Місто на Гіпакірісі
01.02.1998
У своїй четвертій книзі "Мельпомена" Геродот досить чітко і точно описав вісім скіфських рік північного Причорномор'я. Однак радянські вчені спотворили сенс "геродотової географії", і не так навмисне, скільки через невміння читати загальнодоступний текст. Справа в тому, що Дніпро (від Черкас до Херсона) це не Борисфен. Наша славна річка мала інше ім'я: Герр. Стародавнє русло Борисфена проходило у верхній своїй частині тими ж місцями, що й сьогодні. Але в районі Черкас велика річка повертала на південь, і її шлях протікав через Ірдинське болото, місто Смілу, руслами річок Сухий Ташлик та Інгул. Поблизу Миколаєва до Борисфена впадав Гіпаніс (Південний Буг). Річку Інгул скіфи називали Гіпакіріс. Він і зараз тече колишнім руслом і впадає в Чорне море. Річка Герр випливала з Борисфена на північ від Черкас і, описавши величезну дугу, впадала в Гіпакіріс на схід від Херсона. Всі ці "відкриття" зроблено за Геродотом.
Несподіваним у моїй гіпотезі і те, що Дніпро не Борисфен. Але є багато доказів. Ось деякі з них.
Місто Ольвія, руїни якого збереглися й досі на правому березі Південного Бугу, мало й другу назву — Борисфен. А ринкова площа в центрі міста протягом багатьох століть називалася "Борисфенівським торжищем". Виникає питання: чому місто, розташоване далеко від Дніпра (якщо останній Борисфен), мало ім'я цієї річки? Щоб ми сказали, якби Ростов-на-Дону був на Волзі? Описуючи річку Борисфен, Геродот зокрема вказує, що за святилищем Деметри "по річці Гіпанісу живуть борисфеніти". І знову виникає аналогічне запитання: чому скіфське плем'я борисфенітів живе не на Дніпрі (якщо він Борисфен), а на захід від Інгулу, на річці Південний Буг?
Відомий древній географ Страбон ставить одразу дві точки над в. Ось що він пише у своїй знаменитій "Географії": "Якщо пропливти вгору Борисфеном 200 стадій, то буде однойменне з річкою місто; це місто називають також Ольвією..." Отже, Дніпро - це Герр, а Інгул - Борисфен.
А ось як Геродот описує Гіпакіріс (Інгулець): "Шоста річка Гіпакіріс, що вийшли з озера, тече серед скіфів-пастирів і впадає в море при місті Каркініте, залишаючи праворуч Гілею і так зване "Ахіллове ристалище".
Інгулець і зараз витікає з озера біля селища Кучерівка (Кіровоградська обл.). По обидва боки річки мешкали скіфи-пастирі (кочівники), що підтверджено археологічними знахідками. При впадінні в море біля річки на сьогодні збереглося лише одне місто — Херсон, але я не маю доказів, що в минулому це Каркініте. А щодо Гілей, що залишається праворуч, то тут сумнівів немає. Геродот, закінчивши опис народів, що живуть "на захід від Борисфена", далі вказує: "На іншій стороні Борисфена" (тобто на східній) перша від моря земля є Гілея..." Якщо Інгул це Борисфен, то Гілея знаходиться на заході Херсонської та Миколаївської областей. Вона справді залишається праворуч від впадання Гіпакіріса в море.
Може виникнути питання: чому раніше Герр (Дніпро) був припливом Гіпакіріс (Інгульця), а зараз навпаки. Так, 2,5 тисячі років тому Інгулець був широкою та багатоводною річкою, а Дніпро вузьким і найчастіше дрібним. Але після того, як справжнього Борисфена в районі Хайнівка — Бровково (Кіровоградська обл.) було розірвано на дві частини, всі води ринули в Герр (Дніпро), і він став найповноводнішою річкою Причорноморського регіону України. Південна частина Борисфена (Інгул) обміліла. Очевидно, землетрус вплинув і на початок Гіпакіріса — Інгулець теж обмілів і став "виглядати" припливом уславленої річки.
Херсонським ученим та ентузіаста легше, ніж мені, пошукати стародавнє місто Каркініте, "Ахіллів іподром" та багато іншого, що залишилося за межами цієї статті. Бажаю їм успіхів.
Олексій Єськов,
Газета "Херсонський вісник", № 5 (383).
Редакция_ИР5
Віктор
Віктор
Троянда