on-line с 20.02.06

Арт-блог

03.11.2020, 10:46

Ноябрь-2020

Мне мил ноябрь - предшественник зимы, Хоть самодур и нравом переменчив, С дождём и снегом, властью ранней тьмы, При свете фонарей почти застенчив... Люблю туманы, хруст подстывших луж, Незрячесть к лицам, дом с горячим чаем Ноябрь суров и сентиментам чужд, Скуп на цвета... Но так порой отчаян! Вдруг впустит солнце. И оно, спеша, День рассветит, раскрасит, отогреет... Весна - и только. Вот тогда Душа Вся встрепенётся и ...зазеленеет Алла Мироненко

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новости региона

21.01.2021, 13:46

Стартував Всеукраїнський конкурс дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей"-2021

14.01.2021, 12:16

"Три празники приходять у гості" – новий проєкт від Херсонського обласного центру народної творчості

14.01.2021, 11:47

Фестивалі у громадах Херсонщини: дозвілля та користь

 

Мандри тривалістю 70 років

Херсонське училище культури днями відзначило 70-річчя з дня заснування. Цю знаменну подію викладачі та студенти святкували на сцені. Ювіляри демонстрували глядачам звітний концерт під назвою «Мистецькі мандри: Молодість. Творчість. Натхнення». Саме цих рис у номерах студентів та викладачів вистачало - публіка аплодувала їм безперестанно.
Бажаючих привітати училище культури запросили до Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша. Серед інших з букетами квітів особливо вирізнялися ветерани педагогічної праці та випускники училища минулих років. Обіймів та поцілунків, усмішок, фотографій на згадку, привітань у фойє театру вистачало. Звідусіль лунали фрази на кшталт: «Як довго ми не бачилися!», «Ми так сумуємо за нашим училищем!», «А пам'ятаєте наш випускний?».

- Це мої випускники спеціальності «Народне пісенне мистецтво (академічний спів)», - розповідає, показуючи на чотирьох гарних дівчат, викладач Олена Травіна. - Я була їхнім куратором і викладала курс фортепіано. Всі вони для мене, як рідні, і, мабуть, назавжди залишаться «моїми» дітьми.
Подивитися на сучасних студентів та згадати свої молоді роки прийшли і ветерани училища. Для багатьох з них цей навчальний заклад - другий дім.
- Я вступила до училища у1951 році,- згадує Любов Алексеева. - Мені тоді було 13 років. Після Херсонського училища культури поїхала до Харкова -  здобувати вищу освіту, і згодом повернулася до рідного Херсона - викладати. Я відпрацювала тут 43 роки, все моє життя нерозривно пов'язане з училищем. Пам'ятаю, ми з іншими педагогами завжди влаштовували різні заходи для студентів і самі з задоволенням брали в них участь: капусники, фестивалі КВК, різні конкурси. Дивувало те, що молодим енергійним студентам викладачі майже ніколи не програвали. Хіба що спеціально «дозволяли» здобути перемогу в тому чи іншому змаганні.

За словами нинішнього керівника навчального закладу Михайла Варгуна, фонтан ідей та мистецьких заходів, влаштованих студентами та викладачами училища, ніколи не перестане бити. Адже творчим особистостям це потрібно, як повітря.
- У ці дні ми підбиваємо підсумки своєї роботи за 70 років, - зазначає Микола Григорович. - І це не просто суха цифра. За нею безліч імен, сотні ідей, тисячі номерів. За цей час багато що змінилося, однак головною нашою цінністю залишається талановита молодь. Усі наші студенти креативні, творчі, успішні, вони люблять Батьківщину й хочуть своєю творчістю довести це.

Концерт, підготовлений талантами училища, подарував глядачам безліч позитивних емоцій. Режисери дійства зосередилися на життєвому шляху, який довелося пройти училищу в різні десятиліття. Військові 1940-і ознаменовані відкриттям навчального закладу: перше приміщення, до якого ходили студенти, та придбання музичних інструментів, концерти для городян та видовищні заходи для жителів області, свято Перемоги у Великій Вітчизняній війні та відбудова у важкі 1950-і. У номерах того часу студенти прославляли Херсон як столицю моряків і текстильників. У 1960-х студенти училища слідкували за польотом людини в космос і переїжджали до нової будівлі на вулиці Декабристів, у 70-х разом з сотнями інших херсонців відкривали пам'ятник Великому Кобзарю. У часи незалежної України увага студентів зосередилася на любові до рідного краю, красі та неповторності нашої землі, звичайних радощах людського буття.

Змінювалися керівники училища, покоління студентів, випускники самі ставали викладачами. Однак принципи роботи тут залишалися незмінними: вирощувати молоді таланти, наче перлини, дозволяти їм зрости в колі духовності й випускати в світ, щоб юні генії показували, на що здатні.
Після кожного концертного номера зала просто вибухала оплесками. Аплодисменти не вщухали й після завершення дійства. Ювілярам вдалося достукатися до кожної глядацької душі й довести всім присутнім, що 70 років - це тільки початок великого шляху під назвою «Мистецькі мандри».

Олена Кучерява
«Новий день».- № 22 (5121). - 29.05.2014. - стр. 20

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.