on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

22.03.2024, 13:15

Книга історій "Плач Херсонщини". Художниця створила ілюстрації використовуючи старослов'янські символи

  Художниця з Херсона Валерія Гуран працювала в Естонії та ...
20.03.2024, 23:16

Сквер на проспекті Незалежності в Херсоні назвали на честь Джона Говарда

  У Херсоні завершилось громадське голосування щодо перейменування ...
20.03.2024, 22:51

Присвятила 50 років свого життя театру. Історія Заслуженої артистки України з Херсона Олександри Тарновської

Заслужена артистка України Олександра Тарновська присвятила 50 років ...
> Теми > КУЛЬТУРОЛОГІЯ > Історія культури і краєзнавство > Херсонському державному аграрному університету -140 років

Херсонському державному аграрному університету - 140 років

Історія Херсонського державного університету - ціла низка яскравих та символічних для життя регіону подій.

Як все починалося
У 1874 році було створено земське сільськогосподарське училище спочатку з трирічним, а потім із чотирирічним строком навчання, котре підпорядковувалося відомству народної освіти. Першого січня 1883 року воно перетворюється на середній навчальний заклад із шестирічним строком навчання й сьомим роком для практичної роботи, а з серпня 1881 року переходить до відомства Міністерства землеробства й державного майна. І ось майже 120 років належить до Міністерства сільського господарства.

Перед заснованим у 1874 році Херсонським земським сільськогосподарським училищем ставилося завдання   готувати   управителів   поміщицьких маєтків, хоча не виключалося й використання випускників у державному апараті, у першу чергу - в земських установах. Наступні вісімдесяті, дев'яності й подальші роки на перше місце висували завдання обслуговування й селянського господарства. Ці завдання визначали характер підготовки агрономічних кадрів. Зростав й кількісний склад учнів. У зв'язку з цим виникла потреба збільшити земельні ділянки для практичних занять. Керівництву училища доводилося орендувати нові ділянки землі.

У 1895 році зі складу полів ферми училища було виділено 20 десятин під постійне дослідне поле ферми, котре згодом відокремилося в самостійну установу - Херсонське дослідне поле, яке реорганізовано потім у сільськогосподарську дослідну станцію, на базі якої виріс Український науково-дослідний інститут зрошуваного землеробства (УкрНДІЗЗ). Двадцяті роки - це період пролетаризації вищої школи, реорганізації її управління, перегляд змісту й методів викладання згідно з новими вимогами часу.

У 30-і роки Інститут перебудовує свою роботу й орієнтується на обслуговування великого соціалістичного господарства. Це період боротьби за удосконалення викладання відповідно до цілей об'ємного землеробства, за посилення зв'язків інституту з виробництвом, за якість науково-технічної підготовки агрономічних кадрів. Агроном стає командиром, організатором   сільськогосподарського виробництва.


Досягнення
З перших днів свого існування і протягом усієї історії педагогічному колективу вдавалося раціонально поєднувати навчання студентів з практичними роботами на виробництві, полях і фермах, і саме це давало можливість готувати кваліфікованих спеціалістів з високою відповідальністю за доручену справу, з любов'ю до землі й до людей, що на ній працюють. Так, ще більше ста років тому зі стін училища після семирічного навчання виходили повноцінні спеціалісти-агрономи, причому не вузької спеціалізації, бо знали й зоотехнію, й садівництво, і бджолярство тощо.

За 125 років діяльності навчальний заклад підготував більше 42-х тисяч спеціалістів сільського господарства. Серед випускників 23 Герої Соціалістичної Праці, більше 80-и Заслужених працівників сільського господарства, багато Заслужених діячів науки й техніки, Заслужених працівників Вищої школи, академіків різних галузей промисловості й сільського господарства. За успіхи та досягнення в підготовці спеціалістів сільського господарства й на честь 100-річчя з дня заснування Херсонський сільськогосподарський інститут у 1974 році було нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.

Херсонський сільськогосподарський інститут доклав значних зусиль для розвитку й зоотехнічної науки. Тут створювалася школа зоотехніків, закладалися засади зоотехнічної науки про породи та розведення тварин, розроблялася теорія племінної роботи, вчення про типи складів і конституції тварин, удосконалювалися методи їх годівлі. Цьому сприяло гідно поставлене на фермах училища тваринництво, котре й стало базою для одержання знань із зоотехнії, прищеплювало любов до цієї роботи й стимулювало наукову діяльність.

Кращі з кращих
Навчальний заклад випустив таких видатних учених, як Є.Ф.Лискун - академік Академії Наук СРСР, І.Ф.Гаркуша - президент Академії Наук Білоруської РСР, професори Ф.Д.Рубін, Г.П.Чучко, А.Ф.Цимборович, О.С.Попович, І.С.Журавко (видатний спеціаліст у галузі створення високопродуктивного стада молочної худоби з надоями 3000-3500 кг молока і вмістом жиру 3,7-3,8%), доцент О.І.Недохлібов.

На базі Херсонського сільськогосподарського інституту в 50-60-ті роки сформувалася широко відома еколого-меліоративна наукова школа. її засновником по праву можна вважати доктора технічних наук, професора, кавалера ордена Леніна Доната Григоровича Шапошникова. Він був учнем основоположника меліоративної науки, всесвітньо відомого російського вченого, академіка Костякова Олексія Миколайовича. Д.Г.Шапошников у 1962 році заснував проблемну науково-дослідну лабораторію рисівництва, яка зробила великий внесок у розвиток рисосіяння на півдні України.

