on-line с 20.02.06

Арт-блог

22.12.2021, 11:41

Але згадати потім ріки ці і монохром засніженої крони, цю лінію рядка і оборони, цю риму, як троянду у руці.

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новости региона

23.02.2022, 16:07

Гончарівка запрошує на майстер-клас із пластилінової анімації

23.02.2022, 15:54

У Xepcoнi пpoxoдить oблacний чeмпioнaт з кaйт-флaїнґу

23.02.2022, 15:47

Дванадцять років з дня створення парку "Олешківські піски" на Херсонщині

Коли фотографує друг

Сьогодні ми знайомимося з творчістю Василя Петровича Рилєєва, заслуженого діяча мистецтв України, художника Міжна­родної федерації фотомистецтва (AFIAP). Багато років працює він на Херсонщині і по- справжньому полюбив цю землю. Працюючи у виконавчих органах влади, інколи мав «серйозні розмови» з начальством щодо свого захоплення, адже творчий запал Василя Петровича не завжди співпадав з «лі­нією керівництва». Та все-таки поклик душі переміг, до того ж специфіка роботи дала можливість і спілкування, і подорожей, і глиб­шого знання людей та Херсонського краю.

Більше 50 років поруч дружина Ольга Гри­горівна, яка не тільки не заперечувала проти захоплення фотографією, а навпаки - була і є музою та помічницею. На виставках Василя Рилєєва завжди спостерігаєш несподіване бачення буденно­го, він завжди знайде можливість помітити щось прекрасне: чи то якийсь бездоганний ракурс у кафе, чи зацікавлений погляд соба­ки на перехожих вулиці Суворова - нічого не минає своєю увагою автор.

Підкорює те, що в кожній його роботі ми відчуваємо якусь чарівну взаємодію автора з зображенням, вони ніби встигли подружи­тися. Байдуже, що зображено на світлині: пейзаж, фрагмент, актор, письменник, всес- вітньовідомий режисер, чи херсонський хло­пець, розглядаючи якого з посмішкою дума­єш: «От, босота!!!»

Так, саме відчуття дружби автора та сю­жету фото дивує нас. Якщо не дружби, то лю­бові до прекрасного, незвичайного. Можливо тому, коли несподівано не стало мого батька, найкращим портретом, який я вибрав на під­свідомому рівні, була робота Василя Рилєє­ва. Там було все: і тепло погляду, і сум, і трохи лукавинки в погляді - вся його багатогранна натура. Неодноразово, ще років 20 тому, чув я за­хоплені відгуки своїх знайомих та друзів, які, казали: «Це ж Рилєєв - херсонський фотоху- дожник», забуваючи про серйозні посади, які займав Василь Петрович.

Більше п’яти років очолював херсонський осередок національної спілки фотохудожни- ків України - це свідчення довіри та поваги колег. Багато зроблено, чимало досягнуто, але до зупинки ще далеко! Будемо чекати на нові відкриття та зна­хідки Василя Петровича Рилєєва, тому що завжди приємно дивитися роботи Майстра, особливо, коли знаєш - фотографував наш друг!

Віктор Братан
"Херсонський вісник".- 10.2017.- стр.1

 

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.