Херсонський модернізм: учасники проєкту досліджують як зберегти пам'ятки архітектури
Як зберегти пам’ятки архітектури та історії і навчити людей відповідальніше ставитись до старих будівель у місті? Саме ці питання і не тільки досліджують учасники проєкту «Херсонський модернізм: назад у майбутнє». Суспільне поспілкувалось із ними.
Модернізм в архітектурі – це функціональність масивних форм і конструкцій, урбаністичний вигляд будівель. Керівник і кураторка проєкту «Херсонський модернізм: назад у майбутнє» переконані - це частина історії української архітектури, яка гідна збереження.
Портовий елеватор у Херсоні
Один з них херсонський портовий елеватор.
"Це інженерна будівля, яка будувалась у складний історичний період, із залученням американських інженерів, за американськими проєктами. Вона відноситься до такого стилю в архітектурі як конструктивізм – це авангард модернізм, мистецький напрям, який у світі зараз дуже цікавий, цінується", - розповів керівник проєкту ««Херсонський модернізм: назад у майбутнє», архітектор Андрій Луцик.
За його словами, у Херсоні є чимало будівель епохи модернізму – це кінотеатр «Ювілейний», готель «Фрегат», річковий вокзал, бібліотека Гончара, але про історичні споруди забувають, не дбають.
"Зараз чомусь до цих об'єктів не відносяться як до об'єктів туризму. Їх не показують туристам і не подають, не доглядають за ним належним чином як до об'єктів архітектури. Вони часто завішені рекламою, проводяться внутрішні ремонти, які знищують аутентичність цих будівель", - говорить Андрій Луцик.
Херсонський річковий порт
Кураторка проєкту Юлія Манукян показує, ще одну пам'ятку епохи модернізму. З початку будівля зводилась як адміністративно-житловий комплекс головної будівлі Порт-Елеватор.
Тут жили і працювали його робітники. Юлія говорить, спадщина радянської архітектури в Україні руйнується, бо часто взагалі її не сприймають як культурну цінність.
"Ми розуміємо, яке ставлення до радянського періоду. Люди не розуміють, що тут може бути хорошого, але в архітектурі немає хороших чи поганих періодів. Архітектура розвивається, так як вона розвивається. Зрозуміло, що радянський період – це був тоталітарний період, архітекторам було дуже складно реалізувати себе. Поки світовий модернізм експриментував, дозволяв собі бути яким завгодно, бути грандіозним, то наші архітектори, як могли в цих умовах, вони вносили у типові проєкти свої родзинки".
Адміністративно-житлова будівля Порт-Елеватора
За словами жінки, художньо-урбаністичний форум «Херсонський модернізм: назад у майбутнє» - проєкт спрямований на популяризацію архітектури модернізму у Херсоні періоду між 20-ми і 90-ми роками ХХ століття.
"Коли ми придумали проєкт херсонський модернізм, то ми одразу зрозуміли, що ми будемо його робити для молоді. За умовами проєкту, який підтримав «Дім Європи», ми повинні були запросити молодих людей віком від 16-25 років. Кістяк нашого проєкту – 12 молодих архітекторів. Інші учасники – художники, дизайнери,фотографи, молоді люди будь-яких творчих напрямків. Вони створюють свої команди, які придумують арт-проєкти. Результат включатиме екскурсію, календар з 12 яскравими «модерністськими» об'єктами, створений на основі арт-проєктів, які розроблять учасники форуму", - розповідає Юлія Манукян.
Херсонська обласна бібліотека імені О.Гончара
Під час відкритої лекції обговорили питання охорони архітектурних пам’яток. До Херсона приїхали фахівці з Києва і Харкова.
"Сьогоднішня лекція –це якраз можливість запросити тих фахових експертів, які знають як зберігати культурну спадщину в країнах Європи, як це відбувається в Україні в інших містах, тому що тут не може брати участь тільки громадськість чи виключно спільнота професійна, має бути співпраця органів влади, тих людей, які розуміють і мають цю експертизу і власна громадськість, яка не дозволяє піти на певні компроміси", - говорить виконавча директорка громадського центру "Нова генерація" Оксана Глєбушкіна.
Більшість історичних пам'яток Херсона у жахливому стані. За десятиліття влада не ініціювала жодної ефективної програми захисту історичного надбання. Необхідно спонукати владу до дій, говорить архітектор Василь Безякін.
"Є закон України про охорону культурної спадщини, де чітко сказано, що охороною займається центральний орган. Нині це Міністертво кільтури, яке свої постанови направляє на місця. Ана місцях повинні працювати відділи культури і у кожному із них повинен бути відділ по охороні та збереженню культурної спадщини".
Анна Тонг, Григорій Шматко
Джерело інформації: Суспільне мовлення України