Великий внесок у подальший розвиток еколого-меліоративної наукової школи зробив доктор сільськогосподарських наук Борис Андрійович Тупіцин. Він протягом 13 років (1979-1992 рр.) завідував кафедрою сільськогосподарських меліорацій, був завідувачем проблемної лабораторії. З 1992 року лабораторію очолює кандидат сільськогосподарських наук, доцент В.В.Морозов, який продовжує та розвиває далі справу своїх вчителів Д.Г.Шапошникова та Б.А.Тупіцина.

Наказом Міністра сільського господарства та продовольства України №184 від 5 липня 1993 р. лабораторія рисівництва отримала новий, вищий статут. Вона перебудована у проблемну науково-дослідну лабораторію еколога-меліоративного моніторингу агроекосистем сухостепової зони. На сьогоднішній день проблемна лабораторія відома розробками нового напрямку меліоративної науки - ландшафтних меліорацій, принципів та методів адаптивного меліоративного режиму, технічного удосконалення гідромеліоративних систем, у тому числі рисових зрошуваних систем та підвищення їх еколого-меліоративної ефективності.

Великий внесок у вдосконалення рисових зрошувальних систем, підвищення ефективності їх роботи належить науковим співробітникам проблемної лабораторії рисівництва, а потім еколого-меліоративного моніторингу: Д.П.Хіміч, В. Й.Маковському,С.С. Рибалко, О.В.Харченко, В.П.Савчуку, Б.В.Душину, В.В.Морозову, А.В.Буриму, Л.Б.Колесніковій, І.М.Донченко, Л.М.Грановській, Л.А.Маленко, Р.В.Домініковській, В.О.Малєєвута іншим.

З історією Херсонського сільськогосподарського інституту, з іменами видатних його діячів тісно пов'язаний і розвиток жіночої освіти в нашому краї. Вперше прийом жінок у цей учбовий заклад було здійснено в 1919 році. На той час сільськогосподарське училище було реорганізовано в інститут. І сьогодні ми з гордістю називаємо імена жінок, які отримали сільськогосподарську освіту і стали   в   подальшому  видатними вченими, заслуженими робітниками сільського господарства, керівниками районних, обласних підприємств, різних галузей сільськогосподарського виробництва. Серед них Г.С.Попович - доктор сільськогосподарських наук, професор, В.І.Гапченко, О.І.Недохлібова - заслужені робітники сільського господарства, Д.І.Проценко - колишній голова Херсонського облвиконкому та багато інших.

Після повної відбудови зруйнованого інституту потрібно було практично наново починати його діяльність. І вже наприкінці першого післявоєнного десятиліття інститут не тільки вийшов на довоєнний рівень, але й зробив значний крок вперед. Новим на той час науковим та лабораторним обладнанням поповнилася матеріально-технічна база навчального закладу, зріс кількісний та науковий потенціал професорсько-викладацького складу. Вже у 50-70-ті роки у викладацькому колективі працювало близько 40 докторів наук та професорів, більше 100 кандидатів наук, доцентів.

Курс - на зрошувальне землеробство
У 50-60-ті роки Південно-Український регіон із його посушливим кліматом став об'єктом створення зони зрошуваного землеробства. Це вимагало нового підходу у проектуванні та будівництві великих зрошувальних систем, каналів та дрібних розгалужених мереж. В цей період починається будівництво Каховської зрошувальної системи та Північно-Кримського каналу. Інтенсивно розвивається зрошуване землеробство, з'являється відповідна техніка. Але виникає разом з тим і потреба у спеціалістах, котрі обслуговуватимуть гідротехнічні споруди.

Розміщення інституту в центрі основної зрошувальної зони, відповідні науково-технічні та педагогічні кадри, сусідство з Українським науково-дослідним інститутом зрошуваного землеробства, наявність двох навчально-дослідних господарств, оточення передовими колгоспами та радгоспами, які використовують зрошувальні системи, техніку, остаточно визначили профіль та спеціалізацію інституту.

У 1964 році на базі кафедри сільськогосподарських меліорацій було створено гідромеліоративний  факультет. Його призначення - підготувати інженерів-гідротехніків (спеціальність «Гідромеліорація»). Організатором та основоположником факультету був доктор технічних наук України Донат Григорович Шапошников. Він і став першим деканом новоутвореного факультету. З 1974 року починає діяти факультет сільськогосподарського будівництва.

Зміни в суспільних відносинах та перехід від командно-адміністративної системи управління до демократичного державного устрою значно підвищили потребу в спеціалістах економіки та управління народного господарства. У 1984 році на базі кафедри економіки та організації сільськогосподарського виробництва (створена в 1928 році, входила в склад агрономічного факультету) засновується економічний факультет.

У 1998 році, 2 червня, відбулося перетворення Херсонського сільськогосподарського інституту на ДВНЗ «Херсонський  державний  аграрний університет» (Постанова Кабінету Міністрів України № 767 від 02.06.1998 р.).  Зараз   Херсонський   державний  аграрний  університет (ДВНЗ «ХДАУ») - один з провідних   вищих   навчальних закладів на півдні України, який готує фахівців для    агропромислового   комплексу, екологи, водного господарства, будівництва та інших галузей   економіки,   здійснює  фундаментальні та прикладні наукові дослідження.

Наукова бібліотека, 27 кафедр і 25 філій кафедр на виробництві; 20 провідних наукових шкіл; 45 навчально-наукових інститутів; Скадовський  технікум; дослідно-виробнича дільниця; сучасна навчально-лабораторна база; Інститут післядипломної освіти та дорадництва, Регіональний центр довузівської підготовки та ступеневої освіти.


За матеріалами наукової публікації Ушкаренко В.О.
«Наддніпрянська правда».- №34 (45).- 28.08-04.09.2014.- стр.4-5   

 

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.