on-line с 20.02.06

Арт-блог

02.12.2017, 14:26

Декабрь-2017

Відійшла в минуле осінь. Грудень – первісток зими – оглядає володіння. Сніг іскриться під саньми. В білих шатах ліс дрімає. Кригою взялись річки. І виблискують під сонцем, як посріблені стрічки. Навкруги панує спокій, а сусідньому дворі червоніють горобини, ніби спалахи зорі. Лідія Кир′яненко  

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новости региона

12.12.2017, 13:38

Херсонцев приглашают на «Историческую вечеринку»

  15 декабря состоится последняя в этом году встреча в известной ...
12.12.2017, 12:26

Каховчани - переможці конкурсу «KIEV ART FESТ»

08.12.2017, 10:15

Херсонцы окунулись в сказку

  Вчера в Херсонском выставочном зале Национального союза художников ...

> Темы > КУЛЬТУРОЛОГИЯ > Геральдика Таврии > Геральдична спадщина Херсонщини та Миколаївщіни

Геральдична спадщина Херсонщини та Миколаївщіни

01.01.2005

У 1858 році набуло герб і найдавніше місто сучасної Херсонщини Берислав (малюнок 1), на місці якого за часів турецького панування знаходилася фортеця Казикермен. Згодом, у XVIII столітті, поселення, що виникло на її руїнах отримало дещо іншу назву — Кизикермен (Дівоча фортеця), а у 1784 році — перейменовано у Берислав.
Міський герб мав «промовистий» характер й відтворював стару турецьку назву укріплення — Дівоча фортеця:
«На золотому щиті на чорній горі червона кругла вежа з золотими швами, на якій дівчина у блакитній одежі. У вільному куті герб Херсонської губернії. Щит увінчано червоною кам'яною короною з трьома зубцями й обрамлено двома золотими колосками, з'єднаними Олександрівською стрічкою».
У дореволюційну добу значна частина сучасної території Херсонської області входила до Дніпровського повіту Таврійської губернії, центром якого було місто Олешки (нині Цюрупинськ), що виникло як Запорозька Січ у 1711 році (не плутати з давньоруським портовим містом Олешшя, що знаходилося на Великому Потьомкінському острові).
Герб (малюнок 2), який місто отримало у 1844 році символізував назву повіту:
«На червоному тлі емблематичне зображення ріки (у вигляді античного Бога Борисфена — «старця з довгим волоссям та густою бородою, увінчаного очеретяним вінком, що лежить серед камінців і спирається на урну, з якої тече вода»), що несе державний скіпетр на знак того, що ріка Дніпро несе багатство і достаток цьому повіту під доброчинним захистом Російської держави.
Пізніше, вже на еміграції, видатний український геральдист Р. Климкевич запропонував згаданий герб як відзнаку Дніпровського повіту, замінивши при цьому російський скіпетр на козацький бунчук.
У II половині XIX століття Б.В. Кьоне визнав за необхідну зміну символіки герба, але цей задум було реалізовано лише у 1893 році, після смерті геральдмейстера. Нова відзнака характеризувала місто, як колишній центр Славного Війська Запорозького Низового:
«На блакитному щиті срібна запорозька галера зі згорнутими вітрилами, а у вільному куті щита герб Таврійської губернії. Щит увінчано срібною кам'яною короною з трьома зубцями й обрамлено двома золотими колосками, з'єднаними Олександрівською стрічкою» (малюнок 3).
Цікаво, що зображення запорозької галери було скопійовано з гравюри 1622 року «Здобуття Кафи гетьманом Сагайдачним».
Варто також зауважити, що вже неодноразово згадуваний геральдмейстер барон Б.В. Кьоне крім нової редакції деяких міських гербів запровадив також додаткові елементи, які характеризували статус та особливості міст. Так, губернські міста мали золоту кам'яну корону з трьома зубцями, повітові — срібну, заштатні — червону. Андріївська (блакитна) стрічка оздоблювала герби губернських міст, а Олександрівська (червона) — повітових та заштатних. Крім того, характер міст символізували щитотримачі: два молоти — для промислових міст, два колоски — для хліборобських міст, два якорі — для портових міст, два кайла — для гірничних міст.

Олексій Паталах,
осавул Українського козацтва,
член Українського Геральдичного Товариства

Журнал «Новий фаворит» январь 2005 р.

1. 07.10.2008 18:56
***
*** Удалено администратором
Предупреждение автору по признакам диффамации

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.