on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

22.03.2024, 13:15

Книга історій "Плач Херсонщини". Художниця створила ілюстрації використовуючи старослов'янські символи

  Художниця з Херсона Валерія Гуран працювала в Естонії та ...
20.03.2024, 23:16

Сквер на проспекті Незалежності в Херсоні назвали на честь Джона Говарда

  У Херсоні завершилось громадське голосування щодо перейменування ...
20.03.2024, 22:51

Присвятила 50 років свого життя театру. Історія Заслуженої артистки України з Херсона Олександри Тарновської

Заслужена артистка України Олександра Тарновська присвятила 50 років ...
> Теми > КУЛЬТУРОЛОГІЯ > Архітектура Херсона > Історичне обличчя міста

Історичне обличчя міста

13 вересня 1997 року в «Наддніпрянській правді» було видрукувано статтю «Історично обличчя Херсона: реставрація чи руйнація?», в якій порушувалися проблеми збереження історичної частини Херсона, який відзначатиме цього року вже свій 220-річний ювілей. Хоча редакція газети сподівалася на відгук насамперед головного архітектора міста В'ячеслава Громихіна, до цього часу міські архітектори з цього приводу чомусь зберігають мовчання, і це тоді, коли поруч з архітектурними пам'ятниками продовжують зводити в кварталах центральної частини міста споруди, далекі від архітектурних стилів. Сьогодні ми вміщуємо статтю начальника обласного управління архітектури і містобудування Олексія Чмута, який продовжує розмову з приводу актуальної проблеми про забудову і реставрацію історичної частини Херсона. Містобудівний, архітектурний та культурний аспект розвитку Херсона тісно пов'язаний з його історією та діяльністю видатних людей, кожен з яких зробив свій внесок у становлення міста над Дніпром.

Зведення цілого ряду споруд та будинків, що знаходяться в історичній - центральній частині, пов'язано з іменами Суворова, Ушакова, Потьомкіна, Говарда, Ганнібала. Так, перший проект забудови міста був складений у 1778 році за участю І.А.Ганнібала. А вже через чотири роки архітектор Буржуа та інженер Корсаков розробили новий проект планування та забудови. Однак планувальна структура центральної частини міста в тому вигляді, в якому вона є зараз, сформована відповідно до проекту, розробленого значно пізніше губернським архітектором Ярославським у 1809 році.

Історія розвитку містобудування й архітектури нашого обласного центру пов'язана з іменами талановитих архітекторів свого часу - Захарова, Вільяма Гульда, Толвинського. На жаль, імена не всіх архітекторів минулих двох століть, котрі знесли творчий доробок у становлення та забудову Херсона, дійшли до наших часів. Архітектура старого міста, створена ними, несе в собі риси неповторності та індивідуальності, свідчить про високий рівень їх містобудівного професіоналізму. Тим більше сьогодні, в умовах економічної нестабільності, правового нігілізму, є надзвичайно актуальним питанням збереження залишеної нам історичної архітектурної спадщини. Хоча слід відзначити, що доля історичної частини міста, особливо впродовж останнього століття, складалася досить драматично. Так, у роки громадянської війни, в зв'язку з проходженням фронтів через Херсон, більш як сімдесят особливо цінних будинків та споруд були зруйновані. І тільки у 1932-1933 роках розробили перший за радянський час генеральний план реконструкції Херсона.

Проектувальники вважали, що перспектива розвитку нашого міста досить значна, оскільки будівництво першої ГЕС на Дніпрі, залізничної магістралі Херсон-Армянськ ставили його в зручне географічне положення. Тому в проекті були допущені елементи гігантоманії, що не відповідали дійсному розвитку міста. Фактично мова йшла про радикальну його реконструкцію. Згідно з проектом зберігалася лише незначна частина центру, все інше підлягало знесенню з наступною забудовою багатоповерховими типовими будинками. На щастя, в 1939 році проект скоригував Київський інститут «Діпроміст», який виступив за збереження історичної частини Херсона.

Та в роки Великої Вітчизняної війни значна частина будинків зазнала руйнування. Довелося докласти великих зусиль, щоб підняти місто, тепер уже обласний центр, з руїн. А вже у 80-х роках, у зв'язку з бурхливим розвитком індустріального домобудування, перш за все великопанельного, а наприкінці 80-х і монолітного, виникла потреба в пошуку резервних територій для розміщення багатоповерхових будинків, Тож усе частіше з'являлися пропозиції по реконструкції старої частини міста, з включенням до неї «сучасних» будинків. При умові такої реалізації доля центру була б приреченою.

Враховуючи ситуацію, що склалася, необхідно було відпрацювати нормативні та правові положення, які стримували б будь-які спроби тотального знесення старих кварталів з одного боку, і разом з тим давали б можливість поступово вирішувати питання відновлення та реставрації історичної частини. За ініціативою управління містобудування та архітектури облвиконкому при підтримці обласної організації охорони пам'яток історії і культури у 1988 році Київський науково-дослідний інститут історії теорії архітектури та містобудування розпочав розробляти опорний історико-архітектурний план м. Херсона. Ця робота була закінчена і затверджена облвиконкомом у 1990 році.

