on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.12.2019, 09:37

Декабрь 2019

ГРУДЕНЬ Уночі мороз поволі Інеєм упав на шлях… Спотикається на полі Місяць грудень по грудках. І тому такий він гнівний, Дружить з вітром крижаним. А хуртеча рівно-рівно Засипає слід за ним. Сипле сніг, мов стеле килим, Щоб за груднем із дібров Тим рипучим снігом білим Рік Новий до нас ішов. М. Литвинець  

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Новости региона

12.11.2019, 09:47

Творчий вечір Сергія Жадана!

08.10.2019, 10:24

Закінчився XIV Міжнародний фестиваль аматорського кіно «Кінокімерія-2019»

03.10.2019, 10:10

У «Gameplay: Фантастичні хроніки» грала херсонська молодь

Морські походи
 

МОРСЬКІ ПОХОДИ - активні дії запорозьких козаків по знищенню військового і торговельного флоту противника, висадка морських десантів у 15-18 ст. Морські ппоходи проводилися з метою звільнення невільників, знищення збройних сил противника і захоплення трофеїв. Крім бажання помститися туркам і татарам та захопити багату здобич, до морських походів козаків спонукало і безкорисливе прагнення слави. Боротьба козаків з могутньою Туреччиною викликала захват і подив у сучасників і піднімала престиж Війська Запорозького. Лише після участі в морських походах козак здобував повагу і авторитет у товариства.


Головним противником, проти якого козаки здійснювали переважну більшість походів, була Османська імперія. Турецькі султани мали наймогутніший на Чорному морі флот. Його основу складали весельно-вітрильні судна. Залежно від кількості лав для веслярів ці судна поділялися на різні типи: фрегати - 12, бригантини - 18, галіоти -24, баштарди - 27, галери - до 25. Ще з 15 ст. Туреччина оволоділа північними берегами Чорного моря і контролювала гирла Дніпра, Дністра, Дону. Турецькі фортеці перекривали вихід у Чорне море, в якому панував османський флот. Можливості вести боротьбу з Туреччиною на морі у козаків були обмежені. Державна підтримка по створенню флоту була відсутня. Польський уряд, за винятком кількох поодиноких випадків фінансування козацького флоту, протидіяв його створенню. Тому побудова човнів, їх оснащення та озброєння проводилися за кошти Запорозької Січі. Козацький флот складався з річкових і морехідних човнів.

З огляду на відсутність морських портів і турецький контроль за виходом із Дніпра в Чорне море, великі кораблі козаками не використовувались, хоча мали місце випадки використання трофейних галер. Але переважну більшість морських походів козаки здійснювали на морехідних човнах - чайках. Чайкою називали човен, пристосований для плавання по річках і по морю, який був озброєний кількома малокаліберними гарматами і мав екіпаж у 50-70 козаків. Чайки були більш маневреними і мали більшу швидкість на веслах, ніж турецькі галери. Але під вітрилами турецькі кораблі мали більшу швидкість і завдяки більшим розмірам могли таранити козацькі човни. Крім того, перевага калібрів турецьких корабельних гармат робила неможливим ведення артилерійської дуелі між козацькими чайками та галерами.
Успішні дії козацького флоту багато в чому зумовлювалися застосуванням ретельно відпрацьованої тактики морських походів. У її основі лежало максимально можливе використання козаками маневру, швидкості і несподіваності удару. Рішення про морський похід приймалося козацькою радою. Якщо кошовий отаман не йшов у похід, то на раді обирався і наказний отаман, який мав його очолити. Мета походу не розголошувалася. Тому противник не міг довідатись про напрямок головного удару навіть у захоплених у полон. Для виходу в море обиралися безмісячні ночі, які мали сприяти непомітному проходженню повз турецькі фортеці.
 

