Найдорожчий експонат від будівельників
Реставратори закінчили перший етап реконструкції визначної пам'ятки архітектури початку ХХ-го століття на півдні України, колишнього будинку Херсонської міської думи.
Узимку, на вкритий ожеледдю дах міської думи піднявся голова обласної ради Володимир Демьохін. Із високих чиновників на такий крок не відважувався ніхто! Піднявся, аби побачити думу з «непарадного» входу. Зараз це, звичайно, не дума: ось уже майже три десятиліття розкішний особняк займає художній музей імені Олексія Шовкуненка. Пам'ятник архітектури давно волав про реставрацію. Але на неї у влади завжди чомусь не вистачало коштів. Їх небагато і зараз, але ставлення до культури з боку чиновників змінилося. Можливо тому, що Володимир Демьохін родом із Західної Європи (народився у Вільнюсі) і його ставлення до духовних (малярських) надбань інше?
Демьохін пообіцяв допомогти у реставрації. І слова ті не розтанули у холодному вітрі: кошти пішли. Великі кошти! Їм «дали хід» насамперед депутати. А могло бути й по-іншому. ...Якось два солідних місцевих товстосуми засперечалися з директором музею Аліною Доценко: «Пооббиваєш ще рік-два пороги владі і віддаси нам свою «хату» під банк...» Аліна Василівна рішуче відповіла: «Ніколи!» Тоді ж про себе подумала: «Ніякі меценати-добродії музею не врятують». А йшлося саме про порятунок.
Ще у 1988 році фахівці столичного інституту «Укрпроектреставрація» виявили, що несучі конструкції на грані, як мовиться. Цементна «шуба», накинута на вапнякові стіни, сприяла всмоктуванню будівлею атмосферної вологи. Сльозоточив дах, а двірники нерідко підбирали з східців декоративні елементи і карнизи фронтонів. Довелося втручатися навіть прокуратурі.
Голова обласної ради ще взимку пообіцяв Аліні Доценко і її колективу: «Музей візитна картка краю. І негоже, щоб вона була у непристойному вигляді. Ви дійте, а кошти будемо шукати».
З легкої руки голови облради і його однодумців з інших високих кабінетів у області почала реально діяти п'ятирічна програма розвитку культури і духовності. Саме з початком її реалізації до художнього музею прибули реставратори із Тернополя.
У складних умовах минулорічної осені і зими вони замінили близько півтори тисячі квадратних метрів іржавої покрівельної бляхи на металочерепицю, старі вікна на нові дерев'яні з європакетами, оновили фасади, освоївши за три неповних місяці понад мільйон гривень. Таких темпів реконструкції архітектурних пам'яток Херсон ще не знав.
Нині в обласному центрі реставраційний бум. Значно помолодшали обласний краєзнавчий музей, ось-ось прибере сучасних обрисів ляльковий театр. Про інші об'єкти начальник управління культури і туризму обласної адміністрації Наталія Федотова.
- Я хочу, аби наприкінці року ми з вами побачила два музеї імені Олексія Шовкуненка і краєзнавчий з новим обличчям (фасадами), - каже Наталя Вікторівна. - На це є фінансовий ресурс. Зараз ми заклопотані проведенням тендерів, укладанням договорів на відбудову і реставрацію об'єктів культури. Почалася їх реалізація. Пам'ятаєте наш ляльковий театр? Ми маємо в цьому ж році зробити над ним належний дах, оновити його фасад. На проспекті Ушакова у будинку № 16 знаходиться обласний Центр народної творчості. Це теж пам'ятка історії і культури споруджений будинок ще при Софії Богданівні Фальц-Фейн. І ця пам'ятка теж має засяяти новим обличчям. А зараз він огороджений відвалюються фронтони...
Діждалася реставрації і головна книгозбірня області, обласна універсальна наукова бібліотека імені Олеся Гончара, якій, до речі, Володимир Демьохін тієї ж таки минулої зими, зробив чи не найдорожчий презент - подарував широкоекранний імпортний телевізор.
Тепер над унікальним книжковим багатством теж надійний дах. Незабаром тут замінять і вікна десятки квадратних метрів скляних вітрин!
Не обійдена увагою і обласна дитяча бібліотека.
А що з обласним музично-драматичним театром імені Миколи Куліша?
- Замовлено проектно-кошторисну документацію на його повну реконструкцію, - каже Наталя Федотова. Повірте: це дуже складна робота! Це чотири поверхи над землею і два під землею. Складна система комунікацій... Уже з наступного року ми маємо амбітні плани: поставити його на капітальну реконструкцію.
Справжню архітектуру називають музикою, застиглою в камені. Ще донедавна ця музика у обласному центрі по-патефонному шепелявила, нині ж знову зазвучала первозданно, як сто і більше років тому. Це вимагає чимало коштів. І не менше уваги. Слава Богу, що при владі люди, які це добре розуміють. І діють, заходячи у заклади культури не лише з парадного входу, по великих святах.
Василь ПІДДУБНЯК.
Наддніпрянська правда.-2007.-03.-08
