on-line с 20.02.06

Арт-блог

02.01.2019, 11:04

Январь-2019

Дзвенять у відрах крижані кружальця. Село в снігах, і стежка ані руш. Старенька груша дихає на пальці, Їй, певно, сняться повні жмені груш. Їй сняться хмари і липневі грози, Чиясь душа, прозора, при свічі. А вікна сплять, засклив мороз їм сльози. У вирій полетіли рогачі. Дощу і снігу наковтався комин, і тин упав, навіщо городить? Живе в тій хаті сивий-сивий спомин, улітку він під грушею сидить. І хата, й тин, і груша серед двору, і кияшиння чорне де-не-де, Все згадує себе в свою найкращу пору. І стежка, по якій вже тільки сніг іде... (Ліна Костенко)

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   

Новости региона

16.01.2019, 10:38

“Краща книга Херсонщини”

16.01.2019, 10:18

Дом-музей превращается в руины

От одного из самых оригинальных музеев Херсонщины вскоре может остаться... ...
16.01.2019, 10:16

“Кам`яні вишиванки” – у центрі скандалу

> Новости региона > Херсонщина надихає переселенку на гончарські шедеври
Все новости

03.05.2018 14:50

Херсонщина надихає переселенку на гончарські шедеври

З програмістів — у гончарі! Колишня кримчанка Тетяна Болгарова 20 років розробляла сайти і гадки не мала, що її покликання в іншому. Вже декілька років жінка створює керамічні чашки, глечики, тарілки. Так склалося, що гончарський дар у собі Тетяна відкрила після відомих подій у країні. Через окупацію Криму жінка з сином були змушені виїхати з півострова. Трохи пожили в Західній Україні, де їх радо прийняли місцеві. От тільки клімат не підійшов. І мати з сином перебралися на південь, поближче до улюбленого Криму. Якось жінка потрапила на Зелені хутори Таврії, там зазирнула на хутір гончара і… як кажуть, понеслося! Народне ремесло так захопило колишнього програміста, що забувши про «софти» і «3-D-макси», Тетяна з головою поринула у світ кераміки.

— Це старовинне ремесло. Поки чоловіки здобували їжу, жінки робили посуд. Але я намагаюся не лише копіювати техніку, а й привносити у роботи щось своє, приміром, малюнки. Хоча є в мене й автентичні узори, притаманні тому чи іншому регіону України. Також використовую італійську техніку з графіті, — розповідає майстриня.

Роботи Тетяни особливі. Можливо, тому, що вона переселенка, вироби, здається, просякнуті любов’ю до Криму. Сама мисткиня зізнається: з півостровом, на якому прожила понад 30 років, вона подумки завжди. І людям, котрі купують кераміку, завжди розповідає — а знаєте, я з Криму! Крим — це Україна! Із Тетяною Болгаровою ми познайомилися на Кам’янській Січі. На тамтешньому ярмарку роботи переселенки виявилися дуже популярними.

Марина Савченко
Джерело інформації





Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.