Кизикермен
КИЗИКЕРМЕН, Казикермен (тур. «Судейська фортеця» від «кази» - суддя) - турецька кам'яна фортеця біля Таванської переправи. Побудована в кінці 1660-х рр. Була розташована в районі сучасної пристані м. Берислава і складалася з малого, середнього і великого містечок. Мале містечко (цитадель) знаходилось на кам'яній скелі поруч балки Кизикерменки. У 1678-79 фортецю було значно розширено - зі східного боку замку було добудоване «середнє» містечко з кам'яними стінами. Кизикермен оточував великий форштадт (передмістя) із земляними укріпленнями. Забезпечував охорону татарської переправи разом з іншими сусідніми фортецями - Таванню, Ісламкерменом, Шагін-Керменом. Був серйозною перешкодою для морських походів козацтва і плацдармом для нападів на Україну. Запорозьке та інше українське козацтво вело з Кизикермен постійну боротьбу. У 1670 І. Сірко взяв в облогу - тоді «Нову фортецю». Через рік Кизикермен був частково зруйнований козаками І. Сірка. У 1698 під час Кримського походу російсько-українське військо взяло Кизикермен в облогу. 31.7.1695 фортеця була захоплена і зруйнована під час успішного Дніпровського походу під керівництвом боярина Б. Шереметєва і гетьмана І. Мазепи. За умовами Константинопольського договору з Туреччиною Кизикермен повинен було тимчасово залишатися незаселеним. Залишки фортеці зберігалися до середини 19 ст. Фактично місто Кизикермен продовжувало існувати у 18 ст., а у 1784 було перейменоване на Берислав (тепер районний центр Херсонської обл.). У минулому до Берислава сходилися сухопутні, в тому числі і чумацькі шляхи, а на найбільшій переправі через Дніпро в 19 ст. на поромах щороку перевозилося до 100 тис. возів вантажу.
Література:
Топографическое описание доставшихся по мирному трактату от Оттоманской порты во владение Российской империи землям. 1774 г. // Записки Одесского общества истории и древностей. - Одесса, 1868. -Т. 7. - С. 179;
Величко С. Літопис. - Т. 2. - К., 1991. - С. 473-483, 551-558.
Ю. П. Князьков
