on-line с 20.02.06

Арт-блог

14.05.2026, 23:46

Презентація мальопису "Стіни" у Тернополі

9 травня у Тернополі у креативному кластері «Na пошті» пройшла презентація мальопису "Стіни", який представив три культові проєкти зі збереження культурної спадщини Херсонщини. Як це було: детальніше за посиланням.

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930     

Новини регіону

04.06.2026, 18:31

Історії в коміксах: у Херсоні презентували мальопис "Стіни"

У Херсоні відбулась перша презентація-виставка мальопису "Стіни". ...
04.06.2026, 18:23

"Працюю від відчуття дитячого захоплення" — інтерв’ю з Максимом Коломійцем, який ставить українську оперу в Нью-Йорку

Оперу про українських матерів, які вирушають у подорож, щоб повернути ...
04.06.2026, 18:16

Проєкт про мистецтво Поліни Райко та Херсонщину здобув європейську нагороду

28 травня на Кіпрі відбулась церемонія нагородження Europa Nostra Award ...
> Теми > КУЛЬТУРОЛОГІЯ > Археологія Таврії > Херсонщина багата своєю історією не менше, ніж Америка

Херсонщина багата своєю історією не менше, ніж Америка


Знайомлячись з історією Херсонщини, пізнаючи унікальність її культурної спадщини, все більше дивуєшся, бачачи день сьогоднішній. 10 років тому, після здобуття незалежності України, розпочався закономірний процес пробудження національної самосвідомості. То тут, то там почали виникати різні громадські об'єднання культурно-політичного штибу. Тому цілком логічною була поява послідовників славетних запорожців. Звичайні наші з вами співвітчизники одягали шаровари, вишивання та іншу амуніцію. Незважаючи на схвалення героїчної боротьби козаків радянською пропагандою та владою, херсонський обиватель дивився на них, як на акторів-невдахів, що втекли із заштатного театру. Але кількість козацтва зростала, і одночасно виникало питання: «Чим же займатися?» Тоді ж, з 1992 року, автор цих рядків, організувавши нову недержавну археологічну експедицію, вирішив продовжити дослідження старовин острова Тягин, біля села Тягинка, розпочаті 1914 року В.І. Гошевичем.

Історична довідка: острів Тягін розташований за 46 км вгору по Дніпру від м. Херсона. Тут знаходиться унікальна за збереженням середньовічна (XV-XVI ст.) фортеця та її житлова округа. Фортеця була однією з ланок ланцюга турецьких укріплень уздовж Дніпра та плацдармом для наступу на християнський світ. Крім того, тут виявлено залишки невідомого античного поселення... Справа була нова і потребувала інших технологій у менеджменті, а підтримка держави практично була відсутня. У результаті це спричинило тотальну руйнацію пам'яток археології та архітектури. Ось на цьому розломі й виник союз між нашою експедицією та першопрохідниками нового козацтва. Зрозуміло, що розкопки фінансували не безгрошові козаки, а дві солідні фірми. Просто козацтво стало тією суспільною силою, яка займалася формуванням думки у народі, без краплі насильства. У результаті виникає ідея проведення іміджевого свята 500-річчя першої згадки про запорізьке козацтво. Підстави для цього містяться в літописах, які говорять про те, що в 1492 році наші славні предки потопили в околицях Тягіна турецьку галеру. Після спільного рішення херсонського козацтва, асоціації істориків «Геродот» та управління культури було вирішено у період із 7 по 8 серпня 1992 року провести святкування 500-річчя запорізького козацтва на острові Тягін.

Першим етапом акції було встановлення пам'ятного хреста 2 травня 1992 року, а рівно 10 років тому, 7-8 серпня того ж року, відбулося справді унікальне за розмахом, сценарним ходом та перспективою свято. За приблизними підрахунками, на острів відвідало понад 8 тис. осіб, був прем'єр-міністр, багато відомих політиків і діячів культури. Американські телеоператори були щиро зачаровані побаченим шоу, особливо копією козацької чайки, одягом її екіпажу та справжньою гарматою. Свято явно вдалося, ювілей пройшов... і все поросло травою забуття. Ідея розвитку іміджу регіону канула в Лету. Дивно, чому в тій же Італії, в будь-якому містечку, шанують свої традиції, підтримують їх, роблять гроші зрештою на туризмі, а ми – ні? Наше свято відбувалося одночасно з 500-річчям відкриття Америки Колумбом. Символічно, бо для неї наше минуле теж певною мірою відкриття, але там пам'ятають завжди, а ми – ні. То чому ж провести щось і забути стало звичною справою? Невже здоровий глузд і патріотизм назавжди покинув нас?

Сергій Бахматов, історик
«Такі справи».- №29 (32).- 08.08.2002

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.