На Тавані турки перегороджували Дніпро ланцюгом, який пристрілювався турецькою артилерією. Для подолання цієї перешкоди козаки вночі пускали за течією колоду, яка з брязкотом і стукотом вдарялася в ланцюг. Турецькі гармаші, впевнені в тому, що у них на прицілі знаходяться козацькі човни, відкривали вогонь. Поки турки перезаряджали гармати, козаки вже минали небезпечну зону. Після виходу в море з максимально можливою швидкістю козацька флотилія рухалася в обраному напрямку. Завдяки великій швидкості, з якою рухались чайки, через 30-40 годин козацький флот досягав турецьких берегів. Тому дуже часто висадка козацького десанту проводилась раніше, ніж розходилася звістка про їх вихід у море. Для охорони біля кожного човна залишалося по 2 козаки і 2 хлопці. Всі інші штурмували турецькі міста та села. Іноді козацькі загони заглиблювалися на кілька кілометрів від берега. Знищивши противника і запаливши його поселення, козаки із звільненими невільниками й захопленими трофеями повертались до човнів і знову виходили в море. Якщо в морі зустрічалися турецькі кораблі, то козаки опускали щогли на чайках і займали позицію із сонячного боку. Завдяки сонцю, яке сліпило турків, і низькій осадці чайок (0,75 м) їм вдавалося залишатись непоміченими. Вночі козаки зближувалися з турецькими кораблями і йшли на абордаж. На захопленому судні мусульман знищували або захоплювали в полон. Невільників звільняли.
 

Все цінне, особливо гармати, переносили у човни, а корабель топили. Якщо козакам доводилося вступати у бій вдень, то вони відкривали безперервний вогонь з рушниць і змітали з палуб турецьких кораблів усе живе. Після цього знову йшли на абордаж. Враховуючи те, що у галер гармати розміщувались на носі, козаки намагалися атакувати їх із корми. Гірше було, коли на морі підіймався вітер. Турецькі кораблі, користуючись перевагою у швидкості під парусами, таранили козацькі чайки. У таких випадках, щоб зменшити втрати, козакам доводилося розпорошуватись по морю. У прибережних районах козацькі чайки могли укриватися на обмілинах, куди не могли підійти турецькі галери. Козаки ж, дочекавшись ночі, або вислизали непоміченими, або атакували ворога. Дуже вміло використовували козаки і зарості очерету. Повернення на Січ із походу було не менш складним. Дуже часто турки виставляли в гирлі Дніпра свій флот, який мав знищити козаків під час їх повернення. Коли козацька флотилія була досить численною, то козаки нападали на турків і з боєм проривалися на Запорожжя. Іноді козаки приставали в затоці за 3-4 милі від Очакова. Звідси вони по низькій улоговині перетягали чайки на руках (по 200-300 чол. на човен) і, обминувши турецький флот, через 2-3 дні знову спускали їх у Дніпро. Іноді козаки затоплювали чайки перед Очаковом, а самі пересідали на захоплених у татар коней і на них повертались на Запорожжя.
 

У наступний похід із Січі козаки виходили на маленьких човнах, і прокравшись мимо турецьких міст і кораблів, піднімали затоплені чайки і вже на них продовжували похід. Бувало, що запорожці поверталися з морських походів на Січ через Азовське море - Кальміус - Вовчі Води - Самару (яка впадала в Дніпро); на цьому маршруті доводилось перетягувати човни по суші з Кальміуса до Вовчих Вод. Боротьба козаків з турецьким флотом почалася ще в 15 ст.: 1492 біля Тягині був захоплений корабель, що викликало скарги кримського хана великому князю литовському. Листування з цього приводу і донесло до нас першу письмову згадку про українських козаків. На поч. 16 ст. об'єктами нападів козацького флоту були турецькі фортеці в пониззі Дніпра. Під удар потрапляли і татарські міста на кримському узбережжі. Пізніше козаки стали атакувати і міста на узбережжі Туреччини. Крім Очакова, Акермана, Кафи Варни, Силістрії, Трапезунда, Синопа та інших міст і сіл Туреччини козаки нападали і на передмістя Стамбула. 1-а чверть 17 ст. відзначалась найбільшою активністю козаків на морі. Комбінованими атаками із суші і моря козаки захоплювали турецькі прибережні фортеці. Флотилії козацьких чайок неодноразово громили флот, спустошували узбережжя Туреччини. Доходило до того, що під час активних дій козацького флоту на морі паралізувався підвіз продовольства в Стамбул.
 

