on-line с 20.02.06

Арт-блог

01.08.2018, 10:56

Август-2018

Сміється серпень над полями,  То дощ, то спека – Маковій!  Гудуть комбайни за ярами,  Співа бджолиний медо-рій!  В. Березовий  

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Новости региона

15.08.2018, 11:56

Поціновувачів театру запрошують до будинку, в якому жив Мейерхольд

На фото перші керівники Микола Гоманюк (зліва) та Андрій Май на 5 річчі ...
06.08.2018, 11:23

В Херсоне актеры-аматоры приглашают на уличный перформанс

Восемь актеров и музыкант: в таком составе началась жизнь новой труппы ...
06.08.2018, 10:36

Херсонщину "накроет" волна рок-музыки

Фото 0552.ua Олешки снова накроет волна настоящей рок-музыки. В сентябре ...

Головній книгозбірні області - 135 (Історичний зріз)

26.04.2007

Бібліотеки, як і люди, живуть, відходять у вічність. Де вони - славнозвісна Александрійська, Ярослава Мудрого?.. Навіть в нашому Херсоні (в наш час теж) були популярні книгозбірні. Та не збереглися. А наша пережила розквіт і труднощі. Кілька разів» ще на початку свого існування, потім, в тяжкі часи економічних негод, загальнонародних лихоліть Херсонська громадська бібліотека була на грані зникнення. Та доля її була щасливою.

Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека - одна з перших провінційних книгозбірень на півдні України. На час її заснування Херсон хоч і був губернським центром з майже 40-тисячним населенням, все ж залишався провінційним глухим містом. В 1852 році при приватному книжковому магазині М.Шаха було відкрито платний кабінет для читання з кількома десятками перекладених романів та невеликою кількістю періодичних видань. В 60-ті роки були відкриті дві невеликі бібліотеки; при земській управі та при міському клубі, однак їх могла відвідувати лише незначна частка бажаючих із середовища державних службовців.

Своїм народженням громадська бібліотека зобов'язана прогресивній інтелігенції міста. Ідея щодо її створення належить братові знаного художника Миколи Миколайовича Ге - Григорію Миколайовичу і була проголошена в місцевому гуртку діячів просвітницького руху на початку 1871 року, її підтримали члени гуртка, міська влада, найбільш передові з впливових городян.

В число засновників так званого бібліотечного товариства поряд з ентузіастами увійшов і місцевий губернатор генерал Старинкевич Сократ Іванович. Було розроблено демократичний статут, затверджений Міністерством внутрішніх справ у січні 1872 року, а 26 березня відбулися перші загальні збори засновників, на яких обрали дирекцію бібліотеки. З цього часу бібліотека почала існувати як установа. Багато городян надали їй в тимчасове користування книги, журнали, робили грошові внески. За дозволом предводителя губернського дворянства Е.Я.Ерделі бібліотека розмістилася у залі Дворянського зібрання, де знаходилась перші п'ять років.

18 червня 1872 року сюди прийшли перші читачі. Користування абонементом було платним, читальним залом - безкоштовним. Час від часу справи розквітали, періодично занепадали.

З 1890 року розпочався новий етап піднесення діяльності бібліотеки. Вперше звернено увагу на комплектування наукових видань. У 1891 році до 100-річчя від дня смерті Г.О.Потьомкіна було засновано особливий відділ краєзнавчої літератури і предметних пам'яток місцевої старовини, названий його іменем. Згодом це зібрання поклало початок майбутньому краєзнавчому музею.

Зростали фонди, збільшувалась кількість читачів. Майже 15 років збиралися кошти для будівництва приміщення бібліотеки. Перший відчутний внесок зробив І.І.Корбуль. І тільки завдяки пожертвуванням меценатів і під-т р и м ц і місцевого голови І.І.Волохіна була зібрана потрібна сума грошей. На колишній Старообрядовій площі за проектом академіка Новоросійського університету архітектора М.К.Толвінського в серпні 1896 було розпочато і восени наступного року завершено спорудження будинку бібліотеки, в якому вона знаходилась 90 років (вул. 21 Січня, 24). Приміщення було розраховане на 50 тис. томів і 75 читацьких місць.
Зручності нового приміщення все більше приваблювали відвідувачів, зростав попит на літературу. Фонд книгозбірні значно поповнився за рахунок подарунків приватних осіб, місцевих та іногородніх організацій і установ, бібліотек.

Серед дародавців - відомий поет О.М.Плещеев, брати Гошкевичі, Тарле, Падалка, Осадчий. Тезяков та ін. Відомий московський книговидавець К.Т.Солдатенков надіслав продукцію свого видавництва. Майже всі державні міністерства, Академія наук, більшість наукових товариств надсилали бібліотеці свої видання безкоштовно. Отже у місті, де не було жодного вищого учбового закладу, поступово сформувалося громадське книгосховище, яке за складом своїх фондів займало сьоме місце в імперії, а за кількістю видаваних книг - друге, поступаючись лише Харківській громадській бібліотеці.

