on-line с 20.02.06

Арт-блог

02.12.2017, 14:26

Декабрь-2017

Відійшла в минуле осінь. Грудень – первісток зими – оглядає володіння. Сніг іскриться під саньми. В білих шатах ліс дрімає. Кригою взялись річки. І виблискують під сонцем, як посріблені стрічки. Навкруги панує спокій, а сусідньому дворі червоніють горобини, ніби спалахи зорі. Лідія Кир′яненко  

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Новости региона

12.12.2017, 13:38

Херсонцев приглашают на «Историческую вечеринку»

  15 декабря состоится последняя в этом году встреча в известной ...
12.12.2017, 12:26

Каховчани - переможці конкурсу «KIEV ART FESТ»

08.12.2017, 10:15

Херсонцы окунулись в сказку

  Вчера в Херсонском выставочном зале Национального союза художников ...

«На копіях музей не побудуєш»

«Лише та установа, яка має в своїй колекції історичні предмети і зразки матеріальної культури минулого, має право називатися музеєм», — вважає директор Херсонського обласного краєзнавчого музею Тетяна Братченко

«Головне, що зараз турбує більшість музейників, — це гроші. Вони потрібні, щоб оплачувати роботу художників, оформляти виставки і експозиції, проводити реконструкції і ремонти, закуповувати обладнання. І це все потребує досить великих коштів», — стверджує Тетяна Братченко.

Якщо житель обласного центру має вибір, який із музеїв йому обрати, то в райцентрах ситуація значно гірша. Те, що працює на місцях, іноді навіть з дуже великою натяжкою не можна назвати музеєм. Скажімо, установа з такою назвою у Новій Каховці більш нагадує провінційний центр пропаганди давно ліквідованої Компартії Радянського Союзу. А історичний музей в Бериславі взагалі фактично не діє (детальніше про це читайте в «НД», № 21 і № 25/2015). Чи існують якісь стандарти для подібних установ? Як вдалося зберегти історичний музей в Каховці? На ці та інші запитання ми попросили відповісти Тетяну Братченко.

- Тетяно Георгіївно, завдяки чому виживають зараз Херсонський краєзнавчий музей і його Каховська філія?
- Насправді фінансування протягом багатьох років настільки мізерне, що багато чого доводиться робити власними силами і власним коштом. Однак це не заважає нашому Каховському історичному музею працювати з максимальною віддачею. Стосовно ж краєзнавчого музею загалом, то після сплати комунальних платежів і зарплати, на той же бензин, папір і обслуговування техніки залишається близько 300 тисяч гривень на рік. Але нині 300 тис. грн. -  це майже нуль у порівнянні, приміром, із 2010 роком. Як ми можемо говорити про майбутнє установи, якщо практично не маємо фінансів на основну діяльність? Звичайний дихлофос треба придбати, а немає за що. Хоч якось вдається вирішувати ці проблеми завдяки нашому спеціальному рахунку. Але за вимогою фінансової інспекції, якщо ми продаємо квитки, то повинні утримувати касира. А це - додаткові витрати.

З Каховкою ситуація особлива тим, що квитки в тамтешній музей коштують значно дешевше, ніж в обласний краєзнавчий; відвідувачів менше, та й її працівники проводять велику благодійну роботу. Каюся, що коли постає питання, де проводити ремонт, у Херсоні чи Каховці, то обираю херсонський музей. У мене просто немає іншого виходу. Хоча каховчани працюють дуже інтенсивно і, незважаючи на відсутність коштів, проводять навіть більше масових заходів і художніх виставок, До того ж, кілька років тому там відкрилися зали, присвячені Другій світовій війні. Але ще багато чого не вистачає. Не представлені в їх експозиціях 1920-1930-ті роки, немає сучасності. І нічого ми з цим зробити не можемо.

