on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.06.2019, 09:22

июнь-2019

Червень Червоні барви і зелені, Де червень з фарбами ходив. І літо проситься у жмені – Рясною стиглістю садів. І ластовиння на обличчя, емов метелики, сіда. А літо далі, далі кличе, Де навіть стежка – золота… Володимир Верховень  

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Новости региона

10.06.2019, 14:37

«Травнева ніч» у червні

06.06.2019, 11:13

У Херсоні відбудеться прес-конференція організаторів І Херсонського Морського Фестивалю імені Джона Пола Джонса

04.06.2019, 10:48

«Оркестр живе, коли виступає для людей»

Ірма Вітовська змусила херсонців плакати

Кінець фінальної сцени, темінь. Коли ж залу заливає яскраве світло, важко не помітити: глядачі заплакані. Так Херсон сприйняв виставу з неперевершеною Ірмою Вітовською в головній ролі.

«Оскар і Рожева пані» – на сцені обласного академічного музично-дра­матичного театру ім. М. Куліша поста­новка за однойменною, всесвітньо відо­мою п’єсою сучасного французького драматурга Еріка-Емануеля Шмітта.

Виставу створив Івано-Франків­ський обласний музично-драматичний театр ім. І. Франка. Режисер Ростислав Держипільський вклав у спектакль і власну документалку, трагедію, яку до­велося пережити його родині. В основі «Оскара і Рожевої пані» сторі смертель­но хворого десятирічного хлопчика. Оскар лежить у лікарні і знає, що скоро помре. Підібрати слова, аби хоч якось заспокоїти дитину, яка згасає на очах, не можуть навіть батьки. Потрібні сло­ва, тон, міміка знаходяться у зовсім чужої людини. Всього за 12 днів, саме стільки залишилося жити хворому на рак хлопчику, найближчою у світі людиною для нього стає Рожева пані – акт­риса, яка випадково зазирає до лікарні.

Характерну, яскраву роль якраз і грає заслужена артистка України Ірма Вітовська.

– Всі ми знаємо, що кожен із нас помре, рано чи пізно, але це ста­неться. Уявіть, що життя людини – це мандрівка потягом, де хтось їде 10-15 зупинок, а хтось сходить вже після другої. І ми не можемо зміни­ти тривалість цієї подорожі, тобто життя, але ж від нас залежить його якість. Кожна людина заслуговує на чисту постіль і смачний, гарячий чай у вагоні, так само має бути комфорт­ним і кожен прожитий день, який, до речі, може виявитися останнім, – розповідає Ірма Вітовська.

У виставі звучать хіти «Океану Ельзи». Постановка дуже вразила Святос­лава Вакарчука і замість трьох пісень, які за домовленістю він мав написати для «Оскара і Рожевої пані», спектакль отримав ще й розширену версію хітів «О. Е.». Драматизму у сприйнятті не­простої постановки додає й непрофе­сійне, але таке непідробне пере­втілення у роль головного героя. При­реченого на смерть Оскара грає зви­чайний український школяр Марко Киричук. На зорі кожного прожитого дня хлопчик пише листа Богові, дякуючи за те, що бачить цей світ, і адресуючи те чи інше прохання. В останньому листі до Всевишнього хлопчик вже нічого не просить, бо ж його, здаєть­ся, вже все влаштовує...

Постановок «Оскар і Рожева пані» у світі багато, івано-франківська вер­сія з’явилася у 2015 році. Тоді це був благодійний проект театралів, фонду «Відродження» та Міністерства куль­тури України. Після прем’єри у сто­лиці за півроку вистава побувала у Львові, Луцьку, Харкові, Одесі та Івано-Франківську. Головним меседжем проекту був збір коштів для медустанов, де лікуються онкохворі діти. Втім, після завершення проекту команда, яка створювала виставу, вирішила, що «Оскар і Рожева пані» має жити и далі. Тепер вистава са­мостійно подорожує Україною, збираючи кошти для тяжко хворих дітей. Результат вражаючий: за два роки у профільні заклади та відділення передано півтора мільйона гривень. Кошти від про­дажу квитків на виставу в Херсоні надійдуть до відділення гемато­логії обласної дитячої клінічної лікарні. До них додадуться і 5 ти­сяч гривень, пожертвувані теат­ром ім. М. Куліша.

До речі, найголовнішими гля­дачами на цій виставі були батьки дітей, на долю яких випала непро­ста ноша – боротися зі страшною хворобою. На жаль, здолати мон­стра вдається не кожному...

Марина Савченко.
“Новий День” № 50 (5355). – 12.12.2018. – С. 24.

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.