В огляді діяльності книгозбірні за 40 років Л.Г.Осинський, один із директорів бібліотеки, вказуючи на зростання в 1906-1908 роках попиту на книги і різкий спад у подальшому назвав її «барометром розумового життя суспільства».
Своїм успішним розвитком з 90-х років бібліотека багато в чому зобов'язана активній діяльності В.К.Шенфінкель (1867-1928), яка більше ЗО років свого життя опікувалася її справами.

На добру пам'ять заслуговує і Михайло Євгенович Беккер (1842-1909) - бібліограф-ентузіаст. Він був знаною в місті особистістю, подарував бібліотеці чимало книжок з приватної колекції. Енциклопедично освідчений, книголюб, людина прогресивних політичних поглядів, він деякий чає обіймав посаду голови міської управи, 36 років - член бібліотеки.

Під час та після громадянської війни (а Херсон був прифронтовим містом) бібліотека спрямувала свої зусилля на культурно-просвітню роботу і тим самим визначила своє місце в житті міста: її працівники брали участь у ліквідації неписьменності, надавали пересувні бібліотечки військовим частинам тощо.

Тяжких втрат зазнала бібліотека в голодні 1921-1922 роки. Кількість читачів з 5 тисяч у серпні 1921 зменшилась до 600 у 1922 році. Кількість неповернених книжок нараховувалась теж тисячами.
На краще пішли справи з почату 1923 року. Бібліотеку реорганізовано у центральну міську, переведено на державний бюджет, скасовано плату за користування книгами. Почали надходити в одному примірнику всі видання, що виходили в Україні. В 1926 році Херсонська книгозбірня була в числі п'яти найбільших бібліотек республіки.

Оцінку її діяльності на початку 30-х років дав відомий письменник, наш земляк Б.А. Лавреньов у своєму листі: «..У 1932 році, відвідавши рідне місто, я побував, безперечно, і у моїй першій академії ... Нові бібліотечні працівники дбайливо зберегли цю цінну спадщину... і повели справу далі, змінюючи бібліотеку і розширюючи її фонди ... Бібліотека стала дійсним здобутком усього населення Херсона...».
У 1941 році книжковий фонд нараховував понад 300 тис. томів, ним користувалося майже 10 тис. читачів.
У період фашистської окупації бібліотека деякий час працювала, проте фонд і майно були пограбовані і окупантами і місцевими мародерами. Література, яка не відповідала духу тимчасового режиму, знищена.

13 березня 1944 року місто було звільнене. Страшний вигляд воно мало. Такою була й бібліотека: вибиті двері, вікна, розтрощені меблі, розкидані книги. Втрачено більше 215 тис. книжок. Завдано збитків на 740 тис, крб. (у старому обчисленні).

Вже в квітні розпочалася робота по відродженню закладу. Книги надіслали колишня Всесоюзна бібліотека та публічна бібліотека ім.Салтикова-Щедріна. Аз вересня почали надходити нові книги, в тому числі й обов'язковий примірник видань.

З утворенням Херсонської області з жовтня 1944 року бібліотеку реорганізовано в обласну.
В 1966 році бібліотеці надано статус обласної наукової установи універсального профілю, з 1984 року її офіційна назва - обласна універсальна наукова бібліотека. З 1936 по 1997 рік книгозбірня носила Ім'я російського письменника О.М.Горького, з 1997 - українського письменника Олеся Гончара.

Визначною подією для книгозбірні був її переїзд в 1987 році в нове приміщення. Книгосховище його розраховане на зберігання 1 млн. 200 тис. томів.
Матеріально-технічна база, сучасні засоби внутрішнього і зовнішнього зв'язку, засоби звукової і візуальної інформації, лінгафонні кабінети, комп'ютеризація більшості бібліотечно-бібліографічних процесів забезпечують якісно новий, вельми високий рівень організації роботи, сприяють оперативному обслуговуванню читачів, полегшують працю бібліотекарів.

Сьогодні наша бібліотека - не тільки регіональний інформаційний центр, це ще й крупний центр дозвілля. Люди різного віку приходять до книгозбірні поспілкуватися, подивитися виставки професійних і самодіяльних художників, переглянути відеофільми, відвідати виступи митців і літераторів, взяти участь у засіданнях читацьких клубів і об'єднань за інтересами тощо.

Зберігаються різні види друку: книги, журнали, газети, інформаційні видання, ноти, видання матеріалів образотворчого характеру. Крім того, є фонд грамплатівок, компакт-дисків, діафільмів, слайдів, кіно- і відеофільмів. У фонді є також рукописи, мікрофільми, видання на електронних носіях.
Бібліотека розвивається відповідно до вимог сучасного інформаційного суспільства. Вона не лише збирає, зберігає різні за видами носії Інформації, а й за допомогою сучасних технологій забезпечує право користувачів на отримання цієї Інформації. І виконують цю роботу кваліфіковані фахівці, а спрямовує її кавалер ордена княгині Ольги III ступеня, заслужений працівник культури України і просто мудра і гарна жінка Коротун Надія Іванівна.

Лідія ЗЕЛЕНА, головний
бібліотекар ХОУНБ ім. Олеся
Гончара, заслужений
працівник культури України

Херсонський вісник.-26.04.2007

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.