Інгульська паланка
ІНГУЛЬСЬКА ПАЛАНКА, Перевізька паланка - адміністративно-територіальна одиниця Вольностей Війська Запорозького Низового (1734-75). Розташовувалася на правому березі Дніпра, між Дніпром та Інгульцем і верхів'ями Інгульця та Базавлука. Площа паланки дорівнювала близько 9781 км2. Центром було село Перевізьке біля гирла Інгульця, а за іншими даними - село Кам'янка, де в 1709-11 розташовувалась Кам 'янська Січ. Окрім того, тут були ще й такі села: Білі Криниці, Давидів Брід, Блакитне, Осокорівка, Тернівка, Ракова та ін. Інгульська паланка мала паланкову старшину та 219 курінних козаків. Щільність населення у паланці була не дуже високою. Землеробство було слабко розвинене. На території існувало кілька рибних заводів. Разом із Бугогардівською та Кальміуською паланками вона була найважливішим центром рибальства у Нижньому Подніпров'ї. Іншим джерелом доходів жителів паланки було збирання «мостового» (платні з проїжджих купців, торговців, чумаків за перевіз через Інгул та інші річки). Ліквідована одночасно з Новою Січчю влітку 1775. Нині ця територія належить до Херсонської області.
О. Л. Олійник
Література:
Слабченко М. Є. Паланкова організація запорозьких Вольностів // Праці для виучування західноруського та українського права. -К., 1929. - Вип. VI. - С. 202-206;
Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків. - Т. 1. - Львів, 1990. - С. 124,128, 282, 286;
Скальковський А. Історія Нової Січі, або Останнього Коша Запорозького. - Дніпропетровськ, 1994. - С. 51-52.
