on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

22.03.2024, 13:15

Книга історій "Плач Херсонщини". Художниця створила ілюстрації використовуючи старослов'янські символи

  Художниця з Херсона Валерія Гуран працювала в Естонії та ...
20.03.2024, 23:16

Сквер на проспекті Незалежності в Херсоні назвали на честь Джона Говарда

  У Херсоні завершилось громадське голосування щодо перейменування ...
20.03.2024, 22:51

Присвятила 50 років свого життя театру. Історія Заслуженої артистки України з Херсона Олександри Тарновської

Заслужена артистка України Олександра Тарновська присвятила 50 років ...
> Теми > КУЛЬТУРОЛОГІЯ > Геральдика Таврії > Геральдичні символи Херсона

Геральдичні символи Херсона

З давніх часів герб був ознакою шляхетності та приналежності до певних історичних традицій. Перші емблеми міст з'являються ще у і тисячолітті нашої ери, але з часом виникла потреба їх класифікації та встановлення правил створення міських та фамільних відзнак. Так з'явилася на світ геральдика -наука, що вивчає походження та соціальні функції символів, емблем та гербів, закономірності їх графічного зображення й особливості композицій їх окремих елементів, значення останніх як наукових джерел. Що ж до української міської геральдики, то сучасні дослідники виділяють два основні етапи її розвитку: ранньогеральдичний (XIV-XVII ст.) та пізньогеральдичний (XVIII- поч. XX ст.), пов'язаний з часом перебування українських земель під владою Росії та Австро-Угорщини, а відтак і панування у герботворенні геральдичних традицій вказаних держав. Саме в цей період і з'являються перші герби нашого міста, заснованого при гирлі Дніпра 1778 року. У1803 році Херсон було проголошено губернським містом і З жовтня 1803 року надано герб.

"У щиті, що має золоте поле, чорний двоголовий коронований орел, що тримає у правій лапі лаврову гілку, у лівій полум'я; на грудях орла, на лазуровому щитку означений золотий хрест із чотирма променями та маленькою поперечиною унизу". Символіка Херсонського герба повинна була символізувати те, що охрещення всієї Русі через Херсонес відбулося (адже відомо, що Херсон отримав своє ім'я саме у пам'ять про це античне місто у Криму). Одночасно герб став символом Херсонської губернії, яка охоплювала сучасні Одеську, Кіровоградську, Миколаївську області, правобережну частину Херсонської області та Придністров'я.

Згодом, у 1878 році, переглядаючи Херсонський герб, придворний геральдмейстер Бернгард Кене визнав неприпустимим використання державної символіки Російської імперії у “провінційному гербі". Для Херсона та Херсонської губернії був складений новий герб, який, тим не менше, зберіг геральдичний зміст попереднього: "У лазуровому щиті срібний православний (руський) хрест з сяйвом у чотирьох верхніх кутах, супроводжуваний з боків і унизу трьома золотими імператорськими коронами. Щит увінчаний імператорською короною й обрамлений золотим дубовим листям, з'єднаним Андріївською стрічкою".

Цікаво, що у гербі домінували традиційні для української геральдики кольори: лазуровий (блакитний) та золотий. Щодо зображення трьох імператорських корон існують різні версії. Так, відомий гералццист Роман Климкевич вважав, що цей символ натякає на три джерела, якими, за літописом, Дніпро з'єднується з чорним морем. Інше тлумачення припускає, що зображення трьох корон є алегорією трьох Історичних осіб, пов'язаних з охрещенням Київської Русі, - візантійських імператорів Василя і Костянтина та їхньої сестри Анни, згодом дружини князя Володимира Великого. Ще одна версія твердить, що корони символізують Візантійську імперію, Київську Русь та Нововізантійську імперію, відновлення якої входило у плани ПО. Потьомкіна у рамках "грецького проекту". Зрештою є й місцева "розшифровка цього символу -три корони підкреслюють, що Херсон єдиний з усіх міст Півдня України має три собори (Катери-нинський, Успенський та Святодухівський).

Тяжко визначити, яка з поданих версій найбільше відповідає істині, але за часів короткого Існування Української держави у період визвольної боротьби 1917-1921р.р. цей герб продовжував символізувати. Лише імператорські корони були замінені на тризубцеві. У такому вигляді герб Херсона та Херсонщини і увійшов до соборного герба Ук- | раїнської Народної Республіки, j складеного Миколою Битинсь-' ким вже у еміграції. У радянський період геральдика спочатку була "не в пошані" як "буржуазний анахронізм". Лише у післявоєнні роки почали складатися перші "герби" міст Радянського Союзу. Щоправда, гербами ці символи назвати важко, адже, по-перше, вони не відповідали правилам геральдики, по-друге, ніякого обліку їх не велося, по-третє, вони не надавалися головою держави, а приймалися самими ж місцевими керівниками. Обов'язковими елементами міських емблем СРСР були "надбання індустріалізації": труби, що димлять, колби, відбійні молотки, зубчасті колеса, шестеренки у різних видах та сполученнях, отже про якусь самобутність міст не могло бути й мови.

