Про те, що дирекція Херсонського обласного краєзнавчого музею співпрацює з росіянами, стало відомо ще у травні 2022 року. У вересні, на День міста, працівники музею на камеру розповідали російські наративи про заснування міста.
Традиційно у третю суботу вересня в Херсоні святкують День міста. Цей день затвердили ще у 2003 році (до речі, за каденції нинішнього гауляйтера Володимира Сальдо Херсонським міським головою), адже святкувати в річницю «заснування» — 18 червня — незручно: в Херсоні мало людей (дачі, відпочинок тощо), а також дуже спекотно. Друга половина вересня видалась зручною всім. Не стали і окупанти змінювати традицій, тому на День міста традиційно проводили свої заходи.
Дирекція Херсонського обласного краєзнавчого музею вже «відзначилась» відвертою співпрацею з колаборантами. У травні директорка музею Тетяна Братченко особисто проводила екскурсію окупантам музеєм, піднявши зі сховища музею виставку, відповідну забаганкам окупантів — до 9 травня.
Ми зберегли відео окупантів
На день міста працівники музею знову «засвітились». Працівниця музею Тетяна Шандра на камеру повторювала російські наративи про заснування Херсона. Ми зробили скріншот повідомлення з телеграм-каналу та зберегли відео, яке це доводить. Наші пояснення, чому все не так, далі.
Відео окупантів із коментарем працівниці краєзнавчого музею
А тепер за порядком:
1. «В этом году любимому Херсону исполняется 244 года. Город появился на землях, которые были присоединены в 1774 году по результатам русско-турецкой войны. По указу Императрицы Екатерины II началось освоение Новороссии, в том числе строительство Херсона. 18 июня 1778 года императрица издала указ на имя князя Григория Потемкина о создании верфи и гавани».
Так, дійсно, Катерина ІІ видавала такий указ 18 червня 1778 року. Але справа у тому, що Херсон в сучасних межах — доволі великий і на його нинішній території поселення були як за часів скіфів (нинішня Кіндійка — вона в межах міста), так і за часів козацької доби: за майже 40 років до указу російської імператриці на території сучасного Херсона запорізькі козаки заснували своє поселення. Більше історії заснування можна почитати у матеріалі Суспільного.
Таким чином, у 1778 році Катерина ІІ видала указ про заснування верфі та гавані та назвала Херсоном, але поселення як таке існувало тут задовго до цього указу, а отже, Херсону як місту понад 244 роки: 244 лише від указу Катерини. Отже, маємо маніпуляцію.
2. «Татьяна Шандра, заведующая отделом истории Херсонского краеведческого музея - «Город Херсон был назван Херсоном в честь древнегреческого Херсонеса. В период Средневековья, Византийскую эпоху, этот город назывался Херсоном. Именно там в 988 году принял крещение князь Владимир».
Наразі невідомо, чому саме Катерина ІІ назвала Херсон саме так. Одну з версій озвучила працівниця музею, але це лише версія, яка наразі не має документальних підтверджень. Працівниця музею чомусь подає її як єдину. Отже, маніпулює.
3. «Большой вклад в развитие Херсона сделал Григорий Потёмкин, который основал город и занимал должность генерал-губернатора. В XVIII-XIX веке Херсон имел большое значение».
Насправді внесок у розвиток Херсона зробили чимало людей, серед яких — чимало українців, французів, німців, євреїв, поляків та представників інших країн. Росіяни виділяють Григорія Потьомкіна і підкреслюють його вагомий внесок, а це створює враження, ніби він найбільш вагомий, а Потьомкіна в їхньому інформаційному полі настільки багато, що це враження лише укріплюється.
Це лише основні наративи росіян про Херсон – найбільш поширені. Насправді російськості історії Херсона та Херсонщини в їхній риториці багато. Але у нас є, що додати. До речі, додаємо і в аудіовиггляді: слухайте подкасти Кавуна на нашому Ютуб-каналі.
Ось тут подкасти про Херсон і Херсонщину.
А ось тут — подскаст саме про день міста
18.09.2022
