on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.02.2020, 09:16

Февраль 2020

Мело, мело по всей земле Во все пределы. Свеча горела на столе, Свеча горела. Как летом роем мошкара Летит на пламя, Слетались хлопья со двора К оконной раме. Метель лепила на стекле Кружки и стрелы. Свеча горела на столе, Свеча горела. На озаренный потолок Ложились тени, Скрещенья рук, скрещенья ног, Судьбы скрещенья. И падали два башмачка Со стуком на пол. И воск слезами с ночника На платье капал. И все терялось в снежной мгле Седой и белой. Свеча горела на столе, Свеча горела. На свечку дуло из угла, И жар соблазна Вздымал, как ангел, два крыла Крестообразно. Мело весь месяц в феврале, И то и дело Свеча горела на столе, Свеча горела. Борис Пастернак

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

     12
3456789
10111213141516
17181920212223
242526272829 

Новости региона

20.02.2020, 09:26

"Срібна голка і нить золота..."

17.02.2020, 16:00

Готуйте картини та резюме!

31.01.2020, 11:15

У полоні «Жіночого образу»

Коронований кавун


Гігантська смугаста ягода вагою в 42 кілограми і сто грамів стала переможцем фестивалю «Солодке диво», що відбувся в Голій Пристані 

 

Виростили рекордсмена батько і син Володимир та Олег Берегові, мешканці села Миколаївка Скадовського району. Їхній кавун майже у два рази побив торішній рекорд (у 2008–му перемогу здобула смугаста ягода, що важила всього 28 кілограмів).

Серед гарбузів рекордсменом фестивалю «Солодке диво» став плід вагою в 41 кілограм. Ну а найбільша динька, справжня жовтобока красуня, заважила трохи більше восьми кілограмів. Переможців не їли — вони слугували окрасою свята. «Лягти під ніж» їм доведеться у вересні — саме тоді Гола Пристань святкуватиме 300–річчя з дня заснування.

З 97 тисяч гектарів, які займають баштанні в Україні, майже третина (приблизно 30 тисяч) припадає на Херсонську область, із них приблизно вісім тисяч гектарів — у Голопристанському районі. Загалом на Херсонщині щороку збирають у середньому 687 тис. тонн кавунів.

Херсонські кавуни славляться по всій Україні. Але все ж таки найбільш досвідчені місцеві гурмани віддають перевагу саме тим, які привозять зі степового району Голої Пристані. Чи то тамтешніми власникам баштанових хтось наворожив, чи то у самій землі є щось унікальне, але кавуни там зростають на заздрість селянам усього регіону — без усіляких гербіцидів і інших хімічних стимуляторів.

Щороку на фестиваль «Солодке диво» збираються гості мало не зі всього світу — їдуть до нас із Росії, Німеччини, Польщі і навіть Китаю. Генеральний консул КНР в Одесі Сунь Лин Цзян зізнався, що завітав до Голої Пристані спеціально — спробувати, що таке справжні херсонські кавуни. Благо, купити їх на фестивалі можна було за смішними цінами 20 копійок за кілограм. Презентували різноманітні види баштанних і науковці Інституту південного овочівництва та баштанництва Академії аграрних наук України (цей інститут працює в голій Пристані вже чверть століття). Академіки безперервно нарізали кавуни, а гарні дівчата в українських костюмах пригощали всіх присутніх шматочками «солодкого дива».

А цього року херсонськими кавунами зацікавилися китайці: в обмін на технологію вирощування таких великих і соковитих ягід херсонцям вдалося «виторгувати» унікальну методику приготування з них горілки. Горілочка ця буде елітна. Організатори фестивалю пообіцяли кореспондентові «УМ» наступного року показати й те, як її готують, та й ще дати на пробу чарку–другу.

А ще у Голій Пристані ставлять експерименти з вирощування сорту кавуна взагалі без кісточок. У Японії та США такі вже є в продажу. Але по–перше, вони не відповідають кліматичним умовам нашої країни, а по–друге, створені не без маніпуляцій із генами та іншого роду новітніми біотехнологіями. Херсонські ж учені та фермери хочуть зробити те саме, але без «хімії», використовуючи лише старі добрі методи природного відбору та гібридизації.


Чи бувають «наколоті» кавуни?
На фестивалі я поцікавилася в херсонських фермерів, чи існують так звані «наколоті» кавуни — коли, за переказами, недозрілу ягоду нашпиговують марганцовкою чи ще якимись речовинами, і вона видається стиглою та ще й довше зберігається. У відповідь на це мої співрозмовники лише довго сміються. І радять спробувати проштрикнути кавунову шкіру звичайною голкою. Кавун невдовзі зіпсується. «У нас до Нового року на шафі зберігалися два кавуни, — ілюструє відповідь на запитання один із баштанників. — Один кавун ми з дітьми вирішили перетворити на Діда Мороза: всадовили його під ялинку, тонкою скрепкою пришпилили бороду, вуса. Він досить скоро потік, зіпсувався! Виявляється, навіть від тонкого проколу кавун миттю протухає».

Ну і врізав!
Херсонський художник Олександр Тепляков робить одяг зі скибок
Першим у світі «кавуновим» кутюр’є став херсонський художник Олександр Тепляков. Саме він першим почав одягати херсонських дівчат у смугасту й ажурну «броню». Поки вони терпляче чекають, Олександр лобзиком вирізає зі смугастої шкірки вельми оригінальні топи, маєчки, трусики, шорти. А ще — сережки, браслети і кольє зі шкірки кавуна.

На створення і підгонку першого кавунового костюма, складеного з півсотні фігурних деталей, пішло 40 кг кавунів і 10 годин часу. Моделлю виступила Наталія Трофименко з агентства «Зорі Ярославни». А солодку м’якоть із задоволенням з’їли добровільні помічники і перші глядачі.

Ірина КИРПА
Україна молода.-№157.- 28.08.09.- стр. 18

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.