Відповідно до опорного історико-архітектурного плану було установлено межі історичної частини, зони регулювання забудови, охоронні зони пам'ятників історії і культури, складено анотаційні карти по 97 виявлених пам'ятниках, які додатково поставили на облік, а також визначено основні умови та напрямки реконструкції центру. Правильність прийняття цих рішень підтверджена часом. І коли розглядалися питання розробки проектів споруд Промінвестбанку по вулиці Горького та Житлосоцбанку по вулиці Радянській, митниці по вулиці Гоголя в обласній архітектурі, неодмінно наголошувалося на необхідності дотримання умов та вимог історико-архітектурного плану, що і було досить вдало реалізовано херсонським «Діпромістом» та будівельниками. Професійно ведуться зараз роботи і по реставрації Ощадбанку по вулиці Суворова.

Здавалось, за таких умов було розроблено все необхідне, що стосується відпрацювання правових, нормативних та методичних напрямків збереження та відновлення старої частини міста. Та сьогодні доводиться знову констатувати чергову проблему, зв'язану з подальшою долею історичного центру. В останні роки саме сюди направили свої погляди представники малого бізнесу, які за будь-яких умов намагаються розмістити свої об'єкти підприємницької діяльності (магазини, кафе, бари, офіси, нотаріальні контори і т.д.) саме в центрі міста. При цьому діють не завжди професійно, а в багатьох випадках просто дико. Там, де архітектори в минулому, розробляючи креслення, роздумували над грою світла і тіней на фасадах будинків, з'явилися глухі металеві двері, неоковирні грати та прибудови.

До того ж, свій внесок у знецінення історичної забудови роблять і деякі мешканці будинків, маючи досить хибне уявлення про комфортність житла. Наприклад, усі захопилися склити балкони, у тім числі й ті, що мають значну художню та архітектурну цінність. Прикрим є явище, коли з фасадів будинків зникають цінні архітектурні деталі, зокрема, художні фати, різьблені дерев'яні двері і навіть скульптури. Останнім часом майже масовим явищем стало зняття з фасадів будинків, віднесених до пам'ятників історії та культури, охоронних дощок. Перевірки, що були проведені останнім часом інспекцією архітектурно-будівельного контролю нашого управління, свідчать, що в багатьох випадках комерційні структури, влаштовуючи свої об'єкти в цокольних поверхах та підвалах старих будинків, економлячи кошти, замовляють проектну документацію далеко не в повному обсязі і при реконструкції приміщень здебільшого керуються власними планами, що і як треба робити, а не вимогами державних норм та рекомендаціями фахівців. Причому в багатьох випадках допускають відхилення від проектів.

За таких умов знецінюється роль проектної документації, а враховуючи, що більшість споруд у центральній частині міста має строк експлуатації біля 200 років, при відсутності професійного підходу у вирішенні питань реконструкції, можливе виникнення неприємних явищ, пов'язаних з деформацією будинків та споруд, втратою несучих властивостей окремих конструкцій. Поява нових імпортних оздоблювальних матеріалів, особливо так званої «вагонки» з пластика та металу, якою захоплюються нині багато підприємців і застосовують де треба і де не треба, також вносить свою частку в знецінення історичної забудови, приводить до втрати архітектурних деталей старих будинків. І як результат усе разом - до втрати архітектурної унікальності цілого історичного району міста. Тому найбільш доцільними методами відновлення фасадів старих будинків є все-таки традиційні технології з копітким відпрацюванням архітектурних деталей.

Хотів би зазначити, що я не ставлю за мету відлучити від старої частини міста нинішніх підприємців. Але сьогодні, як і наприкінці 80-x років, з'явилась гостра потреба по розробці пакета нормативних документів, що дали б змогу в нинішніх ринкових умовах відрегулювати ряд відносин стосовно використання й відновлення будівель та споруд у старій чистині міста. На мою думку, основним таким документом повинні стати місцеві правила забудови, і в першу чергу історичного центру. Адже чинним законодавством, зокрема, Законом України про «Основи містобудування» місцевим радам надані права на розробку та затвердження таких правил.

Основним завданням правил, крім детального аналізу стану існуючої нерухомості, є введення цілого ряду обмежень не тільки по перебудовах приміщень і добудовах до історичних будівель, але і використання прилеглих територій. Введення таких обмежень у правилах грунтується на архітектурних, екологічних, протипожежних, санітарних нормах, а також на основі збереження історико-культурної спадщини, а також, що не менш важливо, на створенні комфортного середовища проживання людей. Така робота по розробці правил забудови сьогодні вже проводиться багатьма обласними центрами. Першим містом, де вже розроблені і затверджені подібні правила, є Чернігів. У нашій області завершується така робота в Каховці.

Крім того, необхідно розробити положення по залученню коштів суб'єктів підприємницької діяльності в разі розміщення їх об'єктів у центральній частині на благоустрій територій, повне відновлення фасадів будинків, а не їх окремих частин, проведення ремонтних робіт. Згідно з висновками Київського науково-дослідного інституту історії теорії архітектури та містобудування центр Херсона має значний історико-культурний потенціал. Тому було б несправедливо пов'язувати майбутнє центру тільки з нескінченним його насиченням дрібними крамницями, кафе, барами. Альтернативою повинна бути комплексна реконструкція історичних кварталів з вирішенням усіх проблем, що накопичилися за багато років. При цьому необхідно забезпечити тісний зв'язок архітектурних та містобудівних проектів з інвестиційними, з напрацюванням довгострокових програм, розрахованих на значний період. Думається, що оновленому складу міської ради та міськвиконкому під силу вирішення цієї непростої проблеми. Тим більше, зважаючи, що цього року ми відзначатимемо 220-річчя Херсона.

Олексій Чмут,
начальник управління містобудування та архітектури облдержадміністрації
«Наддніпрянська правда».- №65.- 14.05.1998.- стр.2

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.