on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.07.2017, 09:14

Июль-2017

Літо гріє купіль в річці: —  Хто купатись? Гей, сюди! — Дибуляють по травичці Гусенята до води. А за ними по стежині, Де кульбаби ронять пух, Йде в легенькій одежині Місяць липень, мов пастух. Він здаля гукає літу, Ще й маха брилем своїм: —  Годі, чуєш, воду гріти! Куштувати мед ходім! Квітнуть липи у долині, Бджоли там, аж цвіт бринить. Був на пасіці я нині — Обіцяли пригостить.— Доганяє липня літо, Щоб успіть на медозбір. Пахне сонцем, пахне цвітом, Пахне медом кожен двір. Т. Коломієць  

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      

Новости региона

25.07.2017, 15:35

Відбувся перший міський вокальний фестиваль-конкурс «СПІВОЧА ПТАХА 2017»

25.07.2017, 14:34

На Херсонщині відбудуться «Таврійські зустрічі»

25.07.2017, 14:27

Голопристанський театр пісні «Веснянка» отримав у Болгарії великі перемоги

Мчаться степом коні-птиці!

Признатися, побачити в області вивіску «Конеферма» куди дивовижніше, ніж зустріти африканця з вилами на «реформованій» фермі де-небудь під Голою Пристанню чи в таврійському степу. Така дивовижа трапилася мені в глибинці – за три з лишком десятки кілометрів від Генічеська – у Новогригорівці. Ініціатором створення племінної, єдиної на Херсонщині конеферми, був Віктор Григорович Шулик, голова тамтешнього приватного господарства «Новогригорівське».

- Хоч складно було, я все-таки купив 7 коней, – згадує співрозмовник. – Бо що ж то за село, та без коней? Я два роки працював у Партизанах бригадиром городньої бригади. Верхом їздив, у бідарці. У «лобогрійки» чи в плуги коней, звісно, не впрягаємо. Але там, де можна, вони замінили техніку. У нас є своя пекарня. Так от: хліб у польові бригади колись розвозили трактором. А зараз одна конячка і один Іван – будочку зробили, і в дорогу! Чи бабусі якійсь на млин збіжжя відвезти – теж коні.

Табун пасся у видолинку неподалік ферми. Глянеш – залюбуєшся: легкі, граціозні, виплекані дбайливими руками. Таких не соромно на столичний парад випустити! А якщо навідається сюди який зарубіжний магнат – їй-право, і тисячі євро не пошкодує викласти за такого коня!

- Ферма спеціалізується на вирощуванні української верхової породи, – пояснює ветеринар, «засватаний» Віктором Григоровичем ще й у тренери кінноспортивної секції, Сергій Бобруйко. – Зараз на фермі є 36 голів, з яких 7 робочих коней і 10 – молодняк. - Було б більше, – каже голова господарства. – Та четверо коней по 4 тисячі гривень продали у Севастополь. Приватники, видно, взяли, щоб дітей по місту катати і мати на цьому гроші. Дав коня у Мелітопольський педінститут за те, що студентку нашу вчать безкоштовно. А потім ще кілька. Там теж займаються кінним спортом. Я навіть запропонував влаштовувати змагання між сільськими та інститутськими вершниками. Новогригорівські дітлахи не нарадуються своїми чотириногими улюбленцями. Так уже ходять коло них, так пестять...

- Діти буквально біжать до коней зі школи! – не приховує радості Віктор Шулик, мовби сам летить на крилах разом із ними. – Залюбки тренуються. Поставлять бар’єр метр двадцять висотою і давай брати! А 9 травня показові виступи влаштували: 12 коней з юними вершниками йшли рівненьким строєм, з прапором, коло пошани зробили, доповіли мені, що до змагань готові. Глянув, як рівненько йдуть, аж сльози на очах.

Тренер розповів, що у кінноспортивній секції постійно займаються 14 юних сельчан, а загалом на заняття приходять 22. Шестеро вершників уже стали розрядниками.Є у Новогригорівці, хоча й примітивний, сільський, але власний іподром. І хто зна, може, через якийсь десяток років стане це віддалене навіть від райцентру степове село у Приазов’ї місцем проведення і міжнародних змагань.

Якщо ж звернутися до історії, то конярство на Херсонщині розвивалося ще у XVIII столітті. На всю Російську імперію славилися конезаводи князя Воронова, що були в Нововоронцовці, братів Чарикових, кожен з яких утримував від 200 до 1000 голів. А ось ще один маловідомий факт: у 1844 році у губернському місті Херсоні була заснована земська конюшня. Перед початком Кримської війни (1853-1856 рр.) у центральній конюшні, розташованій неподалік Херсонської фортеці, утримувалося 60 жеребців англійських, датських, азіатських порід. Не менш цікавий ще один факт. За досягнення значних успіхів у розвитку конярства звання Героя Соціалістичної Праці був удостоєний Прокіп Веремко – старший конюх радгоспу «Червоний маяк» Бериславського району . ...Мчаться степом коні-птиці. Без них – і степ не степ.

 

Василь ПІДДУБНЯК // Гривна № 23 (439) 05.06.2003 (стр. 26)
www.grivna.kherson.ua/mchatsja_stepom_kon_ptits.htm
 

 

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.