Ця шкідлива тенденція не обминула й Херсон. У1978 р. був прийнятий герб (вірніше - емблема} міста. Опису вона не піддається, апе ми спробуємо розв'язати цю складну, з точки зору геральдики, задачу: "У щиті, що має червоне поле, половина шестеренки та якоря, які утворюють коло, до якого вписаний корабель з напнутими вітрилами; угарі блакитна стрічка з ук-
раїнським орнаментом, над якою напис "Херсон" (иал.З). На думку авторів герба, він мав символізувати суднобудівний завод, комбайновий завод ім. Г.1. Петровського та Херсонський бавовняний комбінат. Червоний та синій кольори були запозичені з прапора УРСР. Майже не відрізнявся від даної емблеми "герб" Миколаєва. Після розпаду СРСР та відновлення незалежності України, здавалося б, наступив час відродження її геральдичних традицій.

Та при цьому чомусь забули головну з них - герби знов створюються місцевими органами влади, а не надаються головою держави. Та все ж, завдяки активній діяльності Українського Геральдичного Товариства, багато міст України повернулися до історичних гербів. Так зробили у Києві, Львові, Рівному, Луцьку, Хмельницькому, Харкові, Луганську, Кіровограді, Миколаєві, Одесі, ряді інших. На жаль, Херсон не наслідував добрий приклад. У 1995 р. відбувся конкурс на кращий проект міського герба, на якому було виставлено більше десяти варіантів. Серед них був й історичний герб Херсона 1878 р. у редакції 1918 p., пропонований представниками Українського Геральдичного Товариства. Решта ескізів, виконаних місцевими художниками, переважно не відповідала правилам геральдики. Не виявили бодай елементарних знань з указаної науки й депутати міської ради, котрих чомусь злякав... православний хрест.

Зрештою було прийнято проект С.М. Чорного {мал. 4): "У французькому щиті, що має лазурове поле, золота брама Херсонської фортеці, супроводжена знизу двома золотими ж перехрещеними якорями. Навколо щита вінок з дубової та лаврової гілок, перев'язаний стрічкою з датою заснування міста "1778". На перший погляд, у гербі нібито не було помилок, хіба що вміщення дати (це суворо забороняється правилами геральдики). Та тільки автор не знав, що золотим кольором позначалися лише бойові фортеці (як відомо, Херсонська фортеця за всю історію свого Існування не зробила жодного пострілу по ворогу), а золоті якорі здавна були символом Балтики (див. герб Санкт-Петербурга). А якщо додати до вказаного ще й французький щит, то символіку герба можна прочитати так: "Французька бойова фортеця на Балтійському морі".

Нині, коли Президент України нарешті звернув увагу на розвиток герботворення у нашій країні й створив Державну Геральдичну комісію, настав час відновити історичну справедливість щодо Херсонського герба. Для цього, насамперед, треба прислухатися до порад Українського Геральдичного Товариства, яке розробило форму щита й картуша для гербів міст України. Обов'язковими елементами великого герба є також корона (для обласних центрів пропонується відновити тризуб-цеву баштову муровану корону губернських міст), щитодержці (для портових міст вживалися перехрещені якорі) й стрічка. У XIX - поч. XX ст. у російській f геральдиці вживалися блакитна Андріївська (для губернських міст) та червона Олександрівська (для повітових міст). Нині можливе використання стрічок кольору національних прапорів України: синьо-жовтої для обласних центрів, малинової - для районних центрів.

Отже, оновлений герб Херсона, на думку автора цих рядків, повинен був би мати такий вигляд (мал. 5): "У вписаному до стилі-юваного картуша півкруг-лому (українському) щиті, що має лазурове і поле, срібний православний хрест з сяйвом у чотирьох верхніх кутах, супроводжений знизу та з боків трьома золотими тризубцевими коронами. Щит увінчаний золотою мурованою тризубце-вою короною. Щитодержці -два перехрещені якорі натурального (чорного) кольору, перевиті синьо-жовтою стрічкою". Та найголовніше - герб мусить бути, згідно з історичними традиціями, затверджений та наданий місту Президентом України.

Олексій Паталах
радник отамана Херсонського Коша Українського
козацтва з історико-культурних питань, дійсний член
Українського Геральдичного Товариства

“Херсонський вісник”.- 01.03.2001.- стр.13

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.