on-line с 20.02.06

Арт-блог

01.08.2019, 10:03

Август-2019

Пахне мелісою й медом   Вранішній чай.   Серпень неждано до тебе, -   Що ж, зустрічай.     Меду прозорі краплини...   В вервиці дні   Мов кукурузні зернини,   Злото-ясні.     Пурпур томату достиглий,   Яблучок віск,   Тихі заграви вечірні,   В темряві зблиск.     Ночі такі баклажанові,   Пісня цикад...   Астри із неба рахманного   Падають в сад.         Літо спекотне дозріло,       Осінь гряде,       Сміло вже бронзове тіло       Холоду жде. Валентина П.

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 

Новости региона

15.08.2019, 14:05

В Україні запустився безкоштовний онлайн-курс для митців

14.08.2019, 10:32

У Херсоні відбудеться Флешмоб жіночності-2019

14.08.2019, 10:21

Херсонців запрошують відсвяткувати День Незалежності

> Новости региона > Михайло Толстих у полоні сюрреалізму
Все новости

22.05.2019 13:44

Михайло Толстих у полоні сюрреалізму


Фото Онеги Халікової

Це може здатися дивним, але персональна виставка художника Михайла Толстих в стінах нашого художнього музею відкрилася вперше. Презентацією цієї експозиції під назвою «Семантичний сюрреалізм Михайла Толстих» 15 травня започатковані святкові заходи до Міжнародного дня музеїв.

Одни його обожнюють - іншим дивтися на його картини важко і вкрай неприємно. Одни вважають його майже пророком - інші зовсім не розуміють. Для когось виставка довгоочікувана - хтось просто не зверне на неї уваги. Але як би різні люди не ставилися до творчості Михайла Толстих, відкриття його виставки в Херсонському художньому музеї ім. О.Шовкуненка - це справжня подія.

17 творів відносно невеликого формату, написані в різні періоди (від початку 1990-х - до останніх років) десь на півроку оселилися на третьому поверсі.

«Ці холсти не тільки виконані ювелірно, мають прекрасну колористичну гаму, яка вражає своєю витонченістю і гармонійністю, - розповідає завідуюча науково-експозиційним відділом Наталя Кольцова, - Вони несуть величезне смислове навантаження, мають глибокий філософський зміст».

Дійсно, перед цими дивовижними картинами можна стояти годинами - роздивлятися, захоплюватися майстерністю, фантазувати, розгадувати сенс образів, дивуватися парадоксам, порівнювати світосприйняття митця з власним уявленням світу, шукати відповіди на потаємні питання - і знаходити нові, замислюватися над долею людства, шляхами розвитку цивілізації, сенсом власного життя...

А що робити тим, хто далекий від філософічності, хто глибоко не замислюється, хто не розуміє мову образів, для кого сюрреалізм занадто складний і зарозумілий? Тоді дивіться на підказки - на стенді на початку експозиції знайдете анотації до кожного твору. До речі, ці анотації допоможуть краще зрозуміти автора і шанувальникам художника.

Під час відкриття виставки вдалося поспілкуватися з автором - і перше питання стосувалося назви...

Пане Михайле, розкажіть, будь ласка, чим «семантичний сюрреалізм» відрізняється від «звичайного».

Термін придумали Юрій Расін і Віктор Гріз - два художника, один з Ялти, інший з Донецька. Ними ж організовано Товариство Семантичного Сюрреалізму. Я люблю дуже і Далі, і Магріта, але вони - це чистий сюрреалізм, а ми - смисловий сюрреалізм: тут важливі семантика, сенс. І я вважаю, що я відповідаю цьому напрямку, тому що малюю не для того, щоб когось здивувати, вразити раптовим поєднанням форм і кольорів - я шукаю шлях до самого себе. Це чисте самовираження. Я не працюю на публіку - працюю виключно для себе. Те, що я роблю, - розповідаю про світ, йде внутрішній діалог. Образна мова давніша, ніж будь-яка інша, і ось цією найдавнішою мовою я розмовляю зі світом.

І про що розмовляєте?

Неповторний феномен дива в житті на землі настільки засмічений інформаційним потоком людства, який тисне на сприйняття з ранку до вечора, всіма видами, які тільки можуть бути. Я не маю на увазі політику, ідеологію - це і просте спілкування людей, це і звичайний фільм по телевізору - весь цей потік інформації формує свідомість. І виходить, що людина стає продуктом соціальних умовностей і стереотипів - що її начебто і немає. Але ж людина - це дорогоцінна істота! Куди подіти все світанки, дорогих людей, сонячні вулиці? Це все - велике диво життя. Але якщо з людини прибрати всі стереотипи - то де ж він? А от я є - в картинах, це мій погляд.

А де ж світанки?

Це внутрішнє бачення. Важливіше не те, що в зовнішньому світі відбувається, а реакція на зовнішній світ. Якось в одному інтерв'ю я не без іронії сказав, що я вже не сюрреаліст - я реаліст, тому що світ навколо мене все більше наближається до моїх картин.

Ви є не тільки художником, а і викладачем, чи маєте учнів, які за Вами слідують цьому напрямку?

Є один - але є одна біда: технічна база. Загалом, багато молодих художників не розуміють, що потрібно дуже багато працювати, і видають сируватий продукт. Але в мене є ряд улюблених молодих художників, найближчий мені по духу - Костянтин Терещенко. Він сюрреаліст, мабуть, найсильніший з цієї групи молодих художників. А іншим трошки не вистачає бази, і це мене засмучує, хоча я прихильник тієї свіжої хвилі, яку вони несуть.

А як же «класика»?

Коли я починав, моя майстерня була завішана зображеннями картин Рембрандта, Вермейера, Караваджо, Веласкеса, Айвазовського, мого улюбленого художника Лотца - було багато краси. Я робив списки з картин великих художників, я йшов їхнім шляхом максимально добротно, як тільки можна - це велика школа. Я 10 років пропрацював у стилі класичного реалізму, є прихильником цього напрямку і домігся деяких успіхів. Але коли накопичив великий образотворчий досвід, мене винесло на іншу хвилю. Тут я вже працюю тільки з собою, зі своєю реальністю. У світі є тільки 2 реальності - Бог і людська душа. Я чесно, відкрито, порушуючи стереотипи, що не всім подобається, зображую свій світ. Я працюю з вищою силою і не маю права бути нещирим. Я завжди радий добротним портретам, пейзажам, але я - сила протилежна, і те, що моя виставка відбулася саме в музеї, говорить про відкритість музею.

Не віриться, що ваші роботи в музеї вперше...

Насправді, мої роботи вже виставлялися в музеї, але на колективній виставці - «Виставці семи». Персональна в музеї - перша. Це висока честь і ексклюзив, за який я безмежно вдячний Наталії Кольцовій. Сподіваюсь і на подальшу співпрацю. Картин у мене дуже багато, є на що подивитися. Але відкрию таємницю. Це попередня виставка - невелика виставка невеликих картин. А велика виставка великих картин має відкритися 29 жовтня цього року у виставковій залі. Запрошую!

P.S. В музейній колекції сюрреалістичних картин немає. Точніше - не було. Михайло Толстих пдарував художнього музею свою роботу «Зорбі». Тож можна сказати, що початок покладено.

Лариса Жарких
Джерело інформації: Газета "Вгору"
Більше фото тут

 





Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.