> Арт-блог > Але згадати потім ріки ці і монохром засніженої крони, цю лінію рядка і оборони, цю риму, як троянду у руці.
22.12.2021 11:41Але згадати потім ріки ці
і монохром засніженої крони,
цю лінію рядка і оборони,
цю риму, як троянду у руці.
Твої поети, на яких зростав
і вчився, на яких цей знак відваги,
тривання це - від днів до рівноваги,
пекучий опік втрачених вистав.
Але це грудень, це глибокий слід
на схилі, це його солодка подать.
Поети, що змовкають і відходять,
качиний запізнілий переліт.
Хтось перший, хтось досвідченіший, хтось,
хто зважує твої маршрути й дати.
Щоби згадати все, щоби згадати
ім'я, з якого все і почалось.
Не маючи утоми і ваги,
не знаючи ні звідки ти, ні де ти.
Але як голос - ріки і поети,
як значення - дерева і сніги.
Сергій Жадан