Читають усі – і дорослі, і малі
10.04.2007
2007 рік оголошено Роком української книги
Книга – важлива складова нашої культури вже протягом багатьох сторіч. Це основний матеріальний носій інформації, яку накопичує людство. І в бібліотеках таких носіїв інформації дуже багато. Щоправда, молоде покоління зараз читає не дуже охоче. Щоб привернути увагу до літератури, 2007 рік оголошено Роком української книги.
Так, в рамках Року української книги в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олеся Гончара 27 березня відбулося відкриття Херсонського тижня книги. Розпочався він виставкою книг із фондів бібліотек вищих учбових закладів, а також херсонських видавництв. Отже відвідувачі змогли побачити більше ста книжок.
В цей день був проведений «круглий стіл» на тему «Книговидавнича справа на Херсонщині». У його роботі взяли участь представники видавництва «Наддніпряночка» Ольга Алєфєрко, голова обласного осередку Спілки письменників України Василь Загороднюк, директор Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара Надія Коротун, начальник управління внутрішньої політики облдержадміністрації Петро Квасницький та інші. У бібліотек міста зараз багато проблем. Найголовніша серед них – брак нових книг для читачів. Саме тому Надія Коротун попросила видавців, щоб вони хоча б один примірник нової книги надавали до фонду бібліотеки.
- Цього року нашій бібліотеці виповнюється 135 років. За ці часи був створений значний фонд літератури. У сховищі зберігаються книги, яким уже по 100 років і більше. Співробітникам доводиться своїми силами реставрувати та створювати належні умови для їх зберігання. Щодо попиту, то особливу увагу херсонці приділяють історії України та Херсона. Звичайно ж, сучасні інтернет-технології дозволяють наближувати читача до твору. Важливо, що незважаючи на поширення в Інтернеті електронної версії багатьох книжок, щороку число абонентів бібліотеки збільшується. Пройдуть роки, а книга залишиться, і наступне покоління читатиме її, – підкреслила Надія Коротун.
В рамках Тижня херсонської книги в бібліотеці відбулася презентація збірки сонетів херсонського поета Валерія Кулика «У мареві мальв». Також бібліотека планує презентувати книжково-ілюстративну виставку «Книга крізь століття». Тож робітники бібліотеки запрошують усіх бажаючих завітати до великого та цікавого світу, ім’я якому – Книга.
Молода енергія української фантастики Щодня працівники відділу міського абонементу Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва імені Бориса Лавреньова переконуються, що херсонці дуже люблять читати. Саме сюди приходять як зовсім юні, так і вже дорослі шанувальники книжкових новинок, які знають: тут можна не тільки взяти цікаву книгу, але й поділитися враженнями про вже прочитану, поцікавитися про нове на літературній ниві.
Бібліотекарям, у свою чергу, доводиться бути «на висоті» – поповнювати фонди новими виданнями різних жанрів, уважно вивчати інтереси читачів. Також вони проводять міні-дослідження «Рейтинг читацьких переваг», яке допомагає виявити книжкові «хіти» у кожній віковій групі. - Окрім літератури шкільної програми діти дуже полюбляють читати фантастику, – розповіла провідний бібліотекар відділу міського абонементу Ольга Коваленко (на фото). -Одне з перших місць у рейтингу читацьких переваг посіли твори визнаних майстрів цього жанру – Сергія й Марини Дяченків. Їхні романи й повісті «Шрам», «Меч у камені», «Ритуал», «Місячний меч», «Гола вежа», «Бастард» та інші не затримуються на полках, переходять від одного читача до іншого. Ще один улюблений письменник сучасної молоді – Генрі Лайон Олді. Відзначу, що це псевдонім двох українських письменників – Дмитра Громова та Олега Ладиженського. «Месія очищає диск», «Герой повинен бути один», «Шлях меча», трилогія «Чорний баламут» – справжні «шлягери» серед молоді.
Нещодавно у рамках Тижня дитячої та юнацької книги відбувся День української фантастики. Цей захід допоміг представити творчість багатьох відомих українських письменників, а також тих, кому ще потрібно завоювати широку популярність і, звичайно ж, любов читачів. Які книжки полюбляють сучасні діти?
