on-line с 20.02.06

Арт-блог

02.01.2019, 11:04

Январь-2019

Дзвенять у відрах крижані кружальця. Село в снігах, і стежка ані руш. Старенька груша дихає на пальці, Їй, певно, сняться повні жмені груш. Їй сняться хмари і липневі грози, Чиясь душа, прозора, при свічі. А вікна сплять, засклив мороз їм сльози. У вирій полетіли рогачі. Дощу і снігу наковтався комин, і тин упав, навіщо городить? Живе в тій хаті сивий-сивий спомин, улітку він під грушею сидить. І хата, й тин, і груша серед двору, і кияшиння чорне де-не-де, Все згадує себе в свою найкращу пору. І стежка, по якій вже тільки сніг іде... (Ліна Костенко)

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   

Новости региона

16.01.2019, 10:38

“Краща книга Херсонщини”

16.01.2019, 10:18

Дом-музей превращается в руины

От одного из самых оригинальных музеев Херсонщины вскоре может остаться... ...
16.01.2019, 10:16

“Кам`яні вишиванки” – у центрі скандалу

> Новости региона > На Херсонщині знайшли залишки міста Золотої Орди
Все новости

04.09.2018 15:38

На Херсонщині знайшли залишки міста Золотої Орди

У Бериславському районі поблизу села Тягинка археологи зробили унікальну історичну знахідку — залишки давніх міст Великого князівства Литовського та Золотої Орди. Територія давньої литовської фортеці кінця XIV — початку XV століття займала площу понад 40 гектарів. На думку археологів, давнє середньовічне місто з’явилося на місці населеного пункту періоду Золотої Орди, заснованого у XIII столітті.

«Вважаємо, що фортеця виникла не на голому місці, — зазначає начальник експедиції Інституту археології НАН України, голова правління історико-культурної асоціації «Україна — Туреччина» доктор історичних наук професор Світлана Біляєва. — Тут до цього існувало татарське місто, про що свідчать залишки цих культур».

Археологи знайшли сотні пам’яток, що належать до кримськотатарської культури. Це наконечники стріл, цвяхи, керамічний посуд. Також цього року знайдено дуже багато татарських монет із тамгою, що свідчить про розвинену торгівлю. На багатьох монетах є генуезький штамп, чеканка Кафи. Торік знайшли монети кінця XIV — початку XV століття. Нинішні раритети ще не віддавали нумізматам, але археологи вважають, що вони належать приблизно до цього самого періоду. «Тут проходив кордон Великого князівства Литовського. Де була переправа через річку, стояла митниця», — продовжує Світлана Біляєва.

Археологи крок за кроком розкопують стіни давньої фортеці. Уже цілком упевнено можуть сказати, що в середні віки тут був водогін, про що свідчать його керамічні залишки. Давнє місто розкопують малими силами, але уважно і ретельно. Частина фортеці погано збереглася, бо місцеве населення розібрало її для будівництва власних будинків. Проте археологи продовжують роботи, підсумки яких, безперечно, відкриють нові сторінки історії херсонського краю та України. 

Джерело інформації





Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.