурою і рефрижераторним обладнанням.
Колгоспники будують зараз новий рибопереробний цех, в якому буде змонтована лінія безперервного заморожування риби. У планах господарства — постачання рибопродукції в торгову мережу всієї України, а птахівничі підприємства одержуватимуть рибне борошно, яке вироблятиметься в новому рибоборошняному цеху.
За словами Анатолія Івановича, конкуренції колгосп не боїться, бо генічеському бичку рівних у світі немає! Покупці його змітають з прилавків.
Диво в пір'ї
Мало хто знає, що на Херсонщині є ферма, де розводять африканських страусів. Гостям бази відпочинку «Валок», що на Арабатській Стрілці, пощастило, як нікому іншому. У них є можливість смакувати відбивними зі страусятини та омлетами з яєць цього екзотичного птаха. Ночами, коли страуси влаштовують шлюбні танці, відпочиваючі «насолоджуються» трубним музичним супроводом голосистих самців...
Вага цих красенів може сягати 150 кг, зріст — під 3 метри. Живуть вони до 70 років і витримують морози до 25 градусів. Яйце страуса важить до 1,5 кг, товщина шкаралупи — до 2 мм. Цікаво, що яйця самка висиджує вдень, а її благовірний — вночі. Кожен дорослий страус щодня з'їдає близько 3 кг сухого корму, до складу якого входять сіно, кісткове борошно, пшениця, кукурудза, вітаміни...
На Арабатку страусів завезли з Голландії. Спочатку було 9 птахів, зараз — майже 200. Кажуть, що нині тільки 20% страусів живуть у дикій природі, решта — на фермах. Розводити їх дуже вигідно, оскільки виробництво це практично безвідходне. М'ясо та яйця застосовують в їжу, вироби зі шкури страуса цінуються дорожче, ніж з крокодила. Пір'я використовують як прикрасу, навіть кігті знаменита ювелірна компанія «Де Бірс» скуповує для полірування алмазів.
Працівники ферми розвіяли міф про те, що страуси при небезпеці ховають голову в пісок. «Це байки! Подивіться на їхні величезні очі: який там пісок?!».
Коли кордон - поруч
Не кожне місто може похвалитися власною прикордонною заставою. У Генічеську вона була створена у 1999 році. Приміщення колишнього дитячого садка прикордонники переобладнали на офіс європейського типу.
Служать у нас лише за контрактом,—повідомив заступник начальника застави лейтенант Руслан Шулімов. — З прийняттям Закону «Про державну прикордонну службу України» у 2003 році було змінено підходи до охорони кордону. Значно розширилися права прикордонного відомства як правоохоронного органу. У поле зору тепер потрапляють і браконьєри. А нещодавно наша улюблениця вівчарка Лора затримала наркокур'єра!
Софія Серебрякова
"Новий день".- 23-11-2006
