on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

22.03.2024, 13:15

Книга історій "Плач Херсонщини". Художниця створила ілюстрації використовуючи старослов'янські символи

  Художниця з Херсона Валерія Гуран працювала в Естонії та ...
20.03.2024, 23:16

Сквер на проспекті Незалежності в Херсоні назвали на честь Джона Говарда

  У Херсоні завершилось громадське голосування щодо перейменування ...
20.03.2024, 22:51

Присвятила 50 років свого життя театру. Історія Заслуженої артистки України з Херсона Олександри Тарновської

Заслужена артистка України Олександра Тарновська присвятила 50 років ...
> Новини регіону > Минуле, теперішнє і майбутнє в архітектурі Херсона: Інтерв’ю з архітектором Ігорем Юрчаком
Всі новини

25.11.2021 14:41

Минуле, теперішнє і майбутнє в архітектурі Херсона:

Інтерв’ю з архітектором Ігорем Юрчаком

Минулого року в Херсоні відбулись вибори міського голови. Свої програми розвитку міста на розгляд його жителів представили 17 кандидатів. Найбільше припала до душі херсонцям програма Ігоря Колихаєва, в якій головною була теза: «Роби, що можеш, там, де ти живеш». І коротке до неї пояснення: «Майбутнє Херсона – це економічно розвинуте, комфортне місто, де живуть щасливі люди».  Як каже сам Ігор Колихаєв, який вже майже рік обіймає посаду міського голови, «у своїй діяльності я рухаюся відповідно до цього документу».

Впродовж першого року перебування на посаді міського голови Ігоря Колихаєва, містяни бачать щоденне прибирання вулиць, ремонт доріг, парків та скверів, встановлення повноцінних спортивних майданчиків. На території Херсонської міської громади почалось будівництво шкіл і садочків, проходить підготовчий процес для початку ремонтно-реставраційних робіт фасадів по вул. Суворова та капітального ремонту проспекту Ушакова. Містян залучають до розробки «Стратегії розвитку Херсонської міської територіальної громади до 2030 року» та створення візії майбутнього Херсона – ХЕРСОН’Є, розробляється генеральний план. У міста з’явився головний архітектор, який закохався у Херсон, і готовий цю любов втілити в архітектурі нашого міста.

Ігор Юрчак – архітектор-містобудівник, народився в Донецьку, закінчив Івано-Франківську художню школу, архітектуру вивчав у Національному університеті «Львівська політехніка», був головним архітектором у Челябінську, працював у Києві. Має творчу майстерню, проєкти якої реалізовані в різних країнах світу.

Спілкуємося з головним архітектором Херсона Ігорем Юрчаком.

У чому Ваші з Ігорем Вікторовичем (Колихаєвим) точки дотику?

В реалізації оперативно-проєктної команди. Він хоче, щоб все робилося швидко. Я теж не люблю затягувати, тож вважаю, що при головному архітекторі має бути група оперативного реагування, яка швидко розроблятиме проєкти. Зазвичай розробку таких речей потрібно замовляти проєктантам, а це добряче затягує час виконання роботи, адже потрібно шукати фахівців, замовляти виділення коштів з бюджету, укласти договір, підписати купу паперів. Тобто процедура досить тривала, а потрібно вже. От коли це «вже» – я просто беру й роблю (показує проєкти зупинкових комплексів, які зараз знаходяться на стадії реалізації). Це не перша моя посада головного архітектора міста, раніше я очолював «архітектуру» Челябінська, у мене була проєктна майстерня, в якій розроблялися невеличкі елементи благоустрою: тимчасові споруди, зупинкові комплекси, острівки зелених зон. Тож досвід, набутий раніше, використовую зараз у проєктах для Херсона.

Що для Вас архітектура?

Все, що нас оточує – все архітектура. Наша з Вами розмова – архітектура. Вибудовування стосунків – архітектура. Стиль одягу – архітектура. Психологія, література й музика – архітектура. Я ніколи не був поза архітектурою, адже архітектура – це спосіб життя.

А в територіальному плані?

У будь-якої території є свій потенціал, вище якого скочити не вийде, а використати менше – гріх. Потенціал території потрібно використати правильно.

Що для цього потрібно?

Освіта й досвід.

Як на рахунок творчості?

Вона як і архітектура – оточує нас у повсякденності й має різні прояви. Хоча, якщо говорити про творчість у розрізі ідей, то вони з’являються, коли флер буденності злітає і мозок розслаблений. Тоді приходять цікаві концепти.

Ви знайшли спосіб вийти за межі діяльності свого департаменту, залучаючи громадськість до архітектурних проєктів. Чи долучаєтесь сам до інших сфер діяльності?

Аякже! Співпрацюємо з Департаментом економіки та інвестицій, який займається залученням інвесторів. От, наприклад, виставляють вони якийсь інвестиційний лот, що супроводжується інформацією про вартість, умови та обмеження зонінгу. А я пропоную такі речі ще й візуалізувати, щоб інвестор міг скласти враження не лише спираючись на інформацію, а й наочне зображення. Тобто, якщо в умовах зазначається офісна будівля не вище п’яти поверхів, ми пропонуємо побачити, як це може виглядати. Проста 3D візуалізація може послужити хорошу службу.

