on-line с 20.02.06

Арт-блог

06.09.2018, 13:50

Вересень-2018

Знову Вересень приїхав На вечірньому коні І поставив зорі-віхи У небесній вишині. Іскор висипав немало На курний Чумацький шлях, Щоб до ранку не блукала Осінь в зоряних полях. Р.Росіцький

Випадкове фото

Голосування

Що для вас є основним джерелом інформації з історії?

Система Orphus

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календар подій

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новини регіону

22.03.2024, 13:15

Книга історій "Плач Херсонщини". Художниця створила ілюстрації використовуючи старослов'янські символи

  Художниця з Херсона Валерія Гуран працювала в Естонії та ...
20.03.2024, 23:16

Сквер на проспекті Незалежності в Херсоні назвали на честь Джона Говарда

  У Херсоні завершилось громадське голосування щодо перейменування ...
20.03.2024, 22:51

Присвятила 50 років свого життя театру. Історія Заслуженої артистки України з Херсона Олександри Тарновської

Заслужена артистка України Олександра Тарновська присвятила 50 років ...
> Теми > Музика > Музичні гастролі в Херсоні > На херсонській сцені - «Brio»


На херсонській сцені - «Brio»

Що може бути спільного між народною піснею і джазом? На перший погляд, здавалося б, дуже мало. Утім, побувавши на концерті тернопільського гурту «Brio», який нещодавно відбувся у великому залі Херсонського музичного училища, всі присутні мали нагоду переконатися: джаз і фольклор - це неординарна, креативна, однаково запальна і ніжна музика.

За словами скрипаля гурту Тараса Видиша, поштовхом до об'єднання музикантів стала творчість угорського скрипаля-віртуоза Роббі Лакатоша та його ансамблю, який вирізняється у музичному світі поєднанням класики, угорсько-циганських мотивів із джазом. До речі, за своїм складом «Brio» також подібний до колективу Лакатоша, тільки з тією відмінністю, що в угорця було двоє скрипалів. А до постійного складу тернополян входять такі виконавці: Тарас Видиш (скрипка), Ігор Брухаль (цимбали), Сергій Карп'юк (фортепіано), Андрій Собашко (контрабас), Назар Видиш (гітара), Катерина Іванчук (вокал).

Історія джаз-фолькгурту «Brio» бере свій початок у 2009 році. В перекладі з італійської мови brio означає «запальний, жвавий, бадьорий», відповідає музиці та стилю колективу. Перший концерт молоді виконавці провели того ж року у Львові, згодом представили себе у рідному Тернополі. А у вересні-жовтні 2010-го колектив гастролював Францією, де протягом 40 днів українські музики зіграли 78 концертів.

До Херсона «Brio» завітав на запрошення заслуженого працівника культури України Михайла Варгуна, який, будучи у Тернополі на концерті цього колективу, запросив їх у гості до нашого міста. Після двогодинної насолода від майстерного виконання творів відомих композиторів, а також власної музики від тернополян, кореспондент «НД» мав приємну нагоду поспілкуватися зі скрипалем Тарасом Видишем.

- Тарасе, найбільше здивувало оригінальне поєднання у вашій творчості джазу і фольку. Це незвичайний тандем музичних напрямів. Чому ви його обрали?
- Усі учасники нашого гурту мають академічну музичну освіту, завдяки якій володіють хорошими знаннями про народну пісню. Сам по собі фольклор має особливу енергетику і запал, але на нього не так легко знайти велику кількість слухачів у залі, До того ж, фольклор непросто показати в академічній складності, так наповнено, як академічні твори. А джазова музика дає свободу і розкриває більші можливості для імпровізації безпосередньо на сцені. І ось цей момент свободи, фольклорної віртуозності разом з академічною базою дає дуже цікавий результат.

- Озирнувшись на досвід попередніх виступів, як цей результат сприймається публікою?
- Ми бачимо, що слухач зацікавлюється такою музикою, бо вона є новим виявом творчості, чимось несхожим на те, що люди чули раніше. Чесно кажучи, краще наша музика сприймається європейським слухачем. Утім, без перебільшення, херсонці мене дуже приємно здивували в цьому плані. Порівнюючи з нашими виступами у Києві, Львові, Тернополі, у Херсоні прийом був особливо теплий.

- Ви - молоді артисти. Маєте нагоду відвідувати різні міста України і Європи, бачите, як там розвивається культура, тож не можна оминути питання матеріальної сторони у творчості. Як вам вдається утримувати гурт і при цьому бути популярними?
- Насправді це виходить дуже складно. Реалії сьогодення такі, що продати якісний продукт, який є нестандартним, не естрадним - дуже складно. Буває так, що деякий час немає пропозицій, ми не даємо концерти, відповідно не маємо достатнього заробітку. Тоді виникають думки, що це не потрібно людям, не має перспективи. Адже майже в кожного є сім'ї, роботи і знайти чотири години тричі на тиждень для репетицій стає все складніше. Але, дякувати Богу, час від часу є серйозні замовлення, які показують, що варто й далі працювати, розвиватися, пропонувати щось нове і тримати свій особливий стиль.

- Наостанку хотілося б дізнатися про найближчі творчі плани гурту.
- Поступово ми хочемо переходити переважно до власних композицій. Зараз працюємо в цьому напрямі. Більше уваги звернемо на гуцульські мотиви, щоб наша музика була більш українською за духом. Адже виходить, що ми часто послуговуємося доробком іноземців. І якщо зможемо нормально існувати, то це є наша основна мета - творити своє.

Іван Антипенко
«Новий день».- №50 (5044).- 06.12.2012.- стр.22

Напишіть свій коментар

Введіть число, яке Ви бачите праворуч
Якщо Ви не бачите зображення з числом - змініть настроювання браузера так, щоб відображались картинки та перезагрузіть сторінку.