- Колись до складу обласного краєзнавчого музею на правах філій входили історичні музеїв кількох районах Херсонщини. Однак після передачі на баланс місцевої громади ваша колишня філія в Бериславі занепала. Як вдалося встояти на ногах Історичному музею в Каховці? Може, саме завдяки тому, що він залишився вашим підрозділом?
- На мою думку, тут усе залежить від керівництва самого міста або району. Адже не всі наші колишні філії спіткала така доля, як у Бериславі. Коли через труднощі з фінансуванням постало питання про передачу філій обласного краєзнавчого музею, ми категорично не хотіли віддавати Каховку. Саме тоді на будівлю, в якій розташований тамтешній музей, почали зазіхати всі, кому не лінь, зокрема кілька банків. Добре, що міський голова Олександр Карасевич, який тоді був заступником голови облради, документально закріпив за Каховською міськрадою право власності на будівлю музею з забороною на її перепрофілювання. Якщо місцева влада зацікавлена в роботі музеїв, вона підтримує їх. Адже їх утримання - це її завдання. Що ж стосується музейного фонду, то це вже є власністю держави.

- Чи є якісь музеї, можливо, в інших містах України, які цікаві вам особисто?
- Дуже часто музеями називаються заклади, які ними не є. Якщо там є історичні предмети і оригінальні зразки матеріальної культури минулого, то це музей. Якщо ж там копії - то це в кращому випадку музейно-культурологічні виставки. Музейної цінності вони не мають.
Я не дуже позитивно ставлюся до приватних музеїв. В основному, такі заклади створюють якісь ентузіасти. Коли ж вони відходять від справ, як правило, ці заклади зникають. На Херсонщині є, приміром, непогані шкільні музеї, до яких діти часом приносять дуже цінні й автентичні речі - скажімо, бойові нагороди. Однак потім усе це зникає в нікуди. Колись при обласних управліннях СБУ і МВС були створені музеї, в яких була велика кількість нагород. Як тільки відбувалися зміни в цих структурах - зникали і музеї. Разом з усіма експонатами. А краєзнавчий музей - то інша справа. Цього року нам виповнюється 125 років, і весь цей час у нас зберігаються всі експонати з наших колекцій.

- Музеї в деяких регіонах області залишають по собі дуже неприємне враження. Скажімо, Музей історії Нової Каховки наповненням своїх експозицій радше нагадує величезну виставку радянських фотопортретів - дуже невиразних І нудних. А чи існують в Україні якісь музейні стандарти?
- Ви навели приклад, радше, недобросовісного ставлення (музейників) до своєї справи. Музейна наука ж, справді, існує, як існують і принципи побудови музейних експозицій.

- Чи відрізняються між собою музейні стандарти сьогодення від, скажімо, 1980-х років?
- Безумовно. У 1970-1980-х вимоги до нашої роботи були зовсім іншими. 1990- ті ж узагалі були «мертвою зоною», коли всі ми отримували лише два «живих оклади» на рік, а решту - рушниками і макаронами. Тоді було завдання утримати колектив, не знижувати планку в роботі.

Нині багато чого змінилося. Вже не обов'язково музей може мати виключно оригінальні предмети. Допускається використання реконструкцій, заохочується вкладання більших емоцій в експозиції, більша увага інтерактиву і масовій роботі. Приміром, у нас є невеличка колекція - «Легенди козацького степу». В ній небагато автентичних предметів козацької доби. Але ця експозиція викликає великий інтерес у відвідувачів, а художник-дизайнер Анатолій Грязнов, який її оформив, за свою роботу навіть отримає звання заслуженого художника України.

Щоб зацікавити дітей, ми багато останніми роками співпрацюємо з дитсадками. Не всі ж вони можуть собі дозволити привести своїх вихованців до нас. На жаль, нині ми не можемо виїжджати в райони, як раніше. Хоча використовуємо будь-яку можливість, щоб бувати в регіонах області і пропагувати свій музей.

- А якби у вас була фінансова можливість, що б ви в першу чергу зробили у Каховському історичному і обласному краєзнавчому музеях?
- У Каховці, перш за все, зробила б експозицію, присвячену Історії Каховщини, адже історія цього краю є надзвичайно цікавою. У тамтешньому музеї треба робити сучасні експозиції з використанням новітніх засобів. Каховчанам потрібна сучасна техніка, відеопроектори. Вони цього не мають. У краєзнавчому музеї є один комплект проекторів, але цього замало. Техніки не вистачає. Але нам також потрібні кошти для капітального ремонту наших будівель, передусім природознавчого відділу на вулиці Горького, 5. Потребує косметичного ремонту й будівля літературного відділу. Скажімо, торік на ремонти нам виділили лише 183 тис. гривень при потребі у 3 мільйони.

- Дякую за інтерв'ю!

Олег Батурін
«Новий день».- №20 (5180).- 16.07.2015.- стр.18

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.