on-line с 20.02.06

Арт-блог

01.08.2018, 10:56

Август-2018

Сміється серпень над полями,  То дощ, то спека – Маковій!  Гудуть комбайни за ярами,  Співа бджолиний медо-рій!  В. Березовий  

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Новости региона

06.08.2018, 11:23

В Херсоне актеры-аматоры приглашают на уличный перформанс

Восемь актеров и музыкант: в таком составе началась жизнь новой труппы ...
06.08.2018, 10:36

Херсонщину "накроет" волна рок-музыки

Фото 0552.ua Олешки снова накроет волна настоящей рок-музыки. В сентябре ...
01.08.2018, 11:29

Оголошено прийом заявок для участі в обласному конкурсі «Краща книга Херсонщини»

Моя книгозбірня : шлях від громадської до наукової

01.01.2005

Херсонська державна обласна універсальна наукова бібліотека — одна з перших провінційних книгозбірень в Україні. На час її заснування Херсон хоч і був губернським центром з майже 40-тисячним населенням, все ж залишався провінційним глухим містом. В 1852 році при приватному книжковому магазині М.Шаха було відкрито платний кабінет для читання з кількома десятками перекладених романів та невеликою кількістю періодичних видань. В 60-ті роки були відкриті дві невеликі бібліотеки: при земській управі та при міському клубі, однак їх могла відвідувати лише незначна частка бажаючих із середовища державних службовців.

Своїм народженням громадська бібліотека зобов'язана прогресивній інтелігенції міста. Ідея щодо її створення належить братові знаного художника Миколи Миколайовича Ге — Григорію Миколайовичу і була проголошена в місцевому гуртку діячів просвітницького руху на початку 1871 року. Її підтримали члени гуртка, міська влада, найбільш передові з впливових городян. В число засновників так званого бібліотечного товариства поряд з ентузіастами увійшов і місцевий губернатор генерал Старинкевич Сократ Іванович.

Було розроблено демократичний статут, затверджений Міністерством внутрішніх справ у січні 1872 року, а 26 березня відбулися перші загальні збори засновників, на яких обрали дирекцію бібліотеки. З цього часу бібліотека почала існувати як установа. Багато городян надали їй в тимчасове користування книги, журнали, робили солідні грошові внески. За дозволом предводителя губернського дворянства Е.Я.Ерделі бібліотека розмістилася у залі Дворянського зібрання, де знаходилась перші п'ять років.

18 червня 1872 року сюди прийшли перші читачі. Користування абонементом було платним, читальним залом — безкоштовним. Час від часу справи розквітали, періодично занепадали.

З 1890 року розпочався новий етап піднесення діяльності бібліотеки. Вперше звернено увагу на комплектування наукових видань. Було видруковано каталоги на всі розділи фонду. В 1891 році малоімущим знижено плату за користуванням абонементом, що значно збільшило число відвідувачів. Громадськість стала активніше брати участь у літературно-музичних вечорах та інших заходах, які влаштовувала бібліотека.
У 1891 році до 100-річчя від дня смерті Г.О.Потьомкіна було засновано особливий відділ краєзнавчої літератури і предметних пам'яток місцевої старовини, названий його іменем. Згодом це зібрання поклало початок майбутньому краєзнавчому музею.

В той час в Херсоні значного розвитку набуло книгодрукування. До бібліотеки надходили "Статистико — экономические обзори Херсонского уезда", "Отчеты о деятельности Херсонской уездной земской управы", "Памятные книжки Херсонской губернии", газети "Херсонские губернские ведомости", "Юг" та інші видання. Як документальні джерела вони мають наукову цінність і сьогодні і зберігаються у фонді.

Зростали фонди, збільшувалась кількість читачів. Майже 15 років збиралися кошти для будівництва приміщення бібліотеки. Перший відчутний внесок зробив І.І.Корбуль. І тільки завдяки пожертвуванням меценатів і підтримці місцевого голови І.І.Волохіна була зібрана потрібна сума грошей.
На колишній Старообрядовій площі за проектом академіка Новоросійського університету архітектора М.К.Толвінського в серпні 1896 було розпочато і восени наступного року завершено спорудження будинку бібліотеки, в якому вона знаходилась 90 років (вул. 21 Січня, 24).

Приміщення було розраховане на 50 тис. томів і 75 читацьких місць.
На цей час фонд бібліотеки налічував 15561 том. Половину видань складала белетристика. З таким фондом вже в жовтні 1897 року бібліотека переїхала в нове приміщення, а 21 грудня цього ж року відбулося його освячення і відзначено перший 25-літній ювілей установи. З цього часу життя бібліотеки увійшло в нормальне русло.

Зручності нового приміщення все більше приваблювали відвідувачів, зростав попит на літературу. Фонд книгозбірні значно поповнився за рахунок подарунків приватних осіб, місцевих та іногородніх організацій і установ, бібліотек.

