on-line с 20.02.06

Арт-блог

02.01.2020, 09:07

Январь 2020

Сухое левантинское лицо, упрятанное оспинками в бачки, когда он ищет сигарету в пачке, на безымянном тусклое кольцо внезапно преломляет двести ватт, и мой хрусталик вспышки не выносит; я жмурюсь - и тогда он произносит, глотая дым при этом, "виноват". Январь в Крыму. На черноморский брег зима приходит как бы для забавы: не в состояньи удержаться снег на лезвиях и остриях атавы. Пустуют ресторации. Дымят ихтиозавры грязные на рейде, и прелых лавров слышен аромат. "Налить вам этой мерзости?" "Налейте". Итак - улыбка, сумерки, графин. Вдали буфетчик, стискивая руки, дает круги, как молодой дельфин вокруг хамсой заполненной фелюги. Квадрат окна. В горшках - желтофиоль. Снежинки, проносящиеся мимо... Остановись, мгновенье! Ты не столь прекрасно, сколько ты неповторимо. И.Бродский  

Случайное фото

Голосование

Что для вас служит основным источником информации по истории?

Система Orphus

Locations of visitors to this page

Start visitors - 21.03.2009
free counters



Календарь событий

  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Новости региона

20.01.2020, 14:30

Будинок Поліни Райко може отримати статус пам’ятки культури місцевого значення

17.01.2020, 10:18

В херсонском музее покажут классику «украинского поэтического кино»

Фото с сайта Национального центра Александра Довженко. Кадр из фильма ...
23.12.2019, 14:59

Перша фотовиставка в новому просторі

На вірність морю присягаю…

«Днем відкритих дверей» у Херсонському морському коледжі розпочалося у Херсоні величне свято — «Естафета поколінь» з нагоди проведення урочистого ритуалу посвяти у курсанти поповнення 2006 року. Його продовжило відкриття морського навчально-науково-тренажерного комплексу «Віртуальне судно». Але найбільш урочисті й зворушливі події цього дня відбувалися на набережній парку Слави біля могили Невідомого солдата. Хоча в українському календарі 14 жовтня ми звикли асоціювати з двома святами — Покровою Пресвятої Богородиці та Днем українського козацтва — для херсонців минула субота ознаменувалася одним з найбільш видовищних за режисерською постановкою і найбільш зворушливих за кількістю учасників і глядачів святкових заходів. Херсонському морському коледжу виповнилося 172 роки. Мало хто знає, що саме наше місто славиться найстарішим в Україні морським навчальним закладом. Три роки тому в Херсоні відкрито морський інститут.

До коледжу приєднане суднобудівне відділення і професійний морський ліцей. Сьогодні всі перелічені заклади, а також Херсонська філія інституту післядипломної освіти «Одеський морський тренажерний центр» об’єднані у єдиний морський науково-виробничий комплекс «Океан». Це, без перебільшення, саме така навчальна парадигма, де почати здобувати морську освіту можна зі шкільної лави і закінчити одержанням диплому вищого навчального закладу. Приурочення до 172-ї річниці морського коледжу обряду посвячення майбутніх моряків у курсанти стало дуже влучним і символічним штрихом всього великого свята. І якщо врахувати, що це новобранці з усього комплексу «Океан», то, виявляється, цього року наше місто збагатилося ще майже на тисячу майбутніх моряків. Юні, стрункі і з веселими посмішками, вони пройшли центральною частиною міста, проспектом Ушакова, вулицею Перекопською, вздовж парку Слави і вишикувалися на площі перед могилою Невідомого солдату.

І скільки прекрасних слів їм не було адресовано, хлопці, затамувавши подих і з непідробним хвилюванням, найбільше чекали, коли старшокурсники пов’яжуть їм гюйси — символ морської слави, який і свідчить про те, що це не якийсь там юнга, а справжній курсант морського навчального закладу. Дуже доречно зазначив ректор Херсонського державного університету Юрій Бєляєв, що за багато років це свято стало не тільки визначною подією для Херсонського морського комплексу, а й справжньою окрасою нашого міста. Дійсно, схили Дніпра були заповнені батьками, родичами не тільки першого, а й друго - та третьокурсників. Міський голова Володимир Сальдо перед мікрофоном зізнався, що пишається таким «херсонським майбутнім» і закликав батьків, дідусів та бабусь новобранців також гордитися своїми дітьми.

Корисні настанови дав майбутнім морякам Володимир Ходаковський — незмінний начальник Херсонського морського коледжу. Для нього кожен курсант — як рідна дитина. А цього дня, після посвяти, їх у нього побільшало на кілька сотень. Учні морських навчальних закладів в усі часи відрізнялися своїми не по-хлопчачому самостійними натурами, подекуди зі складним характером і своєрідним стилем поведінки. Сучасні курсанти змінилися ненабагато. І дуже доречною стала подяка від батьків викладачам закладу. Якраз на їхні плечі лягає нелегка справа виховувати ледь сформованих, але таких впевнених у собі майбутніх моряків.

Професорсько-викладацький колектив цих закладів, який, до речі, навіть під час урочистостей «був на роботі», не залишаючи вихованців у святковій шерензі, своєю діяльністю дуже впливає на імідж всього комплексу. Це висококваліфіковані педагоги, які мають відповідну морську освіту та досвід роботи на суднах морського флоту. Більшість одержали вчені ступені і звання, вони відомі за межами регіону як автори підручників та навчальних посібників. Тож і курсантам було особливо приємно, що їхню святкову ходу очолювали не просто люди з високим морським званням, а, насамперед, професіонали, в яких є чому повчитися і на суші. Поряд з урочистим святкуванням посвяти курсантів було місце і зворушливій миті вшанування пам’яті загиблих моряків. Великий вінок як символ шани і співчуття юні курсанти довезли човном до середини Дніпра і пустили на воду.

Херсонський морський коледж як училище торгового мореплавання був створений у 1834 році саме за наказом імператора Миколи І. Багато інших історичних осіб докладали чимало зусиль і коштів, щоб сьогоднішній Херсон можна було називати містом корабелів. За чудовим режисерським задумом, курсантів прийшли благословити на навчання сама імператриця Катерина II, імператор Микола І, граф Воронцов. Величною ходою Катерина II у супроводі інших історичних гостей привітала майбутніх моряків, на що останні радісно піднімали вгору морські кашкети і розривали повітря голосним «ура». Побажання хлопцям сім футів під кілем, щасливої морської дороги, успішних повернень додому та гідного представлення рідного міста на всіх судах і на всіх океанах світу, слова молитви раз по раз розчинялися у повітрі над Дніпром. І приємно, що самі курсанти на запитання, чого може боятися майбутній моряк, з подивом знизували плечима.

Аліса Грот
"Новий день".- 19.10.2006

Напишите свой комментарий

Введите число, которое Вы видите справа
Если Вам не видно изображения с числом - измените настройки браузера так, чтобы отображались картинки и перезагрузите страницу.