on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Новини регіону

11.09.2024, 20:52

14 вересня – День українського кіно

  Щороку у другу суботу вересня в Україні відзначають День українського ...
07.09.2024, 13:02

Фестиваль "Мельпомена Таврії" запрошує на заходи в артхабі Херсона

  Запрошуємо на події 26-го Міжнародного театрального фестивалю ...
03.09.2024, 22:24

Влада РФ визнала вивезення з Херсона до Криму понад 12 тисяч картин – ЦЖР

Російські сили вивезли з Херсона до Криму понад 12 тисяч картин, заявив ...

 

Іграшки прийняли до музею


Експозицію Херсонського краєзнавчого музею поповнили дитячі іграшки. Але це не сумнівна продукція китайської промисловості, якою нині завалено полиці магазинів та ринкові прилавки, а вироби, що випускалися радянською промисловістю наприкінці 40-х - на початку 50-х років минулого століття. Після Другої світової війни ця промисловість активно відновлювалася, насилу забезпечуючи ринок дефіцитним ширвжитком, і особливих вишукувань малечі запропонувати не могла. Тому іграшки навіть для найменших були «суворими». Для хлопчиків - літаки, мотоцикли та паровози з натурального металу, причому нехилої товщини. «Засвіти» малюк таким літачком комусь у лоба — і синця не обминути.

А дівчатка в ті непрості роки й зовсім змушені були приміряти на себе роль «мисливців за головами». У магазинах не ляльки цілком, а лише їхні голови з пластику. Купуючи таку голову, тіло та вбрання у комплект треба було змайструвати самим. Або ж за допомогою люблячих мам, старших сестер та бабусь. Треба сказати, у них виходило добротно — родина Ольги Шкроб передала до музею цілу колекцію таких напівчагарних ляльок, які навіть тепер виглядають цілком пристойно.

Свої «іграшки» на той час були й у дорослих. У селах, наприклад, були популярні молодіжні танці. І ті, хто обзавівся музичним інструментом, та ще вмів на ньому грати, був у прекрасної половини людства найбажанішим кавалером. Але ось проблема: з грошима на такі покупки у жебраків колгоспників було зовсім туго. Натомість руки росли з правильного місця: у селі Токарівці Білозерського району один тамтешній умілець-самородок Олексій Луценко із нехитрого набору поганої шкіри, дерева, непридатного пластику та металу примудрився спорудити такий складний «апарат», як баян із непоганим звучанням.

Після його смерті 1962 року баян перейшов онукові Ярославу, який навіть забрав його з собою під час переїзду до Київської області. Наступне покоління інтересу до нього не виявило, тож Ярослав Луценко запропонував сімейну реліквію тому ж Херсонському краєзнавчому музею. Там навіть знайшли близько 2 тисяч гривень, щоби її викупити для поповнення фондів (вони налічують близько 180 тисяч експонатів). І вже відреставрували, тож незабаром кустарне диво займе гідне місце в експозиції предметів побуту на якійсь тематичній виставці.

Сергій Яновський
«Новий день».- № 8 (5290).- 13.09.2017.- стор. 22

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.