Серед дародавців - відомий поет О.М.Плещєєв, брати Гошкевичі, Тарле, Падалка, Осадчий, Тезяков та ін. Відомий московський книговидавець К.Т.Солдатенков надіслав продукцію свого видавництва. Майже всі державні міністерства, Академія наук, більшість наукових товариств надсилали бібліотеці свої видання безкоштовно. Отже у місті, де не було жодного вищого учбового закладу, поступово сформувалося громадське книгосховище, яке за складом своїх фондів займало сьоме місце в імперії, а за кількістю видаваних книг - друге, поступаючись лише Харківській громадській бібліотеці.

В огляді діяльності книгозбірні за 40 років Л.Г.Осинський, один із директорів бібліотеки, вказуючи на зростання в 1906-1908 роках попиту на книги і різкий спад у подальшому, назвав її "барометром розумового життя суспільства".
Своїм успішним розвитком з 90-х років бібліотека багато в чому зобов'язана активній діяльності В.К.Шенфінкель (1867-1928), яка більше 30 років свого життя опікувалася її справами.

На добру пам'ять заслуговує і Михайло Євгенович Беккер (1842-1909) — бібліографентузіаст. Він був знаною в місті особистістю, подарував бібліотеці чимало книжок з приватної колекції. Енциклопедично освічений, книголюб, людина прогресивних політичних поглядів, він деякий час обіймав посаду голови міської управи. 36 років — член бібліотеки. В 1891 році його обрано до складу дирекції бібліотеки і протягом 18 років Беккер брав активну участь в управлінні установою. Певний час був відповідальним бібліотекарем, наглядав за будівництвом приміщення. Ним прослідкована історія книгозбірні за перші 30 років її існування і т.д.
Сподвижники шанували вклад Беккера у розвиток книгозбірні. За ініціативою його соратниці і подруги В.К.Шенфінкель на 3-му доповненні до Систематичного каталогу громадської бібліотеки, в складанні якого (як і попередніх) він брав участь до останніх годин життя, зроблено посмертне присвячення його Беккеру. На честь заслуг М. Є.Беккера у фонді на основі його ж дарунків було організовано відділ літератури з питань міського самоврядування і земських справ його імені та видано систематичний покажчик складу відділу — кращий взірець бібліографічних покажчиків В.К.Шенфінкель.

Під час та після громадянської війни ( а Херсон був прифронтовим містом) бібліотека спрямувала свої зусилля на культурно-просвітню роботу і тим самим визначила своє місце в житті міста: її працівники брали участь у ліквідації неписьменності, надавали пересувні бібліотечки військовим частинам тощо.

Тяжких втрат зазнала бібліотека в голодні 1921-1922 роки. Кількість читачів з 5 тисяч у серпні 1921 зменшилась до 600 у 1922 році. Кількість неповернених книжок нараховувалась теж тисячами.
На краще пішли справи з початку 1923 року. Бібліотеку реорганізовано у центральну міську, переведено на державний бюджет, скасовано плату за користування книгами. Почали надходити в одному примірнику всі видання, що виходили в Україні. В 1926 році Херсонська книгозбірня була в числі п'яти найбільших бібліотек республіки.

Оцінку її діяльності на початку 30-х років дав відомий письменник, наш земляк Б.А.Лавреньов у своєму листі: "...У 1932 році, відвідавши рідне місто, я побував, безперечно, і у м о ї й п е р ш і й а к а д е м і ї ... Нові бібліотечні працівники ... дбайливо зберегли цю цінну спадщину ... і повели справу далі, змінюючи бібліотеку і розширюючи її фонди ... Бібліотека стала дійсним здобутком усього населення Херсона ..." (Лавренев Б. Моя первая академия //Собр. соч.: В 6-ти т. —М., 1984. —Т.6.- С.ЗЗЗ).
У 1941 році книжковий фонд нараховував понад 300 тис. томів, ним користувалося майже 10 тис. читачів.

У період фашистської окупації бібліотека деякий час працювала, проте фонд і майно були пограбовані і окупантами, і місцевими мародерами. Література, яка не відповідала духу тимчасового режиму, знищена.
13 березня 1944 року місто було звільнене. Страшний вигляд воно мало. Такою була й бібліотека: вибиті двері, вікна, розтрощені меблі, розкидані книги. Втрачено більше 215 тис. книжок. Завдано збитків на 740 тис. крб. (у старому обчисленні).

Вже в квітні розпочалася робота по відродженню закладу. Книги надіслали колишня Всесоюзна бібліотека та публічна бібліотека ім. Салтикова-Щедріна. А з вересня почали надходити нові книги, в тому числі й обов'язковий примірник видань.

З утворенням Херсонської області з жовтня 1944 року бібліотеку реорганізовано в обласну. В 1966 році бібліотеці надано статус обласної наукової установи універсального профілю, з 1984 року її офіційна назва — обласна державна універсальна наукова бібліотека. З 1936 по 1997 рік книгозбірня носила ім'я російського письменника О.М.Горького, а 1997 — українського письменника Олеся Гончара.