А деякі міста погрожували визнати владу запорожців, якщо султан не зможе захистити їх від козацьких нападів. Відвага, мужність і вміння перемагати ворогів наводили жах на турецьких моряків. Інколи, щоб відправити їх у бій проти козацького флоту, доводилось палицями заганяти їх на галери. Іноді запорозькі козаки діяли на морі спільно з донцями, які також виходили в море на своїх стругах. Дії на морі завжди були пов'язані з небезпекою, і дуже часто козацькі флотилії несли великі втрати (до половини учасників походу). А в невдалих походах гинула чи потрапляла в полон більшість козаків. З полоненими козаками турки розправлялися з особливою жорстокістю. Їх чавили слонами, розривали на шматки галерами, живцем спалювали в чайках, саджали на палі, відправляли на галери веслярами. Однак і в полоні козаки не скорялись і за найменшої нагоди піднімали повстання. Під час битв невільники, незважаючи на небезпеку власному життю, кидали весла, що прирікало галеру на загибель. Крім того, відомі випадки повстань невільників, які знищували турків і на захоплених галерах втікали в Європу.
 

Починаючи з кінця 30-х рр. 17 ст., активність козацького флоту різко зменшилася. Придушення Польщею козацьких повстань і запровадження «Ординації Війська Запорозького реєстрового» 1638, яка поставила козацтво у повну залежність від шляхетського уряду, утруднило проведення морських походів. Визвольна війна і Руїна також не сприяли розгортанню дій на морі. Знищення росіянами на поч. 18 ст. Чортомлицької Січі і перехід козаків під протекторат султана зробили морські походи проти Туреччини неможливими. Перехід з 2-ї пол. 30-х рр. 18 ст. Запорозької Січі під протекторат Росії так само не сприяв розвитку походів запорожців. Лише під час російсько-турецьких воєн 18 ст. козацькі човни знову виходили в море, хоча масштаби морських операцій змінилися. Козацький флот охороняв узбережжя, нападав на кораблі, що везли підкріплення в турецькі прибережні фортеці, підтримував дії сухопутних військ. У 1771 запорозькими козаками була створена Дунайська військова флотилія, яка активно діяла на Дунаї. Після знищення Запорозької Січі будь-які морські походи стали неможливими.
 

С. Ф. Плецький
 

Література: Апанович О. М. Запорозька Січ в боротьбі проти турецько-татарської агресії. - К., 1961. — С. 58-61;
Боплан Г. Опис України. - К., 1990 - С. 70-74;
Яворницький Д. І. Історія запорізьких козаків. - Т. 1.-Львів, 1990. - С. 273-280;
Апанович О. М. Розповіді про запорозьких козаків. - К., 1991. - С. 70-82;
Сергійчук В. І. Морські походи запорожців. - К., 1992. - С. 14-59;
Остапчук В., Галенко О. Козацькі чорноморські походи у морській історії Кятіба Челебі «Дар великих мужів у воюванні морів» // Mappa mundi: Збірник наукових праць на пошану Ярослава Дашкевича з нагоди його 70-річчя,-Львів; К.; Нью-Йорк, 1996.-С. 341-426. 

 

Перелік морських походів запорозьких козаків

 

Рік  Об'єкт походу Кількість козаків  Керівник(и)
1545  Очаків 800 козаків на 32 чайках Ісачко, Карпо Масло, Іван Держко
1552 Очаків ? ?
1556 Очаків
Іслам-Кермен
300 козаків
600 козаків на 18 чайках
Д.Вишневецький
1557 Акерман ? ?
1559 "фортеці у пониззі Дніпра"
Азов, Керч

 

?
?