- «Уронили мишку на пол», «Мы с Тамарой ходим парой», «Наша Таня громко плачет»... Без цих віршів Агнії Барто, а також творів Корнія Чуковського, Самуїла Маршака неможливо уявити дитинство наших батьків, – каже завідуюча відділом обслуговування Херсонської центральної бібліотеки імені Лесі Українки Ганна Маначинська.
Але які книжки зараз читають діти дошкільного та молодшого віку?
- Поза конкуренцією залишається те найкраще, що накопичила дитяча література «усіх часів та народів». Сучасні батьки теж читають своїй дитині Чуковського, Маршака, Барто, щоб маля пізнало «Что такое хорошо и что такое плохо». Ці книжки ідеалізують дружбу, чесність, доброзичливість – все те, що батьки намагаються привити дитині, – вважає Лариса Лібіга, головний методист Херсонської головної дитячої бібліотеки імені Лесі Українки. – Подорослішавши, діти починають цікавитися «Гаррі Поттером» та іншою зарубіжною літературою, перекладеною російською або українською мовою. А хочеться все ж таки, щоб школярик знав українських письменників і в магазині тягнулася не за новою частиною «Поттера», а, наприклад, за казками Анатолія Костецького. Одним словом, діти мають знати своїх письменників та поетів.
До речі, під час опитування відвідувачів бібліотеки старшого віку виявилося, що з творчістю дитячих російських письменників та поетів підлітки знайомі, а доробок україн-ських авторів їм не відомий. Тому 1 червня в бібліотеці імені Лесі Українки пройде виставка «Книжки нашого дитинства», де будуть представлені твори не тільки дитячих письменників та поетів радянських часів, а й сучасні українські автори.
Щоб змусити нас прочитати щось у школі, вчителям доводиться докласти чималих зусиль. А от у дитячому садочку так цікаво слухати про казкові пригоди героїв! Може, там читають щось особливе?
Із 75 дитячих дошкільних закладів нашого міста у 57 спілкуються українською мовою, у 13 – російською, решта мають групи змішаного типу. Та незалежно від мови навчання у всіх садках діти займаються за однаковими програмами. Тож протягом навчання малюки поступово вивчають усну народну творчість: колисанки, потішки, пісні, казки. Знайомляться з творами класиків нашої літератури: Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Михайла Коцюбинського, а також сучасних письменників. Цікаво, що у програмі такими називають Павло Тичину, Платона Воронька, Андрія Малишка, Грицька Бойка. Але ж уже чимало років пройшло з того моменту, коли вони були сучасними.
Та як виявилося, це справжня проблема – знайти книжку сьогочасного дитячого україномовного письменника! Працівники книжкових крамниць лише знизують плечима, говорять, що до них такий товар не надходить. Але ж на полицях майорять кольорові книжки для дітлахів, проте всі вони російськомовні, незалежно від того, чи це російський автор, чи із далекого зарубіжжя.
У чому справа – незрозуміло. Адже у нас є видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-а», «Ранок», «Септима», «Промінь», що випускають чудові дитячі книжки. Та й за бажанням все ж можна відшукати книжки Володимира Мартинова, Анатолія Птіцина, Таші Осетиної, Тамари Крюкової, Наталії Кін. Хоча особливим попитом вони, мабуть, не користуються, бо працівники книгарень часто не можуть згадати ім’я та прізвище автора й відповідають: все, що є, – перед вами. Зараз твори Ганса Андерсена, Шарля Перро, братів Грімм, Джанні Родарі, Ред’ярда Кіплінга є і в українському перекладі. Бо діти готові безкінечно слухати про чарівні пригоди персонажів цих авторів. Можна також знайти улюблені нами з дитинства вірші Агнії Барто, Самуїла Маршака, Корнія Чуковського українською. Проте вихователі садків нарікають на те, що у деяких перекладах часто зустрічаються русизми, які плутають малят. Тому іноді вони читають дітям ці вірші мовою оригіналу.
Виходить, що у дошкільних закладах читають ті ж твори, що і у часи нашого дитинства. З єдиною різницею, що надають перевагу українському слову, що не може не радувати.
Оксана ДОРОШЕНКО, Наталя ШТУГЛИНЕЦЬ
Гривна-СВ № 14, 2007-03-30 (стр. 4)
