Ми з ним не по-дружньому, а він для нас - «Товариш»
Трьохмачтовий барк «Товариш» - єдиний вітрильник нашої держави із світовим ім'ям, назавжди залишиться за кордоном. На нього накладено арешт за борги по утриманню судна в англійському порту Мідлсбро, куди він вирушив у свій останній автономний рейс на ремонт три роки тому.
Англійці розуміються на рекламі. Щоб новостворюваний міжнародний центр по ремонту та будівництву вітрильників TDC запрацював належним чином, свою діяльність потрібно було розпочати з голосного ім'я судна відомого у світі. Таким є «Товариш». У 1995 році у відповідності з міжнародними нормами судноплавства, йому належав капітальний ремонт. Англійський парламент, який на відміну від нашого, підтримує приватне підприємництво не тільки на словах, усвідомлюючи «про що» йде мова, надав 400000 фунтів стерлінгів на утримання вітрильника протягом двох років у своєму порту.
За цей час англійці мали завершити будівництво Центру, а українська сторона - віднайти два млн. фунтів стерлінгів для початку робіт. А остаточний кошторис складе, на думку фахівців, близько 5 млн. Це здавалось малоймовірним три роки тому, а сьогодні - і зовсім нереально знайти такі гроші. Щоправда тоді, три роки тому, судно можна було зачепити очкуром та й притягти на одвічне іржавіння у рідному Херсоні. Останній старпом «Товариша» Сергій Тєплухін стверджує, що ще роки 3-4 на ньому можна було проводити практику курсантів Херсонського морського коледжу хоч біля пристані. А потім косметично відремонтувавши, зробити музей. Тепер борги зросли до такої позначки, що забрати своє у англійців не видається можливим. До того ж, теперішній стан судна не дозволяє навіть взяти його на буксир.
Про те, чим... точніше ким був «Товариш» для Херсона (його зображення у гербі міста), або ж для морського коледжу, говорити не варто: не схильні до «сентиментів» моряки говорять про нього із сльозами на очах. Чим був він для держави? Напередодні візиту до Англії на початку 1996 року на документах по «Товаришу» з'явилась резолюція Президента Кучми: «судно повернути, винних притягти до відповідальності». Щоправда жодної копійки під резолюцію покладено не було. Тому ні перше, ні друге розпорядження не виконано. Що хочуть англійці - зрозуміло: такий вітрильник прикрасить будь-який найсучасніший флот. І, судячи з усього, вони близькі до мети.
- На державу у нас немає надії, - говорить начальник Херсонського морського коледжу Володимир Ходаківський. - То можливо знайдуться «нові українські» патріоти. Ми ладні навіть їх імена увіковічити на вітрилах. Отож пропозиція до ділових людей: «розмістимо рекламу на вітрила неодноразового переможця міжнародних регат «Катті Сарк» трьохмачтового барка «Товариш». Загальна вартість рекламного місця на фок-, грот- та бізань-вітрилах: 5 млн. фунтів стерлінгів.
Сергій Міхєєв
«Гривна».- №13.- 1998
