Щаслива акторська доля
Як тільки він з’являється на сцені – зал миттєво вибухає шаленими оплесками. Сорок три роки народний артист України Анатолій Степанович Толок зачаровує херсонського глядача. Його сценічні образи такі різні: історичні персонажі, герої і негідники, аристократи і селяни, фаворити, військові, цигани, музиканти і художники. У його творчому доробку Павло I і Суворов, Сталін і Геббельс, Дон Жуан і Сірано де Бержерак. Всього більше 200 ролей.
Так склалася доля, що обдарований хлопець разом зі своїм братом Сашком вступив до Дніпропетровського державного театрального училища. Складав іспити на хореографічне відділення і представив комісії одразу тринадцять танців. Приймальна комісія запропонувала йому навчання на режисерському факультеті, бо танцював він і так блискуче. Природа обдарувала актора чарівним голосом, прекрасною зовнішністю, наполегливим характером і вмінням пестити і створювати свої образи.
По закінченню Дніпровського училища Анатолій Степанович всього два роки працює у Дніпропетровському театрі української драми ім. Т.Г.Шевченка. У вересні 1966 року він отримує запрошення від директора Херсонського театру Михайла Бучинського і погоджується на переїзд до Херсону.
Молодий актор одразу причарував глядача і колег по сцені. Природна обдарованість, широкий творчий діапазон, унікальний «оксамитовий» тембр його голосу, красива статура і шалений темперамент – все це дало можливість молодому актору за короткий час стати одним з провідних, а згодом з улюблених акторів.
Багатогранність таланту Анатолія Толока дозволяє йому мати широку палітру акторських робіт від музичних до суто драматичних, від трагедійних до гостро комедійних. Достатньо згадати такі як Іван у драмі «Дай серцю волю», Дартаньян у мюзиклі «Любов Дартаньяна», Герствуд у мюзиклі «Сестра Керрі», Сірано у мюзиклі «Сірано де Бержерак», Сталін у драмі «Діти Арбату», Дулітл у мюзиклі «Моя прекрасна леді», Цокуль у драмі «Наймичка», Палі Рач в опереті «Циган – прем’єр», Кебот у драмі «Любов під в’язами», Хома Кичатий у драмі «Назар Стодоля», Савватій Гуска у комедії «Гусчин ковчег», Дядя Мітя у комедії «Любов і голуби», Горас «Хело, Доллі», Тарас «Тарас Бульба», Ляпкін-Тяпкін «Ревізор», Саня Арсеньєв – «Кадриль», в опереті «Фіалка Монмартра» роль Спагетті, Гамбьє «Малюк», «Квартет на двох» - композитор Євген Олександрович, Хазяїн «Дуже проста історія», Осавул Горобць «Страшна помста».
У 1981 році Анатолію Толоку було присвоєне почесне звання – заслужений артист УРСР, а в 1995 році творчий доробок актора був відзначений почесним званням – народний артист України. Сценічний шлях актора зовні завжди усіяний квітами, оплесками, нагородами, але за цим завжди стояла творча наполеглива праця, бажання дарувати своїм прихильникам хвилини щастя. Сьогодні актору виповнюється 70 років. Та хіба це вік для такого актора? Він красень, він співає так, що зал затамовує подих, а його прихильниці мріють здобути автографа, або сфотографуватися з ним напам'ять.
Анатолій Степанович залюбки спілкується з глядачами, багато уваги уділяє молоді і ніколи не стоїть осторонь проблем нашого міста, театру. Про свої нагороди ніколи не розповідає. Соромиться! А їх немало. Медаль «Ветеран праці», Орден «Дружби народів», почесна відзнака «Міністерства культури і мистецтв України» (2004 року), а головне - щаслива акторська доля!
Великий і плідний творчий шлях Анатолія Толока – це значний вклад до надбань не тільки Херсонського театру, а всієї театральної України. Роботи актора знаходили і знаходять високу оцінку глядачів, критиків, знавців театру. Сьогодні народний артист України Анатолій Толок є гордістю театрального мистецтва України.
Калюжна Л.П.
зав. літературною частиною ХОАМД театр ім. М.Куліша
заслужена артистка україни
