on-line с 20.02.06

Арт-блог

01.11.2019, 10:26

Ноябрь-2019

Шалунья-осень раздевает  Деревья в заспанном дворе.  Все от депрессии страдают,  Я — не.  

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 

Новости региона

12.11.2019, 09:47

Творчий вечір Сергія Жадана!

08.10.2019, 10:24

Закінчився XIV Міжнародний фестиваль аматорського кіно «Кінокімерія-2019»

03.10.2019, 10:10

У «Gameplay: Фантастичні хроніки» грала херсонська молодь

> Новости региона > “Краща книга Херсонщини”
Все новости

16.01.2019 10:38

“Краща книга Херсонщини”

З вересня по жовтень місцеві літератори (упоряд­ники книг), видавництва краю, науковці, заклади освіти та бібліотеки, громадські об’єднання над­силали свої творчі доробки на перший обласний конкурс «Краща книга Херсонщини».

Конкурс, як сказано у його поло­женні, «проводиться з метою сприян­ня розвитку місцевого книговидання, удосконалення традицій вітчизняної книговидавничої справи, підвищення ролі книги в суспільстві, популяризації сучасних технологій її художнього оформлення та поліграфічного виконання, виховання культури читання та любові до книги».

І ось 29 листопада під головуван­ням депутата обласної ради Олек­сандра Книги та його заступника, на­чальника управління інформаційної політики ОДА Ольги Савенко, відбуло­ся підсумкове засідання конкурсної комісії.

Для участі у конкурсі було подано 31 заявку місцевих авторів, книги яких були представлені у шести номінаці­ях: «Краще історико-краєзнавче ви­дання», «Краще учбове видання та підручники», «Краща поетична збірка», «Краще прозаїчне видання», «Краще видання національно-патріотичного спрямування» та «Краща книга, гото­ва до видання».

Переможцями названі книги крає­знавця Сергія Скрипки «Кам’янська Січ», поетичні збірки лауреата Націо­нальної премії України імені Тараса Шевченка Анатолія Кичинського «Жива і скошена тече в мені трава» та Людмили Степаненко «На часі...», історико-пригодницький роман Вікто­ра Михайлова «Останній бій Урус-шайтана» (творчий псевдонім Віктор Вальд), а також рукописи, готові до ви­дання: «Моя улюблена мова: україн­ська граматика у віршах» Валентини Ветрук та «Літописці часу» Любові Брусик (комісія вирішила відзначити двох переможців, що набрали однако­ву кількість балів).

Церемонія нагородження пере­можців грошовими преміями та спільними дипломами облради та ОДА відбудеться у рамках щорічного Південного фестивалю книги і читан­ня «Книжковий Миколай».

Враженнями від конкурсу ділиться член журі, поет, публіцист, перекла­дач, заслужений журналіст України Василь Піддубняк:

– Нинішній конкурс для Херсонщи­ни – подія у культурному просторі степової області, може, й знакова. Нарешті влада не поскупилася виділи­ти солідні кошти на те, аби підтрима­ти книговидання, яке завжди потребу­вало такої підпори. Мені вперше до­велося перегорнути гори книжок, по­даних на конкурс. Книжки ці (навіть названі переможцями) далеко не­рівнозначні за змістовим наповнен­ням, літературним рівнем, поліграфіч­ним оформленням. Тут є що ограню­вати, благо з’явився стимул. І є на кого рівнятися! Якщо творчість Анатолія Кичинського давно знана і шанована в Україні й за кордоном, то, скажімо, історико-пригодницький роман Вікто­ра Михайлова «Останній бій Урус- шайтана» навіть у всеукраїнському масштабі став повною несподіванкою. Твір, названий переможцем Міжна­родного літературного конкурсу «Коронація слова-2017», приніс його талановитому авторові три дипломи конкурсу, медаль «Золотий пістоль», особливу відзнаку від мусульманської спільноти України.

Найкраще враження справили на мене твори історико-краєзнавчої те­матики – нариси і розвідки Алли Яблонської «Ой, Дніпро, Дніпро», Сергія Скрипки «Кам’янська Січ», Ольги Лянсберг «Надруковано в Херсоні», Олега Лиховида «Топоніми Скадовського району». Це знані автори, котрі професійно, на належному літератур­ному рівні відкривають нові сторінки історії степового краю. З творами інших двох авторів, Лесі Височанської і Артема Горобця, знайомий менше. Тому моя пропозиція така: видати спільний «Топонімічний словник Херсонщини», залучивши до нього рукописи Олега Лиховида, Артема Горобця та інших авторів, зокрема фахівців із ХДУ, які могли б виступити і експертами такого словника.

З-поміж поетичних книжок і руко­писів мені особисто імпонують збірки поезій Олександра Гунька «Сталкери по крові», Тетяни Гладиш «Я спробую намалювати диво...», Олени Олійник «Дорога додому».

З-поміж видань національно-пат­ріотичного спрямування варто було б (як на мене) відзначити видання «Ба­бусина скринька»(упорядники Л. Безердян, Н. Цибель, Г. Якобчук). Книга (якщо вона колись таки вийде), безпе­речно, сприятиме зверненню підрос­таючого покоління до духовних цінностей нашого народу. З цього ж розря­ду рукопис Сергія Скрипки «Реєстр Війська Запорізького Низового 1756 року».

Усіх без винятку членів комісії вра­зила книга (а це по суті рукопис) «Моя улюблена мова: українська граматика у віршах» Валентини Ветрук. Я радив би державним мужам і депутатам не поскупитися і видати цей унікальний підручник масовим накладом, зробив­ши тим самим значний вклад у держа­вотворення у зросійщеному й досі ре­гіоні.

Загалом нашим літераторам (члени НСПУ тут не виняток), херсонським книговидавцям є над чим працювати. І працювати, на­решті, професійно, аби не вийшло так, що навіть у заголовку (!) однієї з книг її наполегливий автор допустив аж дві помилки! Тут доречно було б ввести у конкурс ще одну номінацію – «Гірша книга року».

Щодо номінацій, то, напевне, вар­то доповнити положення конкурсу но­мінацією «Кращі переклади». Для ро­сійськомовного, а точніше – багато­національного регіону видання книг за державний кошт державною мовою творів чи то кримських татар, чи то болгар, чи росіян вкрай важливе. І тут – ніякої політики, як закидають деякі «русскоговорящие» автори. А якщо на те, то це політика. Політика державо­творення!

Клим Синиця.
“Новий День” № 50 (5355). – 12.12.2018. – С. 17.





Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.