Скарби скіфських курганів
01.01.2000
З давніх часів про незліченні багатства скіфських курганів складалися легенди. У народі поширювалися чутки про казкові скарби, цілі бочки золота, приховані в "степових пірамідах". Шукачі скарбів протягом століть рилися в стародавніх могильниках і варварськими методами знищували багато цінностей культури, що не містять дорогоцінних металів. Закинувши звичну собі справу землероба, скотаря, рибалки, ремісника, вони присвячували пошукам іноді ціле життя.
Наприкінці XIX століття засновнику та директору Херсонського музею Віктору Гошкевичу принесли античну бронзову статуетку божества Кібели. Колись на її честь влаштовувалися урочисті таємні релігійні обряди з самокатуванням, обмиванням кров'ю жертв, самооскоплення. Знайшли статуетку, як потім вдалося встановити, у кургані, за три кілометри від Херсона. Це місце зазнало грабіжницьких розкопок. Двоє місцевих шукачів скарбів ночами, потай, витягували з могили золоті речі, що мали велику художню цінність. Але коли до нього прийшла поліція, було вже пізно: той "передбачливо" все переплавив у маленькі золоті зливки.
Віктор Гошкевич одразу ж зайнявся розкопками цього кургану. В результаті досліджень тут було знайдено бронзові наконечники стріл, залізний ніж, бронзовий перстень, золоте кільце та деякі інші предмети. Але найголовнішою знахідкою, яка принесла славу Херсонському кургану, вважаються уламки бронзового диска дзеркала. Ручкою йому служила згадана вище статуетка. Завдяки цьому найбільшому витвору іонійської художньої школи Херсонський курган отримав широку популярність серед археологів, істориків, мистецтвознавців.
(Далі буде).
Євген Ніколаюк