Недригало
Д.Вишневецький
1560 Азов ? Д.Вишневецький
1561 "фортеці на узбережжі Азовського моря" ? ?
1562 Очаків ? Микола
1563 Околиці Очакова ? ?
1574 Азов, Акерман ? ?
1575 Євпаторія, Кафа, Трапезунд, Синоп ? Б.Ружинський
1576 Іслам-Кермен
Кілія, Варна, Кафа
Трапезунд, Синоп
?
?
?
Федір Богданко
?
Нечай
1587 Козлов, Азов, Акерман ? Захар Кулага
1594 "на море" 1300 козаків Богдан Микошинський
1595 Синоп (перша згадка про козацькі підводні чайки) ? ?
1598 Кілія, Білгород, Тягиня, Силістрія ? ?
1602 Переможний бій з турецькою ескадрою біля Кілії 30 чайок ?
1603 Ізмаїл ? ?
1606 Кілія, Білгород, Варна, Кафа ? П.Сагайдачний
 1607 Переможний бій з турецькою ескадрою біля Очакова  П.Сагайдачний 
1608  Перекоп  3000  Михайло Найманович 
1609  Кілія, Ізмаїл, Білгород  16 чайок 
 1612 Гезлев, Бабадаг, Варна, Месембрій  60 чайок 
1613  "Два походи на чорноморські міста Криму" 
1614  Невдала виправа на море
Взяття Трапезунда і Синопа 
40 чайок  ?
1615  Спалено околиці Стамбула  80 чайок 
1616  Переможний бій з турецькою ескадрою в гирлі Дніпра 
Взяття Кафи, Трапезунда, Синопа
2000 козаків

 П.Сагайдачний

?
1617  Спалено околиці Стамбула  Дмитро Барабаш 
1619  Тягиня
1620  Варна 
1621  Невдалий похід на місто Різа
Напад "на місто Помпеї, біля входу в канал Чорного моря"
Переможний бій з турецькою ескадрою біля гирла Дунаю
Одночасно з боями під Хотином на Чорному морі діяло близько 10 000 козаків 

?


16 чайок
 

?

 

?

?

?

 1622 "Похід на море"  30 чайок 
1623  Трапезунд 
Спалено околиці Стамбула
300 чайок
6000 козаків на 100 чайках 
?
1624  Кафа
Две походи на Стамбул 
80 чайок
102 та 150 чайок відповідно 
?
Григорій Чорний 
1625  Бій з турецькою ескадрою
Невдалий штурм Трапезунда
Бій з турецькою ескадрою 
350 чайок
10000 козаків на 300 чайках
350 чайок 
?
 1626 Азов
Трапезунд 
2000 козаків
400 козаків на 8 чайках 
?
Олексій Шафран 
1627  Похід у "гирло Дунаю"
Тягиня 
86 чайок
1800 козаків 
?
Філоненко 
1629  Карасубазар, передмістя Стамбула, Кілія, Ізмаїл, Варна 
1630  Невдалий штурм Керчі 
1631  Похід на Каспійське море (спільний з донськими та яїцькими козаками)  Більше 1000 козаків 
1632  Синоп 
1633  Невдалий штурм Азова  Сулима 
1634  Невдалий штурм Азова  Сулима 
1635  Невдалий штурм Азова  30 чайок  Сулима 
1637  Взяття Азова (спільно з донськими козаками) 
1638  Кафа  75 човнів 
1640  Бій біля Керченської протоки з турецькою ескадрою  23 човни  Гунка Черкашенін 
1643  Невдалий бій з турецькою ескадрою в "Духонському лимані" 
1644  Азов  30 чайок 
1645  Азов 
1646  Азов 
1648  Запорожці відбили ясир біля берегів Криму  600 козаків 
1654  Судак  3000 запорозьких і донських козаків на 43 човнах  Павло Чесночихин, Семен Ворчун 
1655  Тамань  Разом з донськими козаками 
1657  Крим 
1663  Невдала битва на Чорному морі з турецькою ескадрою 
1665  Вдалий бій з турками на Чорному морі 
1690  Напад на турецькі укріплення в пониззі Дніпра 
1692  Очаків 
1695  Кизикермен, Тавань  Михайло Самійленко 
1696  Блокували Азов  42 судна 
1736  Разом з російськими військами брали участь у боях під Кінбурном  10 дубів 
1739  Воєнна експедиція на Дунаї 
1748  Запорожці на човнах напали на татар 
1772 Воєнна експедиція на Чорному морі та Дунаї ? ?

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.