Визначною подією для книгозбірні був її переїзд в 1987 році в нове приміщення. Книгосховище його розраховане на зберігання 1 млн. 200 тис. томів.
Матеріально-технічна база, сучасні засоби внутрішнього і зовнішнього зв'язку, засоби звукової і візуальної інформації, лінгафонні кабінети, комп'ютеризація більшості бібліотечно-бібліографічних процесів забезпечують якісно новий, вельми високий рівень організації роботи, сприяють оперативному обслуговуванню читачів, полегшують працю бібліотекарів.

Наша бібліотека — це ще й крупний центр дозвілля. Люди різного віку приходять до книгозбірні поспілкуватися, подиви­тися виставки професійних і самодіяльних художників, переглянути відеофільми, відвідати виступи митців і літераторів, взя­ти участь у засіданнях читацьких клубів і об'єднань за інтересами тощо. Понад 20 років успішно працює літературно-мистецький клуб "Ліра", по кілька років — літературна вітальня, об'єднання "Садівник", "Допоможи собі сам", "Кулішева криниця", "Лік" та інші.

Все це сприяє піднесенню престижу бібліотеки у населення, постійному притоку читачів. Щорічно її послугами користуються 35-40 тис. мешканців міста й області. До їх послуг понад 900-тисячний фонд. При його формуванні враховуються потреби народного господарства, галузі науки і культури, що розвиваються в області, попит на учбову літературу й книги для самоосвіти. Фонди розраховані на те, щоб кожна доросла людина, незалежно від її професії, переконань, змогла знайти потрібну літературу завдяки їх універсальності. Тому приділяється увага придбанню як художньої, так і політичної, духовної та іншої літератури.

Зберігаються різні види друку: книги, журнали, газети, інформаційні видання, стандарти, ноти, видання матеріалів образотворчого характеру. Крім того є фонд грамплатівок, компакт-дисків, діафільмів, слайдів, кіно- і відеофільмів. У фонді є також рукописи, мікрофільми, дискети та СD-ROM.

Найбільш цінна частина книгозбірні - звичайно ж фонд краєзнавчих видань, місцеві видання, колекції книг, сформовані за різними ознаками. До них належать видання з автографами авторів, книги гражданського друку, прижиттєві видання творів діячів науки, культури і літератури, зібрання мініатюрних видань, взірці поліграфічного мистецтва та ін. Саме вони дали змогу виділити у фонді рідкісні та цінні видання, а в структурі бібліотеки — самостійний підрозділ, який займався б формуванням цього фонду, його вивченням та пропагандою. І не менш головне те, що ця частина фонду стала доступною для широкого загалу читачів.

У всі часи, популяризуючи літературу, бібліотека працювала в контакті з бібліофілами, книголюбами, різними організаціями і громадськими об'єднаннями. З часу заснування клубу бібліофілів "Кобзар" книгозбірня підтримувала його і співробітничала. За 34 роки своєї діяльності "Кобзар" став помітним явищем у культурному житті Херсона. Це об'єднання сприяє реалізації природної потреби однодумців — спілкуванню. Згодом потреба спілкування переросла в необхідність обмінюватись знаннями і враженнями з іншими. Творче горіння і пошук нових форм спілкування, пропаганда літератури стали невід'ємними рисами діяльності подвижників книги.

Популяризація творчості Т.Г.Шевченка, визначних місцевих, національних і світових поетів і письменників, відзначення їхніх ювілеїв і пам'ятних дат стало переважати в роботі "Кобзаря". Чимало з цих заходів проводилися бібліотекою і клубом разом. В різні часи працівники книгозбірні виступали на засіданнях клубу з розповідями про бібліотеку і її фонди, довідковий апарат, по­радами і пропозиціями щодо формування особистих зібрань, консультаціями, бібліографічними оглядами, разом організовува­ли книжкові виставки, перегляди літератури, літературні і літературно-мистецькі вечори.

Прикладів співробітництва десятки. Ось лише деякі: "Мистецтво оправлення і реставрації книг" (1987), "Книжкова графіка" (1994), "Видавець - просвітитель пушкінської пори" (до 200-ліття О.Ф.Смирдіна; 1995), "Херсон дореволюційний" (1977), "В Україні вольній, новій" (до 180-ліття від дня народження Т.Г.Шевченка; 1994), "155 років з дня виходу 1-го видання "Кобзаря" Т.Г.Шевченка" (1995), "Книги років вогненних" (1995) і т.д. Іноді разом видавалися каталоги книжкових виставок ("Поэт берез и рассветов" (до 100-ліття С.О.Єсєніна; 1996 ), "Дивосвіт мініатюрного друкарства" (1997), бібліографічні покажчики "Видные военные деятели в истории Херсонщины" (1984), "Героев наших имена" (1984) та ін.

Всі ці роки добрим генієм клубу був його колишній голова Михайло Андрійович Ємельянов. Він засновник і душа об'єднання, організатор засідань і масових заходів, посередник між бібліотекою і бібліофілами. Більше було б в нашому житті таких одержимих ідеєю людей і таких творінь як "Кобзар".

Зелена Л.І.

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.