on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.12.2019, 09:37

Декабрь 2019

ГРУДЕНЬ Уночі мороз поволі Інеєм упав на шлях… Спотикається на полі Місяць грудень по грудках. І тому такий він гнівний, Дружить з вітром крижаним. А хуртеча рівно-рівно Засипає слід за ним. Сипле сніг, мов стеле килим, Щоб за груднем із дібров Тим рипучим снігом білим Рік Новий до нас ішов. М. Литвинець  

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Новости региона

12.11.2019, 09:47

Творчий вечір Сергія Жадана!

08.10.2019, 10:24

Закінчився XIV Міжнародний фестиваль аматорського кіно «Кінокімерія-2019»

03.10.2019, 10:10

У «Gameplay: Фантастичні хроніки» грала херсонська молодь

Інгульська паланка

ІНГУЛЬСЬКА ПАЛАНКА, Перевізька паланка - адміністративно-територіальна одиниця Вольностей Війська Запорозького Низового (1734-75). Розташовувалася на правому березі Дніпра, між Дніпром та Інгульцем і верхів'ями Інгульця та Базавлука. Площа паланки дорівнювала близько 9781 км2. Центром  було село Перевізьке біля гирла Інгульця, а за іншими даними - село Кам'янка, де в 1709-11 розташовувалась Кам 'янська Січ. Окрім того, тут були ще й такі села: Білі Криниці, Давидів Брід, Блакитне, Осокорівка, Тернівка, Ракова та ін. Інгульська паланка мала паланкову старшину та 219 курінних козаків. Щільність населення у паланці була не дуже високою. Землеробство було слабко розвинене. На території  існувало кілька рибних заводів. Разом із Бугогардівською та Кальміуською паланками вона була найважливішим центром рибальства у Нижньому Подніпров'ї. Іншим джерелом доходів жителів паланки було збирання «мостового» (платні з проїжджих купців, торговців, чумаків за перевіз через Інгул та інші річки). Ліквідована одночасно з Новою Січчю влітку 1775. Нині ця територія належить до Херсонської області.

О. Л. Олійник

Література:
Слабченко М. Є. Паланкова організація запорозьких Вольностів // Праці для виучування західноруського та українського права. -К., 1929. - Вип. VI. - С. 202-206;
Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків. - Т. 1. - Львів, 1990. - С. 124,128, 282, 286;
Скальковський А. Історія Нової Січі, або Останнього Коша Запорозького. - Дніпропетровськ, 1994. - С. 51-52.

 

 

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.