Знахідки археологів
Стародавній пішохідний міст та ковзани дикого саду
Розкопки унікального протогорода Дикий сад під Миколаєвом тривають уже кілька років. Це найбільший центр на території Північно-Західного Причорномор'я з двома оборонними ровами, цитаделлю, передмістям та пригороддям. Він був у місці злиття річок Інгулець і Новий Буг. «Цього року досліджувався оборонний рів, єдиний в Україні, і під час розкопок ми знайшли другий міст через цей рів. Коли ми знайшли перший 2002 року – це була сенсація, а тут ще другий. Він менш потужний, ніж перший, швидше за все, був пішохідним», - розповів заступник директора Науково-дослідного центру «Лукомор'я» Олександр Смирнов. Ще один артефакт - ковзани з кістки: "Їх... використовували для полювання і підведенням лову. Це прискорювало і спрощував рух людини".
Столиця скіфів та залишки царських поминок
«Досі була відома лише одна скіфська столиця - вона знаходилася на місці сучасного Сімферополя і називалася Неаполіс, тобто Нове місто, пов'язане з діяльністю царя Скилура та його спадкоємців. Дослідники припускали, що до Нового міста, мабуть, десь був і Старий, і саме цього року археологам удалося знайти його. «Ми знаємо багато скіфських поселень, десятки тисяч курганів, але пам'яток такого масштабу та статусу давно не знаходили, – коментує відкриття директор Кримської філії Інституту археології НАНУ Віктор Миц. - Такі відкриття бувають раз на сто років. Щоб знайти місто із оборонними укріпленнями, про це можна лише мріяти! Ми знайшли адміністративний та культурний центр кримської Скіфії принаймні III століття до нашої ери, який впливав на весь регіон. Там були царі!
За фрагментами кладки спеціалісти легко визначають архітектуру міста. Він займав площу близько 10 га і не раз переживав облоги та пожежі. Будинки та господарські будівлі були обнесені потужною фортечною стіною, товщина якої сягала п'яти метрів. Визначити датування допомогла грецька кераміка, у великій кількості виявлена у житлових кварталах. На гончарні вироби древні майстри ставили іменні тавра, якими можна визначити період виготовлення цих амфор і глеків. У разі це середина III століття до нашої ери. Дослідження пам'ятника триватимуть ще не один рік. Але вже зараз археологи кажуть, що у чорноморському регіоні – це значне відкриття ХХІ століття.
Ще одне цікаве дослідження скіфської доби – проводить начальник скіфської степової експедиції Сергій Полін. "Александропольский царский курган я исследую уже более 6 лет, - рассказывает археолог. - Вообще-то курган очень тщательно был исследован в XIX веке, за исключением одного - места, где проводилась тризна - проще говоря, поминки по скифскому царю. Там было съедено и выпито огромное количество мяса и вина. После этого самые счастливые укладывались тут же: их хоронили на месте тризны. Таким гадинам была поручена почетная миссия по охране покойного царя». На месте поминок найдено множество греческих амфор, что позволяет более точно датировать курган - началом третьей четверти IV века до н. э. «Это меняет всю картину, Ранее считалось, что это поздний курган его датировали ІІІ веком, - говорит Полин. - Теперь, же ясно, что это типичный царский скифский курган, их в это время сооружалось достаточно много».
Залізні вироби Борисфеніди
Борисфеніда - найдавніша антична пам'ятка на території не лише України, а й усього Північного Причорномор'я. «Його назва – Березанське поселення чи Борисфеніда. Є античні джерела, які вказують, що саме так грека називали своє поселення, – розповідає заступник директора Науково-дослідного центру «Лукомор'я» Олександр Смирнов. – Цього року ми дослідили теменос – священну ділянку, де було знайдено храм Афродіти. Ми знайшли там низку залізоробних майстерень з величезною кількістю кераміки. Крім розбитих, були знайдені й цілі форми. Знайшли монети-дельфінчики, монети-стрілки – найдавніші на території України. А ще - мармуровий лутерій, є миска для вмивання, подібна до тієї, в якій вмивав руки Понтій Пілат».
Могила римлянина, чаша з мегари та стародавній декрет
Найцікавішою знахідкою сезону в Ольвії (оптична грецька колонія на березі Бузького лиману) стала стародавня плита із залишками напису давньогрецькою мовою. Її знайшли в одному з помешкань, де вона служила підставкою. «Це декрет якогось дорійського центру II століття до н. е. зі згадкою міста Діонісополя, він знаходився на території сучасної Болгарії, – пояснює начальник Ольвійської експедиції Валентина Крапівіна. - Такі декрети величезна рідкість, їх знаходять раз на 40-50 років. Збереглося 8 рядків повністю та частково. Прочитано вже все, але треба шукати інтерпретації. Після цього буде зрозуміло, чому цей текст опинився в Ольвії. Очевидно, їй пропонувалося виступити третьою стороною у якомусь розгляді між двома містами».
Ще одне дивовижне відкриття було зроблено біля некрополя. «Ми досліджували чотири поховання, і одне з них належить до римської доби, – каже молодший науковий співробітник експедиції Андрій Івченко. - У кістяка, що прекрасно зберігся, саме римське трупоположення. Крім того, поряд знайдено три судини, що дозволяють датувати поховання ІІ століттям н. е. А в іншому похованні виявилася ще одна рідкість – залишки мегарської чаші. У рік ми знаходимо 1 - 2 маленькі фрагменти чаш, які робили в місті Мегари. Зовні вони дуже гарні, з рельєфними візерунками. Саме в них ольвійські греки змішували вино з водою, яке потім подавали на стіл.
Дмитро Гомон
«Сьогодні».- №266 (3399).- 01.12.2009.- стор. 10-11