Наприклад, коли ти розглядаєш генплан – не бачиш, який на місцевості рельєф, які точки, домінанти, висота споруд. Я б хотів, щоб у нас був макет всього міста. Так зручніше щось планувати. Міський голова, чи депутати прийшли й подивилися зо всіх сторін на історичне ядро, вокзал, як у нас проспект Ушакова йде по низхідній до набережної. Поставили, наприклад, місток – добре, робимо. Або навпаки – не дуже, прибираємо.

Ви хочете в Херсоні реалізувати такий проєкт?

Звісно! У Херсоні я хочу реалізувати багато чого! А почав би з Будинку архітектора. Його демоверсія вже існує: кожен четвер о шостій вечора в моєму кабінеті збираються архітектори, історики, мистецтвознавці, освітяни – кожен, хто бажає ділитися своїм досвідом, обмінюватися думками, робити щось прекрасне для міста. Коли перед архітектором стоїть складна задача, у колі таких фахівців обов’язково знайдеться її рішення.

Знаєте, акцію зі створення майстер-плану міста, що відбулась у вересні, я хотів назвати «Дефрагментація», тобто, об’єднання розділеного. Це те, що я хочу зробити у Херсоні – об’єднати розділене. Якщо подивитися на план міста, ми бачимо, що воно розділене. Це не правильно, місто потрібно об’єднати. Велике питання стосовно лівого берега Дніпра. На моє бачення – це родзинка Херсона, адже мало яке місто може похизуватися такою рекреаційною зоною! Візьмемо затони. Це не Венеція, це просто подарунок долі! У мене вже були проєкти житла на воді, і ось я приїжджаю в Херсон – а тут такі собі бунгало теж є. Ці речі потрібно дорозвинути.

Або історична частина міста. Чесно – не очікував, що в Херсоні така неймовірна архітектура в історичному ядрі. Її потрібно відновити. Я запитував у Ігоря Колихаєва, яким він бачить розвиток міста. Він відповів, що у поєднанні минулого, сучасного і майбутнього. А об’єднати це має туризм. Добре. Що потрібно для туризму? Для туризму потрібно зробити відповідну інфраструктуру і наповнити тими об’єктами, до яких туристи їдуть.

Наприклад?

Наприклад, парк «Херсонська фортеця». До нього не можна ставитися, як просто до зеленої зони відпочинку, адже це унікальна історична споруда! Збереглися залишки валів і фортеці, які мають історичне значення не тільки для Херсона – України! Там не можуть бути розміщені атракціони і якісь споруди. Реконструкція парку має відбуватися так, щоб підкреслити історичну цінність, і таким чином привернути увагу як до цікавого туристичного об’єкта. Або Херсонські кургани – це теж історична архітектурна перлина. До речі, нещодавно ми презентували Херсонщину на всесвітньому форумі з культурної спадщини й нових технологій у Відні CHNT-2021. Презентація має назву “Давні кургани у розвинутій урбаністичній структурі Херсона”. Тут і збереження археологічної пам’ятки, і розвиток інфраструктури, і туристична привабливість. Те саме об’єднання минулого й майбутнього у сучасному. Насправді в Херсоні багато родзинок, їх потрібно проявити й підкреслити. Чим ми й почали займатися.

Розумію, що проєктів багато. Є ті, якими займаєтеся зараз. Що це за проєкти?

Якщо театр починається з вішалки, то місто – з в’їзного знаку. Звернув увагу на нього Ігор Вікторович (Колихаєв), мовляв, з боку Антонівки він у нас, м’яко кажучи, сумний. Я зробив ескіз в’їзного знаку, в якому використав бренд Херсона – браму Херсонської фортеці. Вона, до речі, розміщена на гербі міста. Тож кожен, хто в’їжджатиме в Херсон, одразу доторкнеться до його історії та історичних пам’яток. Щоб знак не «забивали» строкаті рекламні щити, які знаходяться на його тлі, вирішили зробити зелену стіну з високих туй. Вона допоможе акцентуватися на надписі, що стане не просто елементом декору міста, а справжньою його окрасою, адже там буде приваблива фотозона, якою залюбки користуватимуться молодята.

Ну й з останнього: Ігор Вікторович дав завдання розробити проєкт зовнішнього архітектурного вигляду тимчасових споруд. На вулицях міста ми бачимо різні конструкції, часто сплановані за принципом «хто на що здатний». Такі споруди Херсон не прикрашають, швидше навпаки. Ми розробили сучасні, привабливі, функціональні типи тимчасових споруд й подали їх спочатку на розгляд депутатам «архітектурної» комісії, а сьогодні презентували на виконкомі. Виконком нас підтримав, далі – сесія міськради. Якщо нову концепцію зовнішнього архітектурного вигляду тимчасових споруд підтримають на сесії, робочий проєкт цих типів стане основою для встановлення тимчасових споруд у Херсоні. Відтак спроститься процедура оформлення, утримання й контролю за станом конструкцій та зовнішнім виглядом міста. Тішить, що проєкт підтримали й виконавчі органи влади й депутати. Це довгоочікуваний крок, який ми зробили у напрямку поліпшення міського середовища. Адже нам усім тут жити!

Спілкувалася Елона Стефанова

Джерело

 





Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.