on-line с 20.02.06

Арт-блог

24.09.2020, 11:08

Сентябрь-2020

Сентябрь Слава тебе, поднебесный Радостный краткий покой! Солнечный блеск твой чудесный С нашей играет рекой, С рощей играет багряной, С россыпью ягод в сенях, Словно бы праздник нагрянул На златогривых конях! Радуюсь громкому лаю, Листьям, корове, грачу, И ничего не желаю, И ничего не хочу! И никому не известно То, что, с зимой говоря, В бездне таится небесной Ветер и грусть октября… Николай Рубцов

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930    

Новости региона

24.09.2020, 10:13

Херсонський модернізм: пам`ятки всеукраїнського значення

22.09.2020, 15:12

Гончарівка взяла участь у фінальній виставці проекту «Херсонський модернізм: назад в майбутнє»

21.09.2020, 13:38

Як Гекаті наснився ГогольDream, або Олена Афанасьєва про візуальну програму Dream ГогольFest

 

Мандри тривалістю 70 років

Херсонське училище культури днями відзначило 70-річчя з дня заснування. Цю знаменну подію викладачі та студенти святкували на сцені. Ювіляри демонстрували глядачам звітний концерт під назвою «Мистецькі мандри: Молодість. Творчість. Натхнення». Саме цих рис у номерах студентів та викладачів вистачало - публіка аплодувала їм безперестанно.
Бажаючих привітати училище культури запросили до Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша. Серед інших з букетами квітів особливо вирізнялися ветерани педагогічної праці та випускники училища минулих років. Обіймів та поцілунків, усмішок, фотографій на згадку, привітань у фойє театру вистачало. Звідусіль лунали фрази на кшталт: «Як довго ми не бачилися!», «Ми так сумуємо за нашим училищем!», «А пам'ятаєте наш випускний?».

- Це мої випускники спеціальності «Народне пісенне мистецтво (академічний спів)», - розповідає, показуючи на чотирьох гарних дівчат, викладач Олена Травіна. - Я була їхнім куратором і викладала курс фортепіано. Всі вони для мене, як рідні, і, мабуть, назавжди залишаться «моїми» дітьми.
Подивитися на сучасних студентів та згадати свої молоді роки прийшли і ветерани училища. Для багатьох з них цей навчальний заклад - другий дім.
- Я вступила до училища у1951 році,- згадує Любов Алексеева. - Мені тоді було 13 років. Після Херсонського училища культури поїхала до Харкова -  здобувати вищу освіту, і згодом повернулася до рідного Херсона - викладати. Я відпрацювала тут 43 роки, все моє життя нерозривно пов'язане з училищем. Пам'ятаю, ми з іншими педагогами завжди влаштовували різні заходи для студентів і самі з задоволенням брали в них участь: капусники, фестивалі КВК, різні конкурси. Дивувало те, що молодим енергійним студентам викладачі майже ніколи не програвали. Хіба що спеціально «дозволяли» здобути перемогу в тому чи іншому змаганні.

За словами нинішнього керівника навчального закладу Михайла Варгуна, фонтан ідей та мистецьких заходів, влаштованих студентами та викладачами училища, ніколи не перестане бити. Адже творчим особистостям це потрібно, як повітря.
- У ці дні ми підбиваємо підсумки своєї роботи за 70 років, - зазначає Микола Григорович. - І це не просто суха цифра. За нею безліч імен, сотні ідей, тисячі номерів. За цей час багато що змінилося, однак головною нашою цінністю залишається талановита молодь. Усі наші студенти креативні, творчі, успішні, вони люблять Батьківщину й хочуть своєю творчістю довести це.

Концерт, підготовлений талантами училища, подарував глядачам безліч позитивних емоцій. Режисери дійства зосередилися на життєвому шляху, який довелося пройти училищу в різні десятиліття. Військові 1940-і ознаменовані відкриттям навчального закладу: перше приміщення, до якого ходили студенти, та придбання музичних інструментів, концерти для городян та видовищні заходи для жителів області, свято Перемоги у Великій Вітчизняній війні та відбудова у важкі 1950-і. У номерах того часу студенти прославляли Херсон як столицю моряків і текстильників. У 1960-х студенти училища слідкували за польотом людини в космос і переїжджали до нової будівлі на вулиці Декабристів, у 70-х разом з сотнями інших херсонців відкривали пам'ятник Великому Кобзарю. У часи незалежної України увага студентів зосередилася на любові до рідного краю, красі та неповторності нашої землі, звичайних радощах людського буття.

Змінювалися керівники училища, покоління студентів, випускники самі ставали викладачами. Однак принципи роботи тут залишалися незмінними: вирощувати молоді таланти, наче перлини, дозволяти їм зрости в колі духовності й випускати в світ, щоб юні генії показували, на що здатні.
Після кожного концертного номера зала просто вибухала оплесками. Аплодисменти не вщухали й після завершення дійства. Ювілярам вдалося достукатися до кожної глядацької душі й довести всім присутнім, що 70 років - це тільки початок великого шляху під назвою «Мистецькі мандри».

Олена Кучерява
«Новий день».- № 22 (5121). - 29.05.2014. - стр. 20

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.