on-line с 20.02.06

Арт-блог

22.12.2021, 11:41

Але згадати потім ріки ці і монохром засніженої крони, цю лінію рядка і оборони, цю риму, як троянду у руці.

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Новости региона

23.02.2022, 16:07

Гончарівка запрошує на майстер-клас із пластилінової анімації

23.02.2022, 15:54

У Xepcoнi пpoxoдить oблacний чeмпioнaт з кaйт-флaїнґу

23.02.2022, 15:47

Дванадцять років з дня створення парку "Олешківські піски" на Херсонщині

Я вам сповідуюся в пісні

 

ЇЇ вірші — немов молитва, за рідний край, в який закохана до глибини душі, за добрих людей. Покладені на музику, прості, зрозумілі слова незабутніми піснями озиваються в серцях, бо линуть з радіоефіру та звучать на престижних концертних майданчиках країни у виконанні популярних співаків. Їх автор поетеса з Голої Пристані Наталка Коломієць тим часом скромно перебуває у тіні, отримуючи неймовірну насолоду від творчості.

Розповісти про взаємовідносини зі співавторами та співаками, котрі включають до свого репертуару її пісні, ми попросили Наталію напередодні знакової для неї та усіх її земляків події — презентації нового ліцензійного диска її пісень «Срібна пісня душі».

— Наталіє, найбільш яскраво твої пісні запам'яталися у виконанні Раїсий Кириченко. Чи важко працювалося з українською Зикіною?
— Це була неймовірна людина — душевна, уважна, добра. До її пісенної збірки «Жоржини» увійшли мої пісні, написані спільно з композитором Миколою Свидюком, — «Доля козака», «Стежина до мами», «На Покрову» та «Княгиня Ольга». На одному з творчих вечорів Раїса Кириченко подарувала мені цю касету. Пройшло багато років, а для мене досі це неймовірний скарб, як і велика честь була писати для такої співачки.

— А з ким із зірок української естради ще поталанило працювати?
— Народний артист України Павло Дворський виконує мої пісні «Пам'ятай» та «День народження». Народна артистка Надія Шестак випустила нещодавно диск, до якого увійшло кілька моїх пісень: «Київська осінь», «Вічний вальс», «Київська гостина», «Зустріч у Києві». Приємно, що мій скромний внесок у збагачення палітри творів про українську столицю гідно оцінив свого часу її мер Олександр Омельченко. На знак поваги та вдячності після творчого вечора в Національному палаці «Україна» він подарував мені ноутбук і золоту прикрасу. Тісно співпрацюю і з прекрасним композитором та виконавцем Остапом Гавришем та народним артистом Леонідом Сандуленком.

— Чи складно будувати стосунки з людьми, які вже зробили собі ім'я, відчули зірковість? Як узагалі зав'язуються взаємини з композиторами та виконавцями?
— Зазвичай, я розсилала свої пісні на телебачення, на радіостанції, котрі мають прямий зв'язок з популярними виконавцями. Ознайомившись з моїми пропозиціями, багато з них відгукуються, телефонують, обговорюють подальшу співпрацю. Іноді контакти налагоджуються підчас зустрічей за кулісами після концерти. Так зав'язалося знайомство з Надією Шостак під час гастролей у Херсоні. Зараз народжуються творчі стосунки з Василем Зінкевичем, будуються спільні проекти з молодими естрадними зірками Наталею Валевською та Наталею Бучинською.

— А з ким із «великих» не хотілося б мати справ і чому?
— Шоу-бізнес, зазвичай, розбещує людей, тільки-но до них приходить слава та визнання. Однак прихильність публіки — річ оманлива, і понад усе важливо зберегти в собі людяність. Зверхність руйнує особистість і виставляє людину в непривабливому світлі. Знаю точно, що більше ніколи не запропоную свої пісні Повалій, хоч про її продюсера Ліхуту наразі не можу сказати нічого поганого. Втратила бажання щось пропонувати і сімейству Білоножків.

—Якщо поталанило зав'язати творчі стосунки, як їх зберегти і що понад усе цінують в них виконавці й автори?
— Постійність. Більшість виконавців люблять, коли той чи інший автор пише тільки для них. Тому я прагну дотримуватися цих правил і ціную стосунки, які напрацьовувалися роками. Подобається працювати з високопрофесійними композиторами —Свидюком та Гавришем. Зараз спільна робота триває з Олександром Злотником.

— Диск, який щойно вийшов, включив понад два десятки пісень у виконанні голо-пристанських гуртів та співаків.
—Так, «Срібну пісню душі» я присвятила 300-річчю рідного міста, тому хотілося не просто реалізувати свою давню мрію зібрати в одному альбомі твори про край, в який закохана, а й щиро віддячити за тривалу співтворчість з місцевими талановитими музикантами. Диск випущений відомою фірмою «ROSTOK RECORDS» тиражем в півтисячі екземплярів. Він не буде продаватися — як презент його отримають всі, причетні до створення, музиканти і меценати, а також школи та бібліотеки, його даруватимуть почесним гостям міста—на добру згадку про сонячну казкову Голу Пристань. Я безмежно вдячна людям, котрі від щирого серця допомагали фінансово, аби проект здійснився. Я пишаюся роботою музикантів, композиторів, аранжувальників — вони не просто вклали свій хист, а віддали часточку себе. Хочу окреме безмежне дякую сказати композитору заслуженому артисту України Ярославу Боруті.

Попередньо кожна пісня пройшла прискіпливий аналіз та обробку, бо на належному технічному рівні її записати здатні лише професійні студії, яких у Херсоні немає. Тож працювали в інших містах. Єдине, чого не вдалося записати, — рок «Голый перевоз». Пісня видалася надскладною, і на неї просто не вистачало часу. Загалом диск містить естрадні, джазові, фольклорні пісні, шансон і в стилі латиноамериканської басанова.

— Наталіє, що рухає бажанням творити, адже душа співає не завжди?
—У моєму житті справді були похмурі сторінки, коли було не до творчості. Втім, саме бажання не скорятися жорстоким обставинам пересилило, додало духу та натхнення. Жінка має бути сильною, залишаючись ніжною, нести позитив і добро. Я дуже люблю життя і щаслива, бо відчуваю свою потрібність. Коли твоєю творчістю захоплюються, виростають крила. Якось Вадим Крищенко, слухаючи мої слова з пісні «Батькова любов», дивувався, як така тема досі не визріла у нього, адже, здавалося б, тема любові батька до сина лежить на поверхні. Думаю, щоб відчувати поезію, дарувати її людям на щастя, треба просто ЛЮБИТИ ЖИТТЯ...

 

Олена НЕЧИПУРЕНКО.
«Новий день». – №33 (4876). -17.09.2009. – стр